Як розпізнати шпигуна і зрозуміти, що вас вербують: методичка спецслужби Латвії

Поліція безпеки Латвії вперше опублікувала інструкцію боротьби з вербуванням і шпигунами. Документ призначений для муніципальних і державних чиновників. У ньому пояснюється, яка інформація може зацікавити іноземні спецслужби, як розпізнати ознаки вербування і зрозуміти, що людина працює на іноземний уряд.

«Державні і місцеві чиновники – це одне з найцінніших джерел інформації», – йдеться в інструкції. Шпигунів можуть цікавити не тільки державні таємниці, а й рутинна інформація про роботу держорганів. Тому під загрозою вербування усі службовці, незалежно від посади.

Що саме можуть вивідувати шпигуни:

– інформацію, призначену для службового користування;

– відомості про роботу з іншими держорганами, іноземними організаціями, підрядниками та некомерційними структурами;

– чернетки законів, проектів, планів реформ, документів внутрішнього планування тощо;

– особисті відомості, професійну підготовку, технічне оснащення;

– заходи безпеки в організації;

– всіляку компрометуючу інформацію – внутрішні конфлікти, негативні риси характеру, невдоволення роботою.

Де можна зустріти шпигуна

На думку латвійської поліції безпеки, фахівці іноземних розвідок можуть видавати себе за дипломатів, співробітників державних і муніципальних установ, працівників правоохоронних органів, підприємців, журналістів «і так далі».

Шпигуни встановлюють контакти, використовуючи міжнародні заходи (наприклад, конференції або семінари), через неформальні зустрічі, через родичів, друзів і знайомих в інших країнах.

Окремим пунктом йде попередження, що в чужій країні того, кого вербують, можуть звинуватити в будь-якому порушенні законів (наприклад, неправильно заповнені документи або вхід на закриту територію). Такі ситуації можуть бути провокацією, йдеться в документі.

Підозріла поведінка

Не кожна розмова обов’язково веде до вербування, йдеться в інструкції. Шпигун може просто вивідувати важливу інформацію.

Поліція безпеки перераховує ознаки вербування:

– фамільярне спілкування, прагнення перейти до неформальної розмови;

– додавання в друзі в соціальних мережах;

– спроби викликати реакцію в розмовах на політичні теми, про цінності, професійні навички та інші особисті питання;

– розмови на теми робочих обов’язків і місця служби.

Агенти спецслужб можуть пропонувати зустрічі в неформальній обстановці і обіцяти допомогу в обмін на виконання їхніх прохань, йдеться в методичці.

Якщо громадянин став об’єктом вербування, поліція безпеки рекомендує ухилятися від подальших контактів і звернутися до правоохоронних органів.

У методичці зауважується, що завербований може погодитися на співпрацю з іноземною розвідкою в критичній ситуації – наприклад, під загрозою арешту або при тиску на членів сім’ї, але робити це можна тільки під контролем поліції безпеки.

РАДІО СВОБОДА