В Україні 10 березня відзначається День Державного гімну, одного з головних символів держави поряд з прапором і гербом.
Гімн України, вірші для якого написав український поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький, вже 28 років залишається символом незалежності і свободи нашої держави. До цього особливого дня OBOZREVATEL підготував для своїх читачів інформацію про свято та його історію.
День Державного гімну України: історія свята
Так, День Державного гімну відзначається 10 березня, оскільки саме цього дня 1865 року в Перемишлі в Польщі вперше прозвучало “Ще не вмерла Україна” композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.
Українським гімном тоді було завершено концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка.
Того ж року вірш було надруковано разом з нотами.
Твір у виконанні українського оперного співака-тенора Модеста Менцинського було записано на платівку в Кельнському відділенні “Грамофон” у жовтні 1910 року.
Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року український парламент затвердив закон “про Державний Гімн України” на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву пісні Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”.
Як був створений Український гімн: історія твору
Якось восени 1862 року 23-річний житель Борисполя, випускник Петербурзького університету Павло Чубинський, перебуваючи в гостях на Великій Васильківській у Києві, почув патріотичну сербську пісню, яка вразила його до глибини душі.
За спогадами сучасників, Чубинський усамітнився в сусідній кімнаті і повернувся звідти з готовим текстом, який починався словами “Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля”.
Нова пісня швидко розійшлася Києвом, але незабаром Чубинський був арештований і висланий в Архангельську губернію без слідства і точного звинувачення – “за шкідливий вплив на уми простолюдинів”.
Він повернувся із заслання через сім років. А 1876 року років був виданий сумнозвісний Емський указ, спрямований на витіснення української мови з культури і побуту, і Павло Чубинський як “небезпечний агітатор” отримав заборону на проживання “в малоросійських губерніях”.
Йому було дозволено жити в Петербурзі. 1879 року поет тяжко захворів, його розбив параліч і він до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер Чубинський 17 січня 1884 року, похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.
В українську культуру і науку Павло Чубинський увійшов також як видатний фольклорист і етнограф: за своє життя він зібрав близько 4 тисяч обрядових пісень, більш як 300 казок і зафіксував говори, прикмети, звичаї в 60-ти місцевостях.
Гімн України, вірші для якого написав поет, уже 28 років залишається символом незалежності і свободи нашої держави.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
