Коронавірус в Україні: хто зриває захист і забезпечення медиків УЗ?

Впродовж кількох останніх днів Україна кожного дня встановлює чергові страшні рекорди по рівню захворюваності на COVID-19. Якщо станом на ранок 9 червня цього року було виявлено 394 нових випадків захворювання, то вже за добу кількість нововиявлених інфікованих сягнула 525 осіб. Ранок 11 червня приніс новий рекорд : 689 виявлених випадків захворювання. Останні “рекордні” показники фіксувалися зранку 13 червня: було виявлено 753 нових випадки COVID-19.

На різке збільшення кількості діагностованих випадків корона вірусної хвороби відреагував і президент України Володимир Зеленський. У суботу, 13 червня, він зібрав уряд на позачергове засідання – і поставив перед ними вимогу запропонувати рішення по протидії COVID-19. Попри те, що де-факто всі необхідні рішення були запропоновані ще три місяці тому. Проблема лише у тому, що вони не виконуються.

На фоні щоденних нових антирекордів по кількості нових випадків хвороби, незмінною залишається сумна закономірність: найбільше від коронавірусу потерпають медики, їх у загальній кількості хворих – близько 20%. Тобто серед виявлених випадків кожен 5-тий – співробітник системи охорони здоров’я. Україна за кількістю хворих медиків – також рекордсмен, тільки вже світового масштабу.

Чому ж ті, від кого залежить порятунок життів українців, першими стають жертвами хвороби? Причин – кілька. Першу озвучив наприкінці травня в ефірі одного з телеканалів чинний міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Він заявив, що на початку епідемії українські лікарні “не були готові до зустрічі з таким викликом, як коронавірусна хвороба”.

І зі Степановим можна було би погодитися, якби за кілька місяців лютування коронавірусу в Україні співвідношення “кожен п’ятий медик у загальній кількості хворих” змінилося. Але лікарі і досі є найбільш вразливою до коронавірусу категорією, бо контактують з хворими найчастіше, а держава так і не спромоглася забезпечити їх достатньою кількістю ефективних засобів захисту, організувати виплату обіцяних надбавок та розпочати масове тестування на коронавірус бодай серед працівників системи охорони здоров’я.

Через два місяці після початку карантину державна машина нарешті, здавалося б, розгойдалася – і Верховна Рада ухвалила, а президент – підписав закон щодо захисту медичних працівників. Але, як показує практика, статистика зі все тими ж 20% хворих медиків та останні події – цей закон досі не виконується.

І це вже почало виводити медиків, яких фактично беззбройними кинули на передову боротьби зі страшною хворобою, на вулиці.

У минулий четвер, 11 червня, на протест вийшли медики відомчих лікарень “Укрзалізниці”. Вони вимагали виконання даних ще три місяці тому керівництвом УЗ обіцянок – захистити своїх лікарів від коронавірусу і забезпечити їх усім необхідним для протидії страшній хворобі.

Ще 23 квітня українські ЗМІ розповсюдили заяву в.о.голови правління Івана Юрика про те, що УЗ підписала договір про постачання у середині травня до відомчих лікарень 24 апаратів штучної вентиляції легенів і 8 кисневих концентраторів. Це медобладнання, як запевняв Юрик, УЗ вже закупила.

“За будь-яких змін у ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції ми будемо укомплектовувати наші відомчі лікарні. У залізничних медзакладах наші працівники мають отримувати всю необхідну допомогу, а лікарі – бути захищеними”, – цитувала тоді слова Юрика пресслужба держкомпанії.

Тоді ж стало відомо про закупівлю УЗ для співробітників залізничних медзакладів понад 63 тис. пар бахіл, більше 5 тис.комплектів захисного одягу, 31 тис.медхалатів, 55 тис.медичних шапочок, 80 пульсометрів та багато іншого. На той момент УЗ підписала контракти на постачання понад 1,6 млн одноразових і 40 тис багаторазових медичних масок, 3 тис.респіраторів, понад 51 тис літрів засобів для дезінфекції рук, 5 тис.захисних окулярів, 245 тис.пар нітрилових рукавичок, понад 530 пірометрів.

Хто ж каже неправду – пан Юрик, який відзвітував про закупівлі наприкінці квітня, чи співробітники залізничних лікарень, які стверджують, що не отримують належного захисту, не мають можливості централізовано проходити ПЛР тестування і платять за точні тести з власної кишені, витрачаючи гроші і час?

Як не парадоксально, але правду кажуть обидві сторони.

Як стало відомо OBOZREVATEL з власних джерел, правління УЗ дійсно виділило гроші на закупівлю ПЛР-тестів для співробітників відомчих лікарень, а також на забезпечення їх засобами захисту та необхідною для протидії COVID-19 медобладнання. Більше того, були проведені усі необхідні тендерні процедури і визначені переможці. І на тому справа зупинилася. Як розповіло нам наше джерело, підписання угод і початок поставок фактично блокувався на рівні створеного у структурі УЗ Центру охорони здоров’я, якому підпорядковані всі 8 залізничних лікарень. Як повідомляє наш співрозмовник, жоден договір з жодним з переможців тендерів не йде у хід доти, доки підрядник особисто не зустрінеться з нещодавно призначеною очільницею ЦОЗ Наталією Белінською.

Про що говорить чиновниця з підрядниками під час таких зустрічей, наразі невідомо. Але те, що контракти, як стверджує наше джерело, чиновниця підтверджує виключно після проведення особистої “аудієнції”, викликає підозру, що пані Белінська реалізує якісь власні корупційні інтереси. І пояснює, чому насправді медики на залізниці лишилися повністю беззахисними і чому вся турбота про них з боку ЦОЗ проявилася у вказівці проходити ПЛР-тести за власний рахунок.

Власне, окрім ганебного провалу захисту медиків залізничних лікарень від коронавірусу, у них до пані Белінської накопичилося чимало інших претензій. Це і повна відсутність закупівель медичного обладнання, і фактичне блокування проходження залізничними лікарнями другого етапу медичної реформи, і фактичне доведення лікарень до продажу під виглядом “пошуку інвесторів”, і відсутність діалогу з колективами лікарень та численні порушення їхніх прав.

OBOZREVATEL публічно звертається до “Укрзалізниці” з проханням надати інформацію:

• скільки тестів було закуплено для медичних працівників відомчих лікарень?
• скільки ПЛР-тестувань зроблено медичним працівникам лікарень УЗ?
• коли для цих лікарень востаннє закуповувалося і доставлялося нове обладнання?

Просимо також провести внутрішнє розслідування ситуації і можливої причетності до саботування рішень керівництва компанії менеджерами середньої ланки, зокрема, керівником ЦОЗ Наталією Белінською.

Аналогічні прохання – розібратися у ситуації та знайти винних у тому, що медики УЗ залишилися без захисту – ми адресуємо міністру інфраструктури Владиславу Криклію та міністру охорони здоров’я Максиму Степанову, а також – керівництву НАБУ. Про реакцію обох міністерств та правоохоронців неодмінно повідомлятимемо у наступних публікаціях. Бо вважаємо неприпустимим, коли найважливіші рішення, ухвалені на найвищих щаблях, рішення, від яких без перебільшення залежать життя людей, розбиваються об некомпетентність, недбалість чи корупційні інтереси виконавців цих рішень на місцях.

OBOZREVATEL продовжить відслідковувати цю тему до вирішення проблеми. Ми домагатимемося, аби медики одержали те, що їм обіцяли закупити ще три місяці тому і розберемося, чому впродовж такого тривалого часу, коли в країні вирує небезпечний вірус, лікарі залізничних лікарень виявилися кинутими напризволяще, і чи не стали працівники відомчих лікарень залізниці заручниками особистих корупційних інтересів Наталії Белінської.