ФОТО З ВІДКРИТОГО ДЖЕРЕЛА
У переддень Маршу рівності, який відбудеться в Києві 17 червня, три одностатеві пари, які живуть разом вже не один рік, розповідають у спецпроекті NV.ua про себе, про довгострокові стосунки в ЛГБТ-союзах і пояснюють, за які права борються. Герої третьої розповіді Максим і Юрій, які разом вже п’ять років.
Про знайомство
Максим: Ми познайомилися п’ять років тому. Спочатку листувалися, потім зустрілися. На той момент у мене була модельна кар’єра, але мені хотілося змінити вид діяльності. Мені запропонували попрацювати в Криму у сфері гостинності.
Юрій: Ми не розраховували спочатку, що будемо зустрічатися. Нам на ресепшн в готель потрібен був гарний хлопчик, щоб “розбавити” жіночий колектив. Тому я його запросив.
БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ
У 2013-му ми поїхали в Москву на концерт Мілен Фармер – думаю, це можна вважати такою собі відправною точкою в наших стосунках. Це була осінь, в Києві тільки починався євромайдан.
Відразу [після анексії півострова] виїхати з Криму ми не змогли. Пізніше виїхали. Стали жити разом.
Максим: Ось, зараз спільно обзавелися маленькою житловою площею в Києві. Робимо в ній ремонт.
Про реакцію оточення
Юрій: Що стосується того, як відкривалися іншим – ну, в якийсь момент я зрозумів, що якщо брехати людям, що в мене є дівчина і все таке, нічого доброго з цього не вийде. У будь-якому випадку, ті люди, яким не місце у вашому житті, і так з нього пішли б, рано чи пізно.
Коли ми ще не були знайомі з Максимом, я сказав собі: як буде – так і буде, і все було нормально. Коли з’явився Максим, вже там, в [кримському] готелі, всі знали, що ми пара. Ніяких поганих слів на свою адресу ми не чули.
Мамі про те, що я гей, сказав, коли мені був 21 рік. Показав їй журнал [для геїв] Один з нас. Вона засмутилася, але не показала виду. Але прийняла мене таким. А сестрі розповів ще раніше, ніж мамі, вона мене підтримала.
Максим: Камінг-ауту як такого у мене не було. Мама знає, що ми з Юрою разом живемо, регулярно приїжджає в гості, бачить, що ми спимо в одному ліжку. Його статус вона не уточнює – друг він мені чи ні. Вона все розуміє, але вважає за краще зайвий раз про це не говорити. Цю тему ми просто не піднімаємо.
Запитань із серії: “Коли ти одружуєшся?”, “Де ж оце ось дівчина у тебе?”, “Де ж онуки?” у неї немає.
У нас, до речі, дуже хороший формат відпочинку: ми беремо двох мам і їздимо з ними за кордон вчотирьох.
Ми беремо наших мам на концерти, де більшість цільової аудиторії – геї. Наприклад, Кайлі Міноуг. У неї відмінні шоу, неймовірні костюми, танцюристи виходять в трусах з паєтками, з розкішними крилами за спиною, а навколо – тридцятиметрові фонтани.
БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ
Про довгострокові стосунки одностатевих пар
Юрій: Представники ЛГБТ досить часто перербувають у довгострокових стосунках. З тих, хто нам зустрічався, більшості вдається зберегти стосунки по кілька років, напевно, тому, що у них немає лютих ревнощів один до одного.
Потрібно розуміти, що, якщо через п’ять, сім, вісім років стосунків один з вас захотів “загуляти”, в цьому немає нічого страшного. Краще дозволяти собі це і говорити про таке відкрито, ніж ревнувати, ховатися, брехати.
Максим: Знайти секс на один раз зараз – це справа однієї години. Знайти ж людину, яка буде з тобою довго, з якою ви зможете жити разом рік, два, більше – набагато складніше.
Довгострокові стосунки – це ще й спільні зобов’язання. Спільний побут, спільно нажите майно, спільні домашні тварини. У когось, може, навіть і діти.
Юрій: Ми ще в Криму прожили разом два роки зі спільним побутом.
Максим: Правда, в той час найближчий гей був від нас на відстані 20 км – в Ялті. А ми жили в Алушті. Зараз, звичайно, в Києві легше знайти інших геїв поруч, а значить, з’являється і різноманітність, бажання познайомитися з кимось ще й так далі.
Юрій: Багато хлопців дійсно хочуть серйозних стосунків, але у них занадто завищені вимоги і запити, або цих вимог взагалі немає. Найскладніше, якщо ви все-таки живете в довгострокових одностатевих стосунках – відсутність прав, неможливість ці стосунки легалізувати.
Ось, наприклад, ми купили разом квартиру, але якщо раптом зі мною щось трапиться, Максим автоматично всі права на неї не отримає. Право на проведення операції, спільне усиновлення дітей, ще багато всього – це повні права, за які нам потрібно було б боротися.
Максим: Насправді, нам хотілося б зараз завести дитину. Одного разу ми їздили в інтернат – я хотів подивитися, що там за діти. Зараз дітям не дуже-то й важливо, скільки у кого тат, мам, хто з якої родини. Сучасні діти більше дивляться на те, у кого який смартфон, хто де відпочивав, яка кількість підписників у нього в інстаграмі й усе таке.
Звичайно, я буду переживати за те, як дитина зможе адаптуватися в соціумі, але, сподіваюся, серйозних труднощів виникнути не повинно.
Про ЛГБТ-спільноту в Україні
Максим: Думаю, ставлення суспільства до ЛГБТ можна було б змінити, якби до цього всього залучали більше відомих людей, якихось політиків.
Якби, наприклад, мер Києва очолив колону на Марші Рівності, всі б по-іншому на це подивилися. Побачили б, що він як міський голова підтримує ЛГБТ і європейські цінності, свободу самовираження і так далі.
Пройти попереду колони – йому це нічого не варто, більш того, він від цього ще й виграє. Ну, добре, нехай він не сам піде. Нехай піде його заступник, або його брат, або ще хтось із представників міської влади або з оточення мера.
Нехай піде дівчина з косою [Юлія Тимошенко], яка хоче в президенти. Ніхто з них не працює з таким сегментом, але ж це теж їх потенційний електорат.
Юрій: Так, я колись запитав, чи йдемо ми на Прайд, а Максим мені відповів, мовляв, ось якщо перші особи держави разом з улюбленими селебрітіс підуть, то і він теж. А так, виходить, що ми поки що б’ємося [як метелики] у своїй баночці, а зовні все як і раніше залишається.
Максим: У багатьох країнах весь цей рух підтримують знаменитості, уряд. Ізраїль, наприклад – глибоко релігійна країна, де всі чекають гей-парад як найяскравіше дійство року. І він проходить за підтримки уряду. Всі чекають це буйство фарб і смаку.
Я от взагалі за формат параду, коли можна провести разом яскравий, красивий, активний день весело, разом з родиною, з дітьми. Прикольно одягнутися і прогулятися на параді, поїсти смачну їжу, а ввечері вирушити на божевільний концерт когось із знаменитостей.
- dsq_needs_sync:
- 1