Ставка на медсестер та розширення функцій. Як у Європі влаштована “первинна” меддопомога

З нинішнього року розпочинається реформа системи охорони здоров’я в Україні.

Перші зміни стосуватимуться роботи первинної ланки медичної допомоги, тобто сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів.

Налагоджена система надання первинної медичної допомоги дозволяє вирішити без госпіталізації до 80% медичних звернень.

Для цього медичні працівники мають бути забезпечені базовим обладнанням, найрозповсюдженішими засобами діагностики та ліками, вміннями та знаннями.

Для України залишається дискусійним питання: чи маємо ми достатньо лікарів, які зможуть надавати первинну медичну допомогу.

Крім того, досі не зрозуміле місце фельдшера після впровадження реформи. Нині налічується близько 15 тисяч фельдшерів на селі, які можуть бути помічником лікаря і певним чином нівелювати дефіцит лікарів.

Пропонуємо огляд того, як до вирішення питання дефіциту медичних працівників підходять у країнах Європи.

КАДРИ – НАЙЦІННІШИЙ РЕСУРС

Армія медичних працівників у ЄС налічує 18,6 млн осіб, а це складає 8,5% загальної робочої сили.

За період 2008-2016 роки кількість медичних фахівців, задіяних у системі охорони здоров’я країн ЄС зросла на 13%. І нині цей тренд тільки набирає обертів.

За оцінками експертів, протягом 10 років, із 2015 по 2025, медична сфера вимагатиме додаткового залучення ще 1,8 млн фахівців (зростання на 7,8%).

Однією з основних 5 проблем системи охорони здоров’я ЄС, які визначає у своєму дослідженні Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), є забезпечення медичної сфери навченими та компетентними медичними фахівцями.

Оскільки у країнах ЄС вже сьогодні реєструється нестача медичного персоналу, управлінці зосередились на підготовці медичних сестер.

У Данії розрахунок кількості лікарів на тисячу населення складає 3,7. Однак у цій країні найбільша кількість медсестер на душу населення серед країн ЄС (16,7 на тисячу населення).

У Данії найбільша кількість медсестер на душу населення.  Фото AndreyBezuglov/Depositphotos

Також уряд цієї країни нещодавно прийняв рішення про започаткування спеціальної підготовки медсестер, які надаватимуть допомогу хронічним хворим поза лікарнями.

На регіональному рівні фінансується створення “Будинків здоров’я”, які включатимуть лікаря (у якості координатора), спеціалістів та фізичних терапевтів, хоча наразі зазначають про складності з набором персоналу.

При тому, що робота первинної ланки у Хорватії одна з найуспішніших у Європі, стратегічне планування для залучення людського ресурсу до охорони здоров’я є викликом. У країні нестача лікарів, і особливо медсестер, у порівнянні з рівнем забезпечення кадрами загалом у ЄС.

Після вступу Хорватії до ЄС зросла міграція медичних працівників, що спричинило дефіцит медичних фахівців у країні.

У Франції за останні роки фіксується постійне зростання кількості медсестер, нинішній показник становить 9,9 на тисячу населення.

У країні продовжують вживати заходів, які дозволять збільшити кількість медичних представників. У 2017 році на 6% збільшили набір на спеціалізоване медичне навчання. Також розглядається розширення функцій медсестер та аптекарів-фармацевтів, як рішення для поліпшення доступу населення до медичної допомоги.

Модель “Практика сімейної медицини” розробляють у Словенії. Передбачається посилення ролі медсестри, адже вони беруть на себе нові функції, що забезпечують координацію та безперервність медичної допомоги.

Посилення ролі медсестри означає, що вони беруть на себе нові функції, що забезпечують  координацію та безперервність медичної допомоги. Фото studiostoks/Depositphotos

На прикладі забезпечення лікарями первинної ланки у сільській місцевості в Україні можна констатувати, що дефіцит кадрів є. На понад 13 млн сільського населення маємо близько 5 тисяч лікарів.

Якщо порахувати норматив навантаження у 2 тисячі осіб, який пропонує Міністерство охорони здоров’я України, тільки тут не вистачає 1,5 тис. лікарів.

Але насправді потреба в лікарях буде більшою. Адже у гірських районах важко знайти 2 тисячі людей на одного лікаря. І швидше за все, буде так, як зручно людям.

Крім того, варто враховувати, що значна частина лікарів первинки в Україні – пенсійного віку.

ТРЕНДИ ПЕРВИННОЇ ДОПОМОГИ

У більш ніж третині держав-членів ЄС первинну допомогу переважно надають лікарі на основі монопрактики.

Однак, дослідження показують важливість підтримки діяльності лікаря медичним персоналом, співпрацю та практику міждисциплінарної команди, з тим щоб поліпшити доступність та розширити пропозицію медичних послуг для пацієнтів.

Практика, яка об’єднує різні професії та сприяє мультидисциплінарній роботі команди, зазвичай пов’язана з кращими результатами лікування пацієнтів, зменшенням госпіталізації та збільшенням задоволеності пацієнтів.

Робота у складі міждисциплінарної команди сприяє співпраці, покращенню координації та якості медичних послуг.

Під час оцінки зафіксоване постійне розширення функцій персоналу, який надає первинну медичну допомогу. Орієнтація на потреби пацієнта, надання безперервної допомоги, супровід хронічних захворювань, послуги з профілактики.

У зв’язку з цим керівництво країн Європи визначає пріоритетом інвестиції у спеціальне навчання.

У Європі роблять ставку на постійне розширення функцій персоналу, який надає первинну медичну  допомогу. Фото alexraths/Depositphotos

Португалія, наприклад, для поліпшення якості обслуговування та задоволеності пацієнтів у 2016 році представила мультидисциплінарну модель охорони здоров’я сім’ї.

В Іспанії первинними медичними центрами керують багатопрофільні групи, що складаються з терапевтів (сімейних лікарів), педіатрів, медсестер та соціальних працівників. Деякі з них також включають фізичних терапевтів та стоматологів, і співпрацюють з лабораторними та діагностичними структурами у регіоні.

Пацієнт у Європі все більше сприймається, як повноправний член команди, адже від нього теж залежить успішність лікування, а отже, ефективність системи охорони здоров’я. Самого пацієнта вже не бачать пасивним предметом догляду.

Хронічні пацієнти, зокрема, стають експертами з тієї хвороби із якою вони живуть, та можуть виступати з пропозиціями, чого потребують для поліпшення їхнього стану.

Розробка, впровадження та оцінка всіх медичних процесів ґрунтується, насамперед, на потребах пацієнта.

Інвестиції в пацієнт-орієнтовану модель на первинному рівні медичної допомоги суттєво збільшують прихильність пацієнтів до лікування. Таким чином збільшується кількість людей, які дотримуються рекомендованого курсу лікування. У остаточному підсумку це дозволяє покращити стан здоров’я населення.

У Франції за останні роки фіксується постійне зростання кількості медсестер.  Фото Wavebreakmedia/Depositphotos

ЧОМУ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ ПОСИЛЮЮТЬ ПЕРВИНКУ?

Від сильної первинної допомоги залежить ефективність, доступність та всеохопність системи охорони здоров’я, адже лікар першого контакту відіграє ключову роль у профілактиці.

Це допомагає покращити взаємодію з пацієнтами та підвищити задоволеність від отриманих послуг, а тому дозволяє ефективніше використовувати фінансовий ресурс.

За результатами оцінки європейської охорони здоров’я на рівні Європейської Комісії було зазначено, що всі країни ЄС повинні проводити всебічні реформи для зміцнення системи первинної медичної допомоги.

Зокрема, щоб відповідати потребам населення похилого віку та зменшити непотрібне використання стаціонарної допомоги.

Така допомога є наданням загальнодоступних, інтегрованих, орієнтованих на людину, комплексних медичних та громадських послуг, що надаються командою професіоналів, які задовольняють більшість медичних потреб особистого здоров’я громадян.

Важливо, щоб ці послуги надавалися в постійному партнерстві з пацієнтами та опікунами, із розумінням потреб сім’ї та громади.

Лікар та його команда мають відігравати центральну роль у загальній координації та догляді за людьми у своїй громаді.

Посилення первинної допомоги шляхом переміщення її ближче до громадян та посилення ролі надавачів медичних послуг поза межами лікарні є важливим політичним рішенням для країн ЄС.

У ЄС вже розробляються інструменти та методології для глибшого аналізу ефективності дії первинної допомоги, які будуть презентовані у першому кварталі 2018 року.

Усе це накладається на старіння населення. У ЄС з 1960 року кількість людей, старших 65 років збільшилася з 10% до 19%.

Така тенденція зберігається і нині, фахівці прорахували, що до 2060 року їх буде близько  30%.

Україні варто зважати на європейські тенденції у медичній галузі, адже вони матимуть безпосередній вплив на ситуацію у нашій охороні здоров’я.

А враховуючи, що найперше покидають країну молоді фахівці, які готові змінити власне життя та знають мову, то зараз необхідно створити такі умови, щоб медичні працівники відчули турботу про себе і залишилися працювати в Україні, більше того, у охороні здоров’я.

Оксана Сивак, УП.Життя