Кому “Титан”?: Як українські чиновники намагаються “подарувати” офшору унікальне судно

Державний “Чорноморнафтогаз”, який після анексії Криму втратив, по суті, всі активи, вже кілька років намагається “позбутися” унікального краново-монтажного судна “Титан-2”. Його ринкова вартість — понад 100 млн дол. Судно перебуває в Мексиці та може бути будь-якої миті продано на аукціоні, а українська державна компанія навіть не намагається повернути унікальний, а головне – прибутковий актив. Гендиректор української компанії “Укратоменерго” Валерій Токар намагається завадити незаконній оборудці. Він витрачає власні кошти на адвокатів, судиться з урядом Мексики, а натомість наша держава вставляє йому палки в колеса. Токар упевнений: судно хочуть тихо продати за безцінь на офшор, щоб потім прибутки з нього йшли не в державну скарбницю, а в чиїсь кишені. Токар знайшов союзника у своїй боротьбі: до справи долучився народний депутат Віктор Чорний. Він переконаний, що влада покриває корупційну схему, від якої Україна втратить шалені гроші.

У березні 2014 року трапилася анексія Криму, яка стала поворотним моментом для державного “Чорноморнафтогазу”. Україна втратила свої газові активи в Чорному морі, майно. Втім, щоб судитися з Росією в міжнародних судах, держава відновила роботу “Чорноморнафтогазу” в Києві. Керівником ДАТ “Чорноморнафтогаз” призначили Світлану Нєжнову, колишню заступницю голови СБУ.

“Чорноморнафтогаз” опинився у скрутному становищі, але як мінімум два серйозних активи в компанії залишилося – це краново-монтажне судно “Титан-2” і допоміжне “Атрек”. Вони не дісталися росіянам з простої причини: на момент анексії перебували далеко за кордоном – одне в Мексиці, інше в Бразилії. Пізніше самопроголошена влада Криму спробує захопити й ці два судна, але їй це не вдасться.

“Титан-2” – це найбільший катамаран у світі – задовжки понад 140 м, завширшки понад 55 м, водотоннажністю 13 995 т. Має кран вантажопідйомністю 600 т. “Титан-2” призначений для монтажу і демонтажу плавучих бурових платформ та їхнього обслуговування. Це дуже рідкісне судно, таких у світі всього чотири. Воно було побудовано ще у 1985 році у Фінляндії на замовлення Радянського Союзу для роботи на нафтових родовищах континентального шельфу СРСР.

“Титан-2” практично не бував у рідних краях. Після розвалу СРСР його одразу орендували зарубіжні фрахтувальники. У 1994 році “Титан-2” допомагав будувати морську платформу в Мексиканській затоці. У 2007 році судно було модернізовано компанією Global Industries (США) для роботи на більш великих проектах на шельфі. На ньому встановили додаткове обладнання компанії Gulf Investments (ОАЕ) вартістю 14,7 млн дол., в яке входять унікальна система динамічного позиціонування, система пожежогасіння, житлові бокси, кранові установки. Це обладнання дозволяє утримувати судно на відстані півметра від бурової вишки і гасити пожежу фактично на будь-якій нафтовій вишці.

“Він працював ще як чистильник, тобто коли свердловина не дає той видобуток, який повинна давати, її треба за собою почистити. “Титан-2″ тоді припливав, усе це демонтував, на палубі все різалося, приїжджали баржі, і метал цей уже відвозили. Це його основна функція”, – розповідає гендиректор ТОВ “Укратоменерго” Валерій Токар. Доля тісно пов’язала його з цим судном, і ця історія тягнеться до сьогодні.

ТИТАНічне недбальство

“Ця історія почалася 2013 року, коли “Чорноморнафтогаз” як судновласник переуклав договір зі шведською компанією Baltic Offshore Marine Contractors на бербоут-чартер – орендування корабля без екіпажу. Своєю чергою компанія Baltic Offshore передала судно у субфрахт, в оренду мексиканській компанії Oceanografia SA de CV, яка виконувала роботи для державної компанії Pemex (найбільша латиноамериканська компанія з видобутку нафти і газу, – ред.)”, – розповідає Токар. Він з’ясував: щорічно “Чорноморнафтогазу” як власнику перераховували за оренду 3,65 млн дол.  

У 2013 році Oceanografia збанкрутувала, а влада Мексики заарештувала 400 суден компанії з різних країн, у тому числі “Титан-2”. Судно було передано на баланс Службі відчуження майна (SAE) Мексики. Воно стояло на якорі на рейді порту Сьюдад-дель-Кармен (Ciudad del Carmen). Але 4 чи 5 лютого 2016 року під час шторму судно було пошкоджено і викинуто на мілину біля узбережжя острова Кармен у Мексиканській затоці.

18 лютого 2016 року НАК “Нафтогаз” заявив, що звільнив з-під арешту “Титан-2”. Влада Мексики визнала, що судно належить перереєстрованому в Києві “Чорноморнафтогазу”, а не його самопроголошеному клону з окупованого Криму.

“Чорноморнафтогазу” знадобилося майже два роки для того, щоб у державних органах Мексики довести, що цей корабель належить саме українському “Чорноморнафтогазу”. Тому що було складно пояснити, що тут війна, втрачені документи, поновлені документи, і що цей корабель не має відношення до кримінального провадження проти Oceanografia. Що він не брав участі в будь-яких кримінальних заходах тієї самої Oceanografia. І в січні 2016 року арешт цього корабля, єдиного зі списку арештованого майна Oceanografia, було знято. І було рішення про те, що дійсно цей корабель належить українському “Чорноморнафтогазу”, – розповідає Світлана Нєжнова.

Фото з відкритих джерел

За домовленістю сторін SAE нібито повинна була зняти судно з мілини і передати власнику в травні 2016 року. Вартість рятувальної операції оцінили в 30 млн дол. Але українська сторона погодилася його прийняти тільки в належному технічному стані й вимагала від SAE відшкодування збитків. SAE зі свого боку повідомила, що не має ресурсів для рятувальної операції, і двічі намагалася передати судно “Чорноморнафтогазу” на мілині. Українська компанія подала проти неї скаргу до суду. Суд першої інстанції Мексики відмовив “Чорноморнафтогазу” в задоволенні позову. Тому українській стороні так і не вдалося встановити контроль над судном.

А тим часом “Титан-2” знову спіткала біда. 22 вересня 2018 року компанія Oceanwide International (O.W.I.) Cyprus Limited у межах судового розгляду проти збанкрутілої Baltic Offshore ініціювала в окружному суді мексиканського штату Кампече продаж “Титана-2” на аукціоні. O.W.I. з 2014 року судиться з Baltic Offshore Marine Contractors AB, вимагаючи близько 3 млн дол. заборгованості з зарплати екіпажу корабля. Унікальне українське судно планували продати на аукціоні в жовтні 2018 року всього за 1,5 млн дол.

Мексиканський суд запропонував “Чорноморнафтогазу” внести сертифікатний депозит на суму 87 тис. дол. на рахунок суду, щоб заблокувати аукціон. Керівництво “Чорноморнафтогазу” запевняє, що гроші було внесено до суду 24 жовтня, у день, коли мав відбуватися цей аукціон. Але чому ж тоді суд Мексики відмовив юристам державної компанії брати участь у цій справі?

“Чорноморнафтогаз”, незважаючи на фінансові проблеми, грошей на юристів не шкодує. Для супроводу справи “Титана-2” держкомпанія уклала контракт з адвокатським об’єднанням “Гесторс”. Надалі цей контракт неодноразово продовжували. За відкритими даними, з 2015 по 2018 рік “Чорноморнафтогаз” заплатив “Гесторс” 18,6 млн грн. За новою угодою, ця компанія продовжить представляти інтереси замовника до кінця 2019 року. Послуги юристів коштують 5760 грн за годину.  

До справи також були залучені англійська окюридична фірма Morgan Has Solicitors Ltd, шведська Setterwalls і мексиканська Garza Tello & Asociados SC. Окрім того, “Чорноморнафтогаз” попросив НАК “Нафтогаз України” оплатити послуги мексиканського юридичного консультанта Garza Tello & Asociados SC (1,9 млн грн). Також в арсеналі “Чорноморнафтогазу” послуги МЗС, Генпрокуратури та інших держструктур.

І нічого. Ба більше, як нам удалося з’ясувати, у день аукціону жодного юриста від “Чорноморнафтогазу” чи “Нафтогазу” в Мексиці не було.

“Вони чомусь приїхали 25 числа, на один день запізнилися. Заплатили десятки мільйонів адвокатам компанії “Гесторс”, і якось так сталося, що запізнилися на один день на аукціон, а тому не змогли вступити в судове провадження, і тим самим втратили права вимоги на цей корабель”, – розповідає Валерій Токар.

Член парламентського комітету з питань антикорупційної політики Віктор Чорний переконаний: це не просто збіг обставин: “Юристи “Чорноморнафтогазу” спеціально, напевно, спеціально запізнилися, коли якраз потрібно було прибути до Мексики і заявити свої права на цей корабель. Це дуже резонансна історія”.

“Укратоменерго” рятує “Титан-2”

Але порятунок прийшов, звідки його не чекали. Юристи української компанії “Укратоменерго” змогли заблокувати проведення аукціону і залишили “Титан-2” Україні.

Та звідки в цій історії з’явився Валерій Токар з його компанією? І чому саме він досі змагається за це судно, натомість як держава, по суті, на нього махнула рукою?

“Укратоменерго” ще до анексії Криму виграло тендер на надання послуг “Чорноморнафтогазу”. Втім, незважаючи на своєчасно виконані роботи, оплати компанія так і не отримала. У спробах повернути свої законні 29 млн грн “Укратоменерго” виграла низку судів і добилася арешту флоту “Чорноморнафтогазу”. Однак держкомпанія грошей так і не виплатила. “Чорноморнафтогаз” стверджує, що не має грошей.

Фото з відкритих джерел

“560 млн грн на сьогодні – це наші борги перед різними підрядниками за товари і послуги, які було надано до моменту окупації, там, де є позитивні рішення на користь цих кредиторів. Чому “Чорноморнафтогаз” не міг розрахуватись? Дохідної бази не має “Чорноморнафтогаз”, – скаржиться Світлана Нєжнова.

Справді, усі рахунки “Чорноморнафтогазу” арештовано, тому на папері він не може вести активну діяльність. Хоча Валерій Токар переконаний – при бажанні вони могли б розрахуватися з боргами – увесь борг ДАТ перед приватними компаніями й одним держбанком становить 500 млн грн, при цьому держава винна “Чорноморнафтогазу” 600 млн з повернення ПДВ. “Але, мабуть, такого бажання у них немає. Ми зрозуміли, що своїх грошей не отримаємо. Арештували їхні рахунки та майно. Проте практично все воно було в окупованому Криму. Ми знайшли два незахоплені судна – одне в Бразилії, інше в Мексиці. У 2016 році я літав до Мексики, найняв там адвокатів, разом ми оцінили справу і саме судно. Тоді воно ще не було на мілині. І росіяни активно намагалися забрати його під свою юрисдикцію. Мої адвокати тоді допомагали відстояти судно. Я ж зайнявся легалізацією документів, необхідних мексиканській стороні для визнання за мною права стягнення з “Чорноморнафтогазу” боргу. За законом, якщо боржник не погасив боргу, протягом шести місяців ми маємо право претендувати на будь-яке майно, як на території України, так і на території інших країн”, – розповідає гендиректор “Укратоменерго” Валерій Токар.

Саме таким чином Валерій Токар дістав змогу в суді боротися за порятунок “Титана-2”.

Гендиректор “Укратомэнерго” Валерій Токар під час поїздки в Мексику.

22 жовтня 2018 року Валерій Токар і юрист Карлос Едуардо Сото оскаржили раніше ухвалене мексиканським судом рішення про проведення аукціону щодо “Титана-2”. Компанія зібрала необхідні документи, довела мексиканському суду, що “Титан-2” є арештованим в Україні майном і продавати його протизаконно.

“Аукціон був доволі дивним. Його призначили за позовом кіпрської компанії, яка надавала екіпаж на “Титан-2”, до шведського фрахтувальника, який на той момент був офіційно оголошений банкрутом. Судно виставили за 1,5 млн дол., хоча виробництво нового такого судна обійдеться в 150 млн дол. Звідки взялася оцінка півтора мільйона – незрозуміло. Якби судно порізали на брухт, то отримали би більше. Адже там скільки обладнання, крани тощо. Що важливо – у документах з проведення аукціону ніде не було вказано, що “Титан-2” є власністю “Чорноморнафтогазу”. Нам довелося це доводити. І ми це зробили”, – каже Валерій Токар.

“Керівник компанії отримав можливість пред’являти права на цей корабель. Ось чому так сталося. І це велике щастя, що так сталося. Але є моменти строків. Справа в тому, що вони закінчуються. Продовження цих строків вимагає внесення певних сум, і я не знаю, чи є можливість у керівника цієї компанії Валерія Токаря їх вносити. Я думаю, що потрібно втручатися українській владі в цей процес, підшукувати кошти і вживати всіх заходів, необхідних для того, щоб повернути корабель у власність України. А це, напевно, означає погашення заборгованості перед “Укратоменерго”, щоб вони зняли свої претензії, внесення відповідної суми, щоб не допустити проведення аукціону”, – вважає Віктор Чорний.

Але поки що відбувається протилежне. Навіть мексиканські юристи здивовані недбалістю та байдужістю чиновників “Чорноморнафтогазу” до долі свого унікального активу.

“Вони начебто навмисно робили неправильні дії. Відповідно до мексиканських законів, вони були легальними представниками, але показували якісь прості документи, які були неправильно перекладені. Замість того щоб перекласти документи на право власності з української на іспанську, як того вимагає мексиканське законодавство, вони переклали це з англійської на іспанську. Мексиканський суд відмовився приймати ці документи, пояснивши, що їх неправильно переклали, і вони втратили свій шанс, аби довести, що є дійсно власниками корабля. Це лише одна маленька деталь”, – розповідає адвокат Карлос Едуардо Сото, який на прохання Валерія Токаря працює над визволенням “Титана-2” в мексиканських судах.

Ба більше, як запевняє Валерій Токар, посольство України в Мексиці відмовилося допомагати відстоювати державне майно. “Ми не були впевнені, що зможемо встигнути протягом 10 днів зібрати всі необхідні документи і легалізувати їх у Мексиці. Адвокати звернулися до посольства в Мексиці, особисто до посла Руслана Спіріна. Просили, щоб посольство опротестувало продаж з аукціону державного майна України, ініційованого якоюсь незрозумілою компанією. Посол їх не прийняв”, – каже Валерій Токар.

“Я поговорив з консулом Ганною Пророк. Вона спочатку сказала: “Окей, я видам вам візу, але ви маєте показати мені документи щодо компанії Валерія Токаря”. Але до цього я не знав, що вона одружена з людиною, яка працює в “Чорноморнафтогазі”. Це була неетична поведінка, і мені це дуже не сподобалося. Вона використовує свою офіційну посаду, аби отримувати цінну інформацію щодо компанії, проти якої судиться компанія її чоловіка”, – розповідає Токар.

Зрештою, Пророк заявила, щоб адвокати не втручалися в цей процес, і відмовила в подаванні протесту.

Те, що в консула Ганни Пророк був конфлікт інтересів, підтвердили і в “Чорноморнафтогазі”.

Влада мовчить, а судно може відійти корупціонерам

Сьогодні питання повернення корабля зависло в повітрі та є ризик, що Мексика знову виставить “Титан-2” на аукціон: кіпрська Oceanwide International підготувала новий пакет документів і вимагатиме його продажу.

“Титан-2” у разі зняття мораторію на продаж через аукціон таки буде продано. Я вважаю, що 1 мільйон 300 тисяч за це судно – це дуже маленька вартість. Брухту там набагато більше. Так судно дістанеться новому власнику. Новий власник на підставі цих документів може звернутися до мексиканських органів і зареєструвати судно на себе. Незалежно від того, що в українському реєстрі власником судна є “Чорноморнафтогаз”, – розповідає юрконсультант у справі “Титана-2” Альона Бербега.

Та, схоже, чиновники “Нафтогазу” і “Чорноморнафтогазу” взагалі не зацікавлені в поверненні судна державі. Вони спробували позбутися боргових зобов’язань держкомпанії перед “Укратоменерго”, а відтак “Титан-2” знову може виявитися беззахисним.

Фото з відкритих джерел

“Коли я вже прилетів до України, буквально через два тижні отримав позов від “Чорноморнафтогазу”, щоб визнати цей договір, за яким ми судимося і за яким припинили в Мексиці аукціон, недійсним. Якщо вони виграють цей суд, вони приїжджають до Мексики на аукціон і кажуть, ось ця компанія вже не має права вимоги, а тому кіпрська компанія знову виставляє його на аукціон і забирає судно собі”, – описує перспективу Валерій Токар.

Зі зміною влади в країні Валерій Токар намагався достукатися до високопосадовців щодо цієї ситуації. Адже держава знову за крок від втрати унікального судна і збитків на десятки мільйонів доларів. Він звернувся з листами до президента Володимира Зеленського, голови його Офісу Андрія Богдана, прем’єр-міністра Олексія Гончарука, міністра енергетики Олексія Оржеля, голови “Нафтогазу” Андрія Коболєва по допомогу, щоб повернути у власність країни корабель, який може приносити мільйонні прибутки. Але марно.

“Якщо Україні судно не потрібне (хоча це дивно, адже воно може працювати не тільки в Карибському морі, а й у Чорному), то можна було б його продати на легітимному аукціоні, де “Чорноморнафтогаз” було б зазначено власником, за нормальну ціну, а не за смішні 1,5 млн дол. До речі, балансова вартість “Титана-2” в документах “Чорноморнафтогазу” становить близько 80 млн дол.”, – каже Токар.

Поки що реальну допомогу в боротьбі за повернення “Титана-2” в Україну надає народний депутат Віктор Чорний. Він намагається винести це питання на засідання парламентського комітету з питань антикорупційної політики.

“Ми спостерігаємо таку ситуацію, коли, можливо, посадовими особами державних українських підприємств розроблено схему, за якою Україна втратить корабель вартістю до 200 млн доларів. Це колосальні гроші і колосальна корупційна схема яка, можливо, спланована і вона за всіма фактами, які ми досліджуємо, насправді була реалізована. Мені здається, що є бажання викупити цей корабель на якусь підставну компанію і потім, скажімо, використовувати його в тому ж напрямку, тобто здавати в оренду і отримувати гроші за оренду цього корабля”, – говорить Віктор Чорний.

Нардеп переконаний: судно має залишитися у власності української держави.