Колись найшановнішою людиною на селі був вчитель. Зараз же 82% українських педагогів незадоволені своїм соціальним статусом, а 60% визнають важливою проблемою факт його зниження. Такі дані зафіксувало дослідження GfK, яке було проведене на замовлення громадської спілки «Освіторія».
Щоб повернути престиж професії вчителя та популяризувати новаторські підходи у освіті, у 2017 році в Україні стартувала національна премія Global Teacher Prize Ukraine, відома у світі як «Нобель» для вчителів.
Переможець отримає 100 тисяч гривень, рік безкоштовного підвищення кваліфікації, реєстрацію на світову премію та поїздку на Global Education and Skills Forum 2018 в Дубай, де оголосять ім’я найкращого вчителя у світі.
Організатори отримали 632 заявки та 2500 номінацій. Топ-20 кращих вчителів-новаторів проведуть разом в Одесі три дні (16-18 вересня), де журі перевірятиме претендентів «в дії» і обере п’ятірку кращих. Переможця оголосять 7 жовтня.
«Українська правда. Життя» обрала трьох українських педагогів, які змагаються за здобуття «Нобеля», і розпитала у них, як це – змінювати освітню систему зсередини.
Ольга Рудакова – викладає англійську мову в Яковлівській сільській школі, що на Харківщині
«Монополіст» з викладання англійської
Так називає себе жартома Ольга Рудакова, яка вже 12 із 33-ьох років свого життя викладає англійську мову в Яковлівській сільській школі, що на Харківщині.
«Після закінчення університету я повернулася в свою рідну школу, щоб викладати англійську. Батьки учнів не розуміли, навіщо вивчати іноземну мову дітям із сіл. Яка перспектива? Адже житимуть і працюватимуть вони в Яковлівці», – згадує Ольга.
Вона довела односельцям, які виступали проти предмету, що іноземна мова дуже важлива.
«Мама однієї учениці розповіла мені, що під час відпустки її донька допомогла іншій дівчинці спілкуватися з іноземцями, підказувала, як краще ту чи іншу фразу сказати англійською. Це був момент гордості і для мами, і для мене як вчительки», – розповідає Рудакова.
Ольга розуміє, як важливо дітям спілкуватися з носіями мови і постійно шукає можливості запросити до школи англомовних гостей, а у селі це зробити не так просто.
«Одного разу я запросила Кларису Хьюдж, волонтера Корпусу Миру США, з якою випадково познайомилась, коли працювала над проектом «Народні майстри» у нашому Харківському районі.
Проект виграв американський тендер, тому ми часто спілкувалися, я розповіла Кларисі про учнів і так вона стала гостем нашої школи.
Бачили б ви очі дітей, які розуміли, про що говорить Клариса, ставили питання, уточнювали!» – розповідає Ольга.
Оскільки школа невелика, Рудакова – єдиний вчитель іноземної мови і повинна пам’ятати та дбати про усе: мовні тижні, конкурси, заходи, ДПА, ЗНО, календарні свята, лінійки, роботу гуртка та мовний табір.
«Кожного року у травні місяці я звільняюся, – жартує Ольга. – А потім довга відпустка, і я сумую за школою. Вже думаю: от буде тиждень англійської мови – і зробимо спектакль. Саме нові ідеї надихають мене повертатися і щоразу втілювати їх в життя з учнями».
Рудакову постійно запрошують працювати у Харків, у більші школи їхнього району, але вона залишається у Яковлівці і продовжує надихати дітей вивчати англійську, і тим самим й розширювати свої горизонти.
А ще у Ольги є давня мрія побачити Лондон: «Діти завжди питають, чи була я у Великій Британії. У 2008 році я навіть подавала документи на візу, але мені відмовили. Мрію, що одного разу я відповім їм «так» і розкажу безліч подробиць».
Ганна Попович – вчителька біології Ужгородської школи №2
«Рятувальниця» із Ужгорода
«Коли вивчаємо ботаніку – досліджуємо рослини прямо у ботанічному саду, якщо зоологію – йдемо до зоологічного музею. Якось на урок запросила стоматолога, і ми разом на моделях ротової порожнини пояснили дітям будову зуба і правила гігієни», – скромно розповідає Ганна Попович, вчителька біології Ужгородської школи №2 з поглибленим вивченням окремих предметів.
Але «рятує» вона не тільки уроки біології, а й людські життя.
Ганна розробила власну методику і навчає дітей віком від 3 місяців до 3 років затримувати дихання під водою: «У Закарпатській області дуже багато нещасних випадків на воді саме серед дітей. Часто через те, що вони не вміють надовго затримувати дихання. Наші заняття вчать дітей цьому навику і допоможуть їм у разі небезпеки врятувати своє життя».
Завдяки Попович та її заняттям 5-річний хлопчик-аутист Дмитро перестав боятися води, навчився плавати, почав спілкуватися з дітьми і вже наступного року піде до школи разом з усіма.
Ганна розробила власну методику і навчає дітей віком від 3 місяців до 3 років затримувати дихання під водою
Ганна мріяла про професію педагога ще зі шкільних років, проте стала ним лише у 31 рік.
Після закінчення сільської школи вона вступила до медколеджу райцентру – навчання у місті сім’я дівчини не змогла собі дозволити.
У коледжі Ганна відкладала частину стипендії і готувалася до вступних іспитів, а через рік після його закінчення, коли вже працювала медсестрою і могла себе забезпечити, стала студенткою біологічного факультету Ужгородського університету.
«Іншої професії навіть не уявляла. Мені дуже подобається спілкуватися з дітьми і природою. Мені легко в цьому. Це надихає постійно розвиватися і бути відкритою до нового. Своїм маленьким досягненням вважаю дачу, якою сама займаюся. Там я наживо спілкуюся з природою, доглядаю рослини, збираю урожай, вирощую дерева», – розповідає дівчина.
І хоча досвід робити роботи вчителем у Ганни Попович ще малий (лише 1 рік), але їй є чим поділитися зі світом: як проводити нестандартні уроки з біології, як затримка дихання може врятувати життя дитини та як іти до своєї мрії попри всі перешкоди.
«Для мене премія на Global Teacher Prize Ukraine – це можливість бути прикладом для своїх учнів, показати, що я прагну розвиватися і подивитися, як це роблять інші роблять», – говорить Ганна.
Сергій Зайцев – вчитель української мови та літератури у школі для дітей з особливостями розвитку міста Полтава
Особливий вчитель для особливих дітей
Історія 33-річного вчителя української мови та літератури Сергія Зайцева була б звичайною, якби не той факт, що працює він у полтавській школі для дітей з особливостями розвитку.
Вже 11 років Сергій щодня навчає та виховує дітей із затримкою психічного та розумового розвитку.
Самостійно добирає підручники, методичне та дидактичного забезпечення – використовує власні методики і сучасні технології для того, щоб учні якомога швидше та комфортніше соціалізувалися і не опинилися після закінчення школи на периферії суспільного і професійного життя.
Кожен урок Сергія містить відеопрезентацію, роботу з мультимедійною дошкою, а також елементи піскотерапії: діти малюють різнокольоровим піском ілюстрацію до твору чи відгадку до загадки, зображують свій настрій чи схематичний зміст твору.
«Такі вкраплення несуть у собі психоемоційну розрядку, викликають зацікавленість, відновлюють сили для нових завдань, а найголовніше – розвивають дрібну моторику рук і активізують процеси у корі головного мозку», – розповідає вчитель.
Вже 11 років Сергій щодня навчає та виховує дітей із затримкою психічного та розумового розвитку
Один з учнів Сергія, Іван, навіть почав писати вірші, разом з вчителем зняв відео і виборов перемогу в обласному конкурсі відеороликів, презентацій та буктрейлерів серед літературно обдарованих дітей.
«Мої учні дійсно особливі, вони – найкращі. Робота з ними вимагає дуже багато часу, подекуди більше, ніж в інших школах, але мені з ними дуже легко спілкуватися. Вони чесні, відверті, правдолюбні та справжні», – з великою любов’ю і гордістю розказує про своїх вихованців Сергій Зайцев.
«Моє основне завдання як вчителя – це трансформація із звичайної людини в Людину з великої літери», – додає він.
Сергій вирішив подати заявку на Global Teacher Prize Ukraine, бо вірить, що за декілька років Україна разом з освітянами стане однією з найрозумніших держав в світі.
І як швидко це станеться, залежить від таких самовідданих вчителів-новаторів як Сергій.
Джерело: Освіта
- dsq_thread_id:
- 6116724135
- dsq_needs_sync:
- 1
