Пандемія COVID-19 порушила звичний ритм життя у багатьох країнах. Більшість цивілізованих держав ввело карантин, намагаючись захистити своїх громадян від коронавіруса. Обмежувальні заходи часто схожі – максимальна ізоляція і мінімізація контактів із зовнішнім світом.
За порушення карантину зазвичай загрожують штрафи і правова відповідальність. Але окремі країни в арсенал для боротьби з COVID-19, крім апаратів ШВЛ і ліків, включили палиці, батоги і кулі. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Китай, який став першим осередком захворювання COVID-19, поступово повертається до нормального життя. На початку квітня влади країни розблокувала Ухань, де на початку року медики зафіксували спалах коронавіруса.
У розпал епідемії це місто було закрите на в’їзд і виїзд, як і низка інших населених пунктів по всій КНР. Уражені інфекцією території опинилися під суворим карантином. Всі магазини, окрім продуктових, публічні заклади, безліч підприємств, а також громадський транспорт зупинили роботу.
Покидати будинок дозволялося лише одному члену сім’ї раз на дві доби, причому – за спеціальними перепустками. Усім, хто виходив на вулицю, то і справа вимірювали температуру. У громадських місцях громадян зобов’язали носити маски. Інфікованих та людей з підозрою на COVID-19 влада відстежувала за допомогою мобільного додатку.
За приховування симптомів цього захворювання в Китаї передбачена кримінальна відповідальність. Але порушникам загрожують не тільки штрафи або тюремний термін, але і смертна кара – за поширення хвороби.
Наприклад, до “вищої міри” покарання можуть засудити хворого з підтвердженою коронавірусною інфекцією, якщо він відмовляється від карантину або лікування, самовільно порушує режим ізоляції і відвідує громадські місця.
Смертну кару влада країни передбачила і за нанесення медику навмисної шкоди з тяжкими наслідками. Наприклад, за умисний плювок в нього або пошкодження захисного костюма. На “ешафот” також можуть відправити за спробу збагатитися на епідемії та продаж контрафактних ліків.
Методи, до яких вдається Піднебесна для стримування епідемії, знайшли своїх прихильників. Деякі ставлять країну в приклад успішної боротьби з коронавірусом. Іноді звучить теза, що Китай “надав урок західним демократіям”.
Якщо вірити даним офіційного Пекіна, з кінця лютого поширення вірусу в КНР пішло на спад. На початку квітня країна відкотилася на шосту позицію за кількістю випадків зараження у всьому світі. На 13 квітня загальне число хворих і перехворілих коронавірусом в Китаї склало приблизно 83 тисяч осіб, з них 3,4 тисячі – загинули.
Щоправда, є й інше пояснення цим цифрам. Після того, як інфекція поширилася у світі, китайській владі почали дорікати, що вони замовчують реальний розмах коронавірусу в країні. Точно так само, як спочатку приховували загрозу епідемії, що насувається.
Демократичні підходи
Єдиної для всіх держав покрокової інструкції по боротьбі з коронавірусом, зрозуміло, немає. Але деякі обмеження, як наприклад, на пересування і контакти з зовнішнім світом, у багатьох країнах повторюють китайський досвід.
В Європі найжорсткіший за “демократичними мірками” карантин ввели Іспанія, Італія і Франція. Зараз вони в четвірці “лідерів” за кількістю інфікованих COVID-19, у зв’язку з чим у цих країнах оголошено надзвичайний стан. Тут закрито більшість магазинів і громадських закладів, багато підприємств перевели своїх працівників на дистанційний режим. Але при цьому громадський транспорт продовжує працювати.
Жителям Іспанії, Італії і Франції заборонено залишати будинки без особливої необхідності. Ці обмеження не стосуються виходу в продуктовий магазин, аптеку, до лікаря, у банк, на роботу, а також для вигулу собак. Хоча за своєю суворістю заборони у цих країнах дещо відрізняються.
Наприклад, іспанцям дозволено виходити за продуктами тільки раз на добу і лише одному члену сім’ї. Французам дозволили не більше години в день гуляти в радіусі кілометра від місця проживання, у тому числі для занять спортом або вигулу собак. У Парижі правила жорсткіші, минулого тижня префектура столиці обмежила час для вправ на відкритому повітрі вечірніми і ранковими годинами.
Покидаючи будинок у невідкладних справах, громадяни цих країн зобов’язані мати з собою заяву, що описує ціль виходу. Якщо людина прямує на роботу, то необхідна довідка від роботодавця. Поліція має право зупиняти на вулиці для перевірки дозвільних документів.
Для жителів Франції запустили також мобільну версію цієї форми з QR-кодом, за яким поліцейські можуть відсканувати всю інформацію у випадку перевірки.
Вихід без вагомої причини карають штрафами, суми яких сягають кількох тисяч євро. А неодноразове порушення карантину або опір поліції може обернутися тюремним ув’язненням.
В Італії разом з поясненням причини виходу з дому також потрібно підтвердити в формі-перепустці, що заявник не інфікований і не перебуває на карантині. За неправдиві відомості світить 12 років в’язниці.
До речі, в Іспанії піші прогулянки заборонені, а тому вигул собак став одним із законних способів вийти з дому. Деякі громадяни навіть влаштували підпільний бізнес, здаючи в оренду своїх улюбленців. Були і ті, хто примудрявся гуляти на повідку з іграшковою собакою. За зловживання цією можливістю іспанська поліція почала штрафувати.
Вирушити за продуктами в Італії можна тільки в найближчий магазин в радіусі кілометра від будинку. Пересування далі цієї відстані можливе тільки в екстрених випадках, на роботу або за станом здоров’я. Причому потрібно заповнити спецзаяву, де описана одна з цих причин.
Пропускна система зараз діє в Греції і Азербайджані. Щоби відлучитися з дому жителі цих країн повинні відправити смс-повідомлення, вказавши мету свого виходу і персональні дані. І тільки після відповіді на запит громадянам можна залишити місце проживання.
СМС-пропуски введені і в Республіці Кіпр, при цьому людям заборонено виходити з дому частіше, ніж раз на добу. На походи в аптеку, до лікаря або вигул собак правило “одного СМС” не поширюється. З 21 по 6 ранку в країні діє комендантська година.
Вдарилися в крайність
Деякі держави в боротьбі з епідемією пішли на крайні заходи. Особливо це простежується в країнах, де “біля керма” – лідери з авторитарними нахилами. Наприклад, з 25 березня влада Індії повністю заборонила людям залишати вдома. До того ж оголосили про це за лічені години. Попередньо ці обмеження вводились терміном на три тижні, але 11 квітня уряд їх продовжив.
Зараз держава з населенням майже 1,4 млрд осіб знаходиться на тотальному карантин і він, мабуть, один із найсуворіших у всьому світі. Продовжують працювати тільки екстрені та комунальні служби, а також підприємства з виробництва та продажу продуктів.
Формально людина в разі гострої необхідності може вийти в магазин, щоб купити їжу. Але тоді вона ризикує мати справу з поліцією, яка ретельно патрулює вулиці. Втім, продукти і вода там в дефіциті через те, що на початку карантину люди буквально змітали їх з полиць магазинів.
Ефективність індійського карантину поки під питанням. За перші три тижні тотальних обмежень кількість випадків зараження COVID-19 зросла в 20 разів: з приблизно 500 до понад 10,4 тисячі.
За законом за порушення карантину громадянам Індії загрожує штраф або в’язниця на строк до двох років. Але крім повсюдних обмежень населення зіштовхнулося з насильством з боку поліцейських. Їм дозволено застосовувати палиці і кийки проти тих, хто з’являється на вулицях без вагомої причини і порушує карантин. І силовики нерідко користуються цим правом.
Наприклад, житель Делі Арджун Чаухан, що працює постачальником питної води, розповів The New York Times, що поліція била його за появу на вулиці. І це незважаючи на те, що за правилами карантину в Індії доставка речей першої необхідності, води і медикаментів нібито дозволена.
Біля міста Сурат в Індії місцева поліція застосувала сльозогінний газ проти кількох сотень розлючених робітників, які просилися повернутися додому в інші райони Індії.
У деяких регіонах, зокрема – в штаті Махараштра, влада вирішила всім жителям, відправленим на домашній карантин, проставляти на лівій руці спеціальний штамп. Ця печатка не змивається протягом двох тижнів і, за словами міністра охорони здоров’я Індії, дозволить іншим людям розпізнати хворого.
Ще до введення всезагального карантину поліцейські змушували порушників комендантської години віджиматися, кататися по землі і присідати, скандуючи “ми вороги суспільства”.
Схожі методи діють і в Парагваї. Там тих, хто провинився, змушують підстрибувати або лежачи на підлозі повторювати “я більше не покину свій будинок, офіцер”.
Хоча ці заходи можуть здатися порівняно “гуманними” на тлі карантину Філіппінах. Там кількість інфікованих налічує приблизно п’ять тисяч осіб. Президент цієї країни Родріго Дутерте наказав поліції і військовим стріляти в порушників, якщо ті будуть чинити опір чи непокору.
На початку квітня стало відомо про перший такий інцидент. Поліція Філіппін застрелила чоловіка, який кинувся з косою на лікарів і правоохоронців після прохання надіти маску.
За даними Amnesty International, влада Філіппін вдається і до інших нелюдських покарань. Приміром, порушників примушували годинами сидіти під палючим сонцем або в собачих клітинах. По всій країні вже заарештували тисячі осіб за порушення карантину та комендантської години.
Силові методи покарання були зафіксовані і в російській Чечні. Місцеві поліцейські, озброївшись поліпропіленовими трубами, били тих, у кого не було масок. Причому інцидент стався одразу ж вранці після оголошення в республіці карантину.
Зайву жорстокість демонструють і силовики Кенії. Мережу вже облетіло відео того, як для покарання порушників карантину кенійські поліцейські застосовують кийки, батоги і собак.
На початку квітня “правоохоронці” застрелили 13-річного хлопчика, який грав на балконі свого будинку під час комендантської години. Глава кенійської прокуратури доручив провести розслідування трагедії, яка, на його думку, сталася через “сліпу кулю”.
Також розпочато розслідування гибелі водія таксі. Імовірно, його до смерті побили співробітники поліції через перебування на вулиці в недозволений час.
Більш цивілізовані заходи введені в Південно-Африканській Республіці. Там встановлено найбільше число інфікованих на всьому Африканському континенті – понад дві тисячі випадків. Наприкінці березня в країні оголосили жорсткий карантин, який попередньо буде діяти до кінця квітня.
Уряд ПАР ввів заборону на всі збори, прогулянки і навіть продаж алкоголю та тютюнових виробів. Виходити на вулицю жителям республіки дозволено лише в крайніх випадках – за продуктами, медикаментами або для поїздки на роботу.
Масштаб пандемії COVID-19 може виправдовувати обмеження певних прав і свобод, йдеться в останньому звіті правозахисної організації Human Rights Watch. Приміром – свободи пересування у зв’язку з карантином або ізоляцією. Водночас у організації закликають владу і суспільство не забувати про право людини не піддаватися дискримінації та поваву людської гідності.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color: