Час — гроші: кому в Україні вигідна погодинна оплата праці?

Уже не перший рік в Україні говорять про перспективи переходу від помісячної до погодинної оплати праці. Світовий досвід показує – в цьому є чимало плюсів. EtCetera з’ясовував, чи можлива така система в нашій країні і як сьогодні оплачують співробітникам годину робочого часу.

ФАКТ. Найбільші економіки світу оплачують працю своїх громадян погодинно. Таким чином, чим більше людина працює, тим більше вона отримує. При такій системі оплати легше обчислювати кількість відпрацьованих годин і стимулювати співробітників у професійному плані. Це також дає розуміння вартості людської праці і цінності робочого часу.

ХТО БІЛЬШЕ? Організація економічного співробітництва і розвитку підрахувала, що в 2017 році кількість фактично відпрацьованих годин у країнах-членах ОЕСР становила від 1356 до 2257 годин за рік. Найбільше працюють – у Мексиці, а найменше – у Німеччині. Примітно, що чим багатша країна, тим менше доводиться працювати її громадянам.

Скільки працюють українці, підрахувати складніше, адже в нашій країні оплата помісячна, а понаднормова робота взагалі не піддається обчисленню, оскільки оплачують її поодинокі підприємства. Якщо керуватися нормою про 40-годинний робочий тиждень, то можна назвати цифру 1 993 робочих години за 2018 рік. Це більше, ніж в Італії, у Франції і навіть у сусідній Польщі, куди українці їдуть на заробітки. Притому, що ця цифра ніяк не враховує надурочного навантаження.

А ЯКЩО ПОРАХУВАТИ? В Україні теж є поняття погодинної оплати. Але воно означає не те ж саме, що в Європі або США. У нас рахують таким чином: 4173 гривні (мінімальна зарплата) / 166 годин (середній робочий місяць при 40-годинному робочому тижні). Таким чином, мінімальна вартість однієї години роботи українця в 2019 році становить 25,13 гривень. У цій цифрі ще був би сенс, якби 50% працівників в Україні не отримували зарплату в конвертах, а оклади бюджетників не були прив’язані до тарифних сіток.

До речі, хоч погодинна оплата встановлена ​​всюди в Європі, не у всіх країнах є поняття мінімального її розміру. До таких країн належать, наприклад, Норвегія, Швеція, Фінляндія і Данія. А в цілому в Західній Європі (Німеччині, Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії, Ірландії) за даними за 2018 рік мінімальна вартість години роботи становить понад 10 доларів. У Литві, Латвії та Естонії працівникам на годину платять мінімум 3 долари, в східноєвропейських країнах – від 1,3 долара.

ЦЕ ВИГІДНО. Експерти відзначають, що погодинна оплата вигідна для працівника, якщо він сам може регулювати своє робоче навантаження і якщо робочі норми складені адекватно і не вимагають від людини надмірних зусиль. Для роботодавців та економіки – це теж вигідно, так як у всіх є чітке розуміння того, скільки людино-годин необхідно для виконання тієї чи іншої роботи.

За словами глави Національної ради економічного розвитку Олексія Дорошенка, українцям введення погодинної оплати сьогодні пішло б тільки на користь. Так як це мінімізувало б кількість зловживань у трудовій сфері.

Олексій ДОРОШЕНКО, глава Національної ради економічного розвитку:

У нашій країні процвітає безкоштовна праця у післяробочий час, оскільки передбачена тільки заробітна плата. Що стосується понаднормових годин, то традиція їх оплати існує лише на залишках великих промислових підприємств. Але все стає повністю прозорим, якщо українець починає працювати з погодинною оплатою праці.

За словами експерта, українські заробітчани, які рано чи пізно повернуться в Україну з Європи, будуть шукати ті ж трудові умови з погодинною оплатою на батьківщині і стануть двигуном змін у трудовій сфері.

ВЖЕ Є. У деяких сферах українського ринку праці погодинна оплата давно стала нормою. Це, наприклад, репетиторство і будь-яка інша «домашня» робота за наймом. Ціну за годину виставляють няні, домробітниці, вантажники, мийники вікон. Розцінки тут далекі від «мінімалки» – вони становлять від 120 до 650 гривень на годину і регулюються конкурентним ринком.

Щоб поширити цю практику на інші сфери економіки, потрібно повністю відмовитися від поняття мінімальної зарплати, регульованої державою. Вартість праці повинна стати ринковою. Це допоможе легалізувати «сіру» зарплату і збільшити офіційні доходи.

EtCetera