Увага!!! Телефонні шахраї розвивають нові схеми

Надворі XXI століття і кожен з нас вважає себе чи на найрозумнішим та найхитрішим. Відтак, мало хто вірить у те, що його можна обдурити. Та ще й по телефону. Одна справа, коли мова йде про людей похилого віку. І зовсім інша – коли обманюють і обкрадають людей молодих, успішних і доволі розумних.

Незважаючи на скупу статистику правоохоронних органів, які заявляють про близько півсотні заяв обдурених мешканців Львівщини у 2016 році, кількість жертв телефонних шахраїв, очевидно, є значно більшою. І винахідливість та безкарність крадіїв банківських рахунків дозволяє їм постійно вигадувати нові схеми обману, які «працюють» майже безвідмовно.

«Вам телефонує Служба безпеки Нацбанку»

Телефонні шахраї говорять швидко, пояснюють незрозуміло і вміють задурити голову. Здавалося б, щодня і майже щохвилини у соцмережах та по телебаченні попереджають про шахрайства, розкривають їхні схеми. А кількість обдурених чомусь не меншає. І причина дуже проста – ми недооцінюємо ворога. Ми не віримо в те, що колись такий телефонний дзвінок прийде на наш номер. Нам здається, що це історії інших і з нами такого ніколи не трапиться.

«Коли мені подзвонили, я саме поверталася з ринку із покупками, – розповіла Наталя, львівська журналістка. – Чоловік говорив швидко. Представився. Сказав, що мене турбують із служби безпеки Нацбанку. Що вони проводять перевірку відкритих у їхніх банках рахунків, а тому їм потрібна інформація про те, у яких із перелічених банків в мене є рахунок, на який я отримую зарплатні чи соціальні кошти. Я спершу розгубилася. Перепитала ще раз, що саме перевіряють. Чоловік знову дуже швидко почав повторювати про перевірку і так само швидко перелічив банки, які вони нібито перевіряють. Сказав, що після цієї розмови, я отримаю sms-повідомлення із кодом, який буде для моєї картки захисним кодом другого ступеня і збереже мої кошти від спроб недоброзичливців скористатися моїми коштами без моєї згоди».

Далі, розповідає жінка, все було як у тумані. «Я знала, що є шахрайства. Але не одразу ідентифікувала цей дзвінок як обман. Зрештою, моя професія мене врятувала. Я почала ставити співрозмовнику багато запитань. Мовляв, чому служба безпеки проводить такі перевірки у телефонному режимі, яким чином я можу переконатися, що він не шахрай. Чоловік на диво не злякався і не відступив. Його головним аргументом було тільки те, що він не просить мене називати секретні дані. Їм потрібна тільки інформація про відкриті рахунки. Коли я сказала, що таких рахунків не маю, він просто кинув слухавку», – ділиться Наталя.

За її словами, вона і сама не зчулася, як опинилася за крок до того, аби піддатися обману. Вже після розмови, ще раз усе проаналізувавши, вона зрозуміла, що все сказане співрозмовником було цілковитою нісенітницею. «Чому служба безпеки Нацбанку проводить такі перевірки? Відколи Нацбанк звіряє відкриті рахунки? Чому телефонували із звичайного мобільного номера? Чому банк, зрештою, не має своєї бази? Таких «чому» виявилося дуже багато, але я їх усвідомила тільки по закінченні розмови. Дотепер не можу отямитися, чому продовжувала з ними розмовляти і чому одразу не зрозуміла, що це очевидне шахрайство», – зізнається жінка.

Насправді ж, саме завдяки отакій хвилинній розгубленості найчастіше шахраї і отримують бажане. Вони говорять впевнено і дуже швидко. Переконують, що не просять жодних секретних даних. Починають здалека, а потім непомітно для вас видурюють усілякі секретні коди, паролі, дані. І за лічені хвилини ваші банківські рахунки спустошуються. Ми звернулися за коментарем безпосередньо до Нацбанку. Там наголосили: працівники банків, а тим паче НБУ, ніколи не телефонують з подібними проханнями. «Випадок, що Ви описуєте, дуже схожий на такий вид шахрайства як соціальна інженерія, що залишається досить популярним у шахраїв. Зазвичай зловмисники телефонують та випитують у користувачів реквізити їх платіжної картки. Останнім часом все частіше кібершахраї телефонують користувачам платіжних карток, називаючись представниками НБУ та вимагаючи назвати реквізити своїх платіжних карток і суми залишків на рахунках. Ані служба безпеки НБУ, ані керівництво НБУ не мають потреби та повноважень запитувати українців про дані їх платіжних карток та рахунків.

Українцям слід бути обачними та берегти свої кошти!», – застерегли у прес-службі Національного банку України. І наголосили: ніколи і нікому не можна розголошувати дані платіжної картки (повний номер картки, термін її дії, код CVV/CVV-2, ПІН-код до картки) та/або логін/пароль для входу до веб-банкінгу.

Найпоширеніші схеми шахрайських крадіжок

Сьогодні найпопулярнішими видами шахрайства з банківськими платіжними картками, є скімінг, фішинг, шимінг і соціальний інжиніринг. Скімінг – це вид шахрайства з банківськими картками, який передбачає використання різноманітних пристроїв – скімерів, за допомогою яких зчитується інформація з картки. Скімери, як правило, прикріплюються до банкоматів. Фішинг – вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів – логінів і паролів. Це досягається шляхом проведення масових розсилок електронних листів від імені популярних брендів, а також особистих повідомлень всередині різних сервісів, наприклад, від імені банків або всередині соціальних мереж. Шимінг – вид шахрайства, коли в банкомат поміщається пристрій товщиною не більше людської волосини. Його дуже важко виявити. Але шимер не вміє зчитувати ПІН-код.

Соціальний інжирінг – особливий вид шахрайства, оскільки в ньому працюють реальні люди, які телефонують вам і випитують інформацію. Саме так трапилося із героями нашої статті Наталією та Світланою. Проте ці дві шахрайські схеми, з якими вони зіткнулися, – не єдині. Щодня з’являються нові схеми. Про частину з них повідомляють у соцмережах, про деякі інформують у ЗМІ. Зокрема, одне із останніх попереджень застерігає власників банківських карток та користувачів інтернет-банкінгу від введення будь-яких кодів, які вам надиктовуватимуть сторонні особи. Усе працює дуже просто. Ви отримуєте телефонний дзвінок на свій мобільний телефон від людини, яка представляється інженером компанії-провайдера мобільного зв’язку. Він/вона говорить, що вони перевіряють Вашу мобільну лінію, і просять Вас натиснути # 90 або # 09 або будь-яку іншу комбінацію цифр і символів. Необхідно негайно закінчити цю розмову, натиснувши кнопку відбою. Не можна натискати запропоновану Вам комбінацію цифр або символів – інакше шахраї отримають доступ до Вашої SIM карти, і будуть робити дзвінки за Ваш рахунок. Окрім того, отримають і доступ до вашого мобільного банку.

Наша поліція нас береже…

За інформацією Департаменту Кіберполіції Національної поліції України, торік до них звернулася велика кількість громадян із заявами щодо крадіжок коштів із їхніх банківських рахунків. Більшість таких заяв знаходиться на розгляді управління кіберполіції. Це лише статистика. Але вже вона дає зрозуміти – люди рідко звертаються із відповідними заявами до органів правопорядку. Хтось соромиться навіть самому собі зазнатися у тому, що його обдурили. Хтось банально не вірить у позитивне вирішення справи.

Зрештою, у відповіді на запит Форпосту Департамент Кіберполіції Національної поліції України не зміг похвалитися жодним випадком направлення матеріалів з обвинувальним листом до суду за увесь період 2016 року, «попри величезний обсяг роботи проведеної працівниками у даному напрямку». Таке замкнене коло, коли люди не довіряють правоохоронцям, а правоохоронці не доводять свою ефективність розкритими справами – тільки «на руку» шахраям. А тому щодня хтось втрачає свої гроші, а хтось на цьому непогано наживається.

Джерело: Форпост