• Українська
  • Русский

Елітні заробітчани: за що й кому “Укрзалізниця” платить мільйони

Поки мільйони українців вирушають на заробітки в ЄС, обрані іноземці за таким же принципом приїжджають до Києва. Робота не бий лежачого – засідати в наглядовій раді, планувати й оцінювати.

Ніяких KPI, без робочого дня й особливих обов’язків. З приємного – шестизначні зарплати та вплив на багатомільярдні бюджети.

Саме наглядові ради ввели гігантські зарплати державних менеджерів “Укрпошти”, “Укренерго” тощо. Вони ж ухвалили рішення виплатити $30 млн премії менеджерам “Нафтогазу”.

OBOZREVATEL починає серію матеріалів, в якому розповість про те, хто і як потрапив у наглядові ради держпідприємств. Перший текст – про “Укрзалізницю”.

Зарплати, зв’язки та ролі

Наглядову раду УЗ очолює професійний “іноземний експерт” Шевкі Аджунер. Декларацію за минулий рік він ще не опублікував, але, згідно зі звітами, у 2019-му отримав щонайменше 5,5 млн грн від “Укренерго”, Ощадбанку й “Укрзалізниці”.

Шевкі Аджунер

Всі три підприємства – державні гіганти. Заробляє Аджунер в Україні, а ось витрачає за кордоном. Його сім’я проживає у Великобританії. За кордоном преса називає Шевкі “турецьким фінансистом”.

Елітні заробітчани: за що й кому "Укрзалізниця" платить мільйони

До “Укрзалізниці” він очолював наглядову раду Ощадбанку. Однак НБУ ухвалив рішення відсторонити його через конфлікт інтересів. Тепер же Аджунер судиться з Нацбанком.

Чутки. У ЗМІ ще кілька тижнів тому потрапила виписка з ЄРДР (легально до реєстру мають доступ тільки правоохоронці), в якому нібито йдеться про розслідування щодо глави УЗ і керівника наглядової ради підприємства Аджунера. Мовляв, вони витрачали кошти державного підприємства на сигарети, алкоголь і відпочинок.

Елітні заробітчани: за що й кому "Укрзалізниця" платить мільйони

Зарплата. З огляду на фінансовий звіт, в середньому член наглядової ради УЗ торік отримував 589,5 тис. грн. Яка насправді сума окладу – стане відомо після публікації декларацій.

Крім її глави, до наглядової ради “Укрзалізниці” також увійшли: Олег Журавльов, Сергій Лещенко, Андерс Ослунд, Крісіан Кун, Андреас Матьє, Адомас Аудіцкас. Усіх їх відібрала конкурсна комісія. Деяких членів справді можна вважати незалежними, інші ж – протеже ексміністра економрозвитку й торгівлі Айвараса Абромавичуса.

Найбільше обговорень викликало призначення Сергія Лещенка – колишнього журналіста й екснардепа від “Блоку Петра Порошенка”. Головна претензія – ніякого стосунку до інфраструктури раніше він не мав, однак з якоїсь причини конкурсна комісія визнала його кандидатуру кращою.

Згідно з постановою Кабміну, член наглядової ради повинен мати досвід:

  • роботи в наглядовій раді акціонерних товариств;
  • в управлінні конфліктами і ведення переговорів;
  • стратегічного і оперативного управління;
  • володіти ідеальною репутацією.

Лещенко ж не відповідає щонайменше половині із зазначених вимог. Неофіційно у владних кабінетах розповідають: отримати посаду йому допоміг все той же Айварас Абромавичус.

Що кажуть експерти

Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Тимофій Милованов у одному зі своїх інтерв’ю заявив: там, де є наглядові ради, підприємства демонструють кращі результати. Мовляв, вони захищають бізнес від втручання чиновників і політиків.

А втім, два питання лишаються відкритими: чи можна вважати зарплати в цих органах справедливими й чому серед десятків мільйонів українців не знайшлося тих, кому можна довірити цю функцію.

В експертному середовищі до наглядової ради УЗ ставлення неоднозначне. Наприклад, ексзаступник міністра інфраструктури Олександр Кава переконаний, що вони не роблять нічого для поліпшення роботи установи.

“Це просто група дармоїдів, які проїдають кошти великої державної компанії, що перебуває на межі технологічного колапсу. І взагалі, впроваджена в Україні модель наглядових рад не дає нічого ні для держави, ні для ефективності роботи держпідприємств”, – заявив Кава в коментарі OBOZREVATEL.

Говорячи про закордонний склад наглядової ради УЗ, він зазначив, що залучати туди іноземців ніякої потреби не було.

“Тим паче, що для більшості з них створили умови для отримання величезних зарплат, а жодної відповідальності за свою роботу вони не несуть. Якщо ми подивимося на наглядову раду УЗ, то вона існує вже понад півтора року, але водночас ситуація в компанії постійно погіршувалася. Ми бачили, як менеджмент навмисно пішов на скорочення операційних витрат у тому, щоб показати штучний прибуток і отримати бонуси”, – підсумував Кава.

Транспортний експерт Євген Наумов теж сумнівається в необхідності наглядової ради. На його думку, всі ці функції могло б спокійно виконувати правління УЗ. Викликає сумнів у нього й кадровий склад цього спостережного органу.

“Іноземні фахівці це, звісно, непогано. Питання в їхній ефективності. Чи є взагалі у них розуміння того, чим займається наглядова рада? У більшості членів його немає. Вони збираються раз на місяць, отримують гроші незрозуміло за що. Той же Шевкі Аджунер – людина працює і в банківській сфері, і в УЗ. Я не впевнений, що особа з таким профілем потрібна в наглядовій раді”, – сказав експерт.

intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *