«ВИБІР МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ» – цикл профорієнтаційних мастер-класів Вероніки Чекалюк

Найбільш емоційно незахищена група – це тінейджери. У період формування особистості вони розмірковують над тим, яким буде їхнє майбутнє. Вони активні, життєлюбні. Дорослі, захоплені роботою, хобі чи зароблянням грошей, часто ігнорують спілкування з дітьми. «Я і мої однодумці (вчені, підприємці, артисти театру опери та балету) орієнтовані на те, щоб залучати у соціальні проекти тінейджерів, спілкуватися з ними на різні теми і відкривати нові шляхи розвитку особистості. Демонструємо варіанти вибору професії і освіти, вчимо приймати рішення самостійно, без медіазомбування», – розповідає науковець-практик Вероніка Василівна Чекалюк, котра з 2010 року, як волонтер, ініціює профорієнтаційні екскурсії на підприємства, на тему: «Вибір майбутньої професії», де тінейджери знайомляться з професіями, зокрема: з діяльністю готельного бізнесу, банківської структури, станції технічного обслуговування автомобілів, салону краси, пекарні, редакції журналу, університету, театру, побували в художній майстерні.

Формат таких екскурсій: діти (6-14 років, 15-30 чол.) У супроводі дорослих відвідують підприємство, де зустрічаються з топ-менеджерами. Діти  2 групи: поки одні спілкуються з менеджерами (брифінг в форматі питання-відповідь про професію, кар’єру, навчання), друга група обходить підприємство з докладною екскурсією і знайомиться зі співробітниками. Потім групи міняються, а на завершення програми збираємося в одному приміщенні для майстер-класу, лекції та нагородження сертифікатами про проходження знайомства з даною професією. Я впевнена, що у дітей повинен бути наочний приклад, щоб вибір майбутньої професії не була спонтанним, а продуманим, щоб замість «висіння в гаджетах» вони йшли до мети, мріяли і представляли своє майбутнє, вчили саме ті предмети і читали ті книги, які вважаються профільними, – розповідає Вероніка Василівна.

Нещодавно відбулася екскурсія у готель «Опера», де тінейджери познайомилися з професіями «від швейцара до керуючого», довідалися особливості роботи з клієнтами, екологічність фаху та спеціальними привілеями.

Під час ініційованих нами майстер-класів та екскурсій ми намагаємося викликати повагу до певної професії, визначити чинники її привабливості. Критерієм оцінки професій виступають якісні характеристики: особистісний ріст, задоволення від процесу, соціальна відповідальність, характер, зміст, міра складності і відповідальності праці, можливе винагороду.

Людина схильна ідентифікувати себе з володарем престижної для нього професії, запозичувати його смаки, думки, імідж, зовнішні атрибути, стиль поведінки, прагнути до вибору даної професії не серцем, а під впливом індустрії медіа і реклами, – ділиться досвідом Вероніка Василівна.

У 2014 році разом зі студентами університету ми провели дослідження – опитування на тему: «Чи задоволені Ви своєю роботою?». Увагу привернула ситуація на ринку праці, де менеджерів та юристів набагато більше, ніж представників менш «престижних» професій – кухаря, сантехніка, кравців.

Тому виникла потреба створити серію пізнавальних екскурсій для школярів з метою ознайомлення з різними видами професійної діяльності. У результаті нашого дослідження (було оброблено п’ятсот анкет 25-35-річних респондентів) стало очевидним, що явище суспільної свідомості має ціннісно-нормативну природу і субординує певне ставлення до професій і занять відповідно до їх суспільної значимості й привабливісті на основі певної системи цінностей, нав’язаної ЗМІ і рекламою, кіно. Більшість вважало престижними професії банкіра, фінансиста, політика…
Нажаль, сприйняття професії у сучасних школярів здебільшого формується відповідно до «престижності», де одним з головних показників є можливість диференціювати свою діяльність у матеріальну і моральну користь, пряму миттєву вигоду і авторитет серед друзів і знайомих. Своє ставлення до професії учасники нашого опитування визначали як по її значущості для суспільства, так і за можливостями і привілеями, які вона надає працівникові для певного домінування у соціумі. До речі, 80% опитаних, м’яко кажучи, відчувають себе «не в своїй тарілці», вони сидять в офісі, в банку, а мріють зовсім про інше.
Висновок: спілкуйтеся з дітьми, розповідаєте про успіхи й поразки життя, про особливості професій, сприяйте знайти свій фах, знайти самого себе молодому громадянину, бо УСПІШНА ДЕРЖАВА – ЦЕ ЩАСЛИВІ ЛЮДИ.