Цими днями доля закинула мене в Конча-Заспу, в районі села Козин, знаєте, що мене вразило найбільш за все в цьому блатному царстві?
Ні, не палаци і не вілли за 10 000 000$, хоча і вони також.
Мене привели в ступор паркани, якими всі ці вілли огороджені. Майже кожен будинок огороджений парканом висотою в 2,3,4. а то і 6 метрів на будь-який смак: ковані, із цегли, бетонні, зі сталевих плит, у вигляді китайської стіни, оздоблені мармуром, міддю, золотом. На деякі паркани витрачено матеріалів, яких вистачило б ще на один будинок. І чим дорожча вілла, тим вищий і товстіший паркан. Деякі екземпляри взагалі курйозні, це коли будиночок бідніший і менший за паркан”,- пише автор.
Звідки така жадоба до фортифікаційних споруд? Що вони за ними ховають? Свою ницість?
“Це неймовірно сумне видовище. Це психіатрія. Наявність якоїсь новітньої української хвороби. Називається вона – добровільна ізоляція, а іншими словами – банальне жлобство! Якщо ви, ті хто за тими парканами живе, так не любите людей довкола, то і по вулиці тоді ходіть із якимись щитами чи в скафандрах, а раптом хтось накинеться на вас чи плюне!”
Знаєте, що я нам всім раджу – кожного кандидата в депутати чи в президенти перевіряти на наявність такого паркану. Балотуєшся – показуй фото обійстя. Людина чесна та дружелюбна не буде відгороджувати себе від тих, з ким збирається будувати родинні стосунки. Ховати все, і самому ховатись за високим парканом і водночас, прозоро і відкрито керувати країною – речі не сумісні, до Фрейда не ходи.
- dsq_needs_sync:
- 1
