Валерій Харчишин: Лежу у Білій Церкві – все працює, але через ср*ку

Лідер гурту “Друга ріка” Валерій Харчишин поділився власним непростим досвідом тестування на COVID-19, яке йому довелося зробити через всі наявні симптоми хвороби після подорожі північчю Італії.

У своєму Facebook він повідав докладну історію про те, як “швидка” повезла його за 100 км аж до Білої Церкви.

Ми публікуємо розповідь музиканта як вона є.

«Лежу у Білій Церкві – дивлюсь на білу церкву, або як правильно панікувати, коли твій мозок полонив коронавірус»

Мушу повідомити публічнио, щоб моїх дорогих «контактних осіб» залишили у спокої, необмежували їх пересування та не вигадували нісенітниць про мій контакт з радомишельською небіжчицею. Вже стер пальці, відповідаючи на приватні повідомлення.
Так, я усвідомлюю, що мої слова більшості до спини, бо у виразі «не ПАНІКУЙ» – мало хто помітить частку «не», тому дієслово сприйматиме як заклик до неодмінно зворотньої дії. Але, я спробую…
Я один з тих хто опинився у групі ризику, повернувшись з Італії в період спалаху епідемії і згодом відчув усі симптоми вірусу описаного в анамнезах COVID-19. Відповідно, порадившись зі страховою, було рекомендувало звернутися до «швидкої».
Історію про те, що привело мене до Білої Церкви – повідаю згодом, але, для початку скажу — обстеження та госпіталізація є вимушеним, а не обов’язковим кроком і стала для мене єдиною опцією, бо у «багажнику»: сухий кашель, задишка, температура, високий тиск, контакти з потенційно зараженими в італійській лікарні, відвідані аеропорти у Мілані, Римі, Туріні, Празі та подорож за кермом з Ломбардії до Лігурії зупинками у людних місцях. Знову ж таки, подорож – не для розваги.

Скажу вам, що я абсолютно адекватно ставлюся до карантину та відповідної гігієни. Але, я проти агогії, вірніше, відчуваю злість до паніки, що своїми заявами сіють деякі урядовці та решта охочих під божевільні очі «вболівальників», «очолити та перемогти» головну подію, створюючи штучний дефіцит на різне лайно та на експрес-тести, що не дають аж ніякої гарантії вашої неінфікованості, бо таким тестом є лише ПЛР. Але це не означає, що сьогдні вранці вам необхідно терміново штурмувати зі зброєю єдину лабораторію, де проводять таке ПЛР дослідження.
Вам його обов’язково проведуть, коли в цьому буде необхідність. Повірте. Але запасіться не гречкою, а звичайним терпінням. Мій аналіз опинився першим, що досліджували. Скажу – все працює, через сраку, але працює… Можливо це тільки початок, тому так важко дається перший урок.
Але тепер, власне, про лайно…
Не про те, що людям можна впихнути у вуха будь-яку йухню, а за тією ширмою втулити йухню набагато серйознішу — говорити не буду. Це – вже національна традиція. А ось про те, на шо слід сподіватися від промо-кампанії трагічного блокбастеру «COVID-19, або Вітаємо Коронавірус в Україні» — моя розповідь.
Якщо ви (як і я) мешкаєте або, раптом, опинилися десь у передмісті, проживаєте в Ірпені, Гостомелі, Бучі, Вишгороді, Борисполі, Броварах чи, навіть, у Конче Заспі і Борщагівці, пощастить, якщо в Гатному/Чабанах, Глевасі, то з симптомами «коронаРОвірусу»©️(тричі озвучена цитата працівника швидкої), вас неоднмінно відвезуть не до найближчої лікарні чи святої Олександрівської(Жовтневої), а до Білої Церкви(за 100км від мене, наприклад). Ви погодитеся, бо пройти тест по-іншому вам не запропонують. Зрештою, після кількох марних пропозицій змінити маршрут до Центральної Київської лікарні, ви наважитесь відпустити «швидку», щоб дістатися власним авто/таксі/з другом, аби не займати оперативну машину кількагодинною подорожжю до сусіднього міста, бо раптом, бригаді за викликом доведеться їхати рятувати життя, замість прогулянки до БЦ, але вам точно відмовлять…Бо на своєму авто – «нєпаложено». Хтозна, може й логічна інструкція, але ж не за 100км!!!
І ось, за якихось півтори години, ви в омріяному «інфекційному» відділенні лікарні N3 Білої Церкви. Мушу сказати – відділення відремонтоване, привітний професійний персонал, неоднозначне, але красиве в‘ю на фізично білу церкву з персональним входом до боксу. Але, за мить ви перестаєте радіти, дізнавшись, що ніяких тестів, вніч з п’ятниці на суботу у призначеному Київською ОДА центрі боротьби з «COVED -19» немає. Вони були в Ірпені(звідки швидка) На питання — для чого тоді мене привезли за 100км від Києва — розводять руками, промовляючи шось про інструкції… Не став ображатися, бо, ані медперсонал, ані ті хто довезли та допомогли мені потрапити до лікарні, дійсно не винні у карколомній інструкції чиновників МОЗ-у разом з ОДА-ю.

З надією на завтра, втикаючи на білу церкву, намагався заснути…
Вранці розбудила радісна медсестра проінформувавши — не дочекались понеділка з доставкою швидкісних тестів з області, медзаклад, виявляється заздалегідь, самостійно придбав їх за власні кошти!(Дослівно, хоч неперевірено). Зазначу, що 3-тя лікарня БЦ фінансується з локально-міського бюджету і аж ніяк не пояснює їі призначення «областним центром боротьби з вірусом» усіх мешканців київщини. Може то їх власна добросовісна ініціативи, хтозна…
Раділи недовго, бо з’ясувалося, що експрес-тест — чисто психологічна опція і не дає жодних гарантій! Вчора у власній паніці я цього не почув від епідеміолога. Для повного виключення — потрібно провести ПЛР(ПЦР з рос.) тест, а для цього матеріали мають відвезти, увага, назад до Києва в єдину призначену лабораторію. Чому не можна було зробити такий забір не за 100км, а у в іншій призначеній Олександрівській лікарні, чи у скафандрах прямо у швидкій взяти матеріали і доправити до лабораторії? Логічно? Якщо ви думаєте – з причини безпеки – ні. Поясню. Коли я почав відмовлятися від подорожі до БЦ, порадили цього не робити, натомість, якщо вже так, запропонували підписати відмову від госпіталізації і залишатися вдома необстеженим, під розписку про дотримання домашнього карантину усіма членами родини до встановлення шляхів проходження тесту…

Кортше, забудьте про мій сумно- нудний текст, бо я лише хотів спитати — хто ти, блядь, той розумнику логістичних наук з ОДА??? Який кліщ укусив тебе і уповноважив на таке рішення? Для чого відвозити людей у непідготовлену лікарню з підозрою на екзотичну інфекцію, щоб потім відвозити матеріали тестів туди, звідки вони фізично приїхали? Чи дивився ти хоч раз на карту області? Чи знаєш – скільки пустих диспансерів географічно та адміністративно розташовано поруч з містом у віддалених від житлових кварталів лісових зонах, а не посеред житлового району Білої Церкви? Чи не кияни – якісь не ті люди? Хто ти, довбню? Перепрошую, може довбине…

Тест таки зробили у неділю(потрапив у п’ятницю) у спецлабораторії Києва, що показав негативний результат, але, за рентгеном у мене виявили односторонню пневмонію, яка дозволила мені залишити бокс N1 з прекрасним виглядом на білу церкву у Білій Церкві і протягом двох годин, через неймовірні затори любителів туалетного паперу фаршированого гречкою, діставатися до найближчої Київської лікарні, аби лікувати свою пневмонію…
ВСЕ ДОБРЕ. У приватній клініці, допомога непотрібна!

Для підтримки спокою. За чaс мого триденного перебування у Білій Церкві, жодного нового «хворого» до першого поверху призначеної лікарні, не привезли.
Він був повністю пустий.

Будь-ласка, не втрачайте розуму, але дотримуйтеся банальних засобів гігієни і самокарантину, замість того аби бігати по магазинах, знищуючи річні запаси масок, експрес-тестів, гречки батарейок та туалетного паперу, якщо, звісно, ви його не збираєтеся їсти для профілактики.
Кажуть – допомагає тільки хорватського та чорногорського зразку!

Будьте здорові! Бережіть себе та близьких!

Можете кидати камінням🎈