Бюджет-2020. Що планує уряд і чого чекати українцям

У розпорядження ЕП потрапила бюджетна декларація на 2020 рік. Якою бачать чиновники мінімальну зарплату, соцстандарти, субсидії та податки та чим ми ризикуємо.

Продовження початих реформ, помірне зростання соцстандартів і відхід від нереальних надходжень від приватизації.

Саме таким може бути державний бюджет на наступний рік. Усе це є в проекті бюджетної декларації на 2020-2022 роки.

Бюджетна декларація — це той документ, який є головним орієнтиром для уряду при формуванні майбутніх кошторисів країни. Він визначає основні параметри державного бюджету та напрямки бюджетної політики на наступний рік. В декларації також вказуються макропоказники, на яких планується розрахувати бюджет.

В Україні з цим документом є дві біди. Перша — кожного року уряд запізнюється з її ухваленням. Друга — з 2014 року парламент не ухвалює бюджетну декларацію в принципі.

Фактично це означає, що порушується бюджетне законодавство.

Очікувалося, що бюджетну декларацію на наступний рік уряд розгляне на своєму засіданні 5 червня, однак її не внесли в порядок денний.

Проте в розпорядженні ЕП опинився проект бюджетної декларації. Можливо, це не остаточна версія, і можливо зміст ще зміниться. Наразі документ знаходиться в секретаріаті Кабміну і доопрацьовується.

Отже, яким може виявитися бюджет 2020 року, можна попередньо дізнатися з цього проекту.

Чого чекати в податковій сфері

З проекту зрозуміло, що декларація-2020 відрізнятиметься від попередніх. У ній більше макроекономічного аналізу, детальніше розписані пріоритети в сфері видатків.

“Україна вперше цим документом запроваджує повноцінне середньострокове бюджетування на три роки”, — наголошують автори документу.

Планувалося, що в декларації будуть прораховані граничні “стелі” видатків. В проекті документу, який є у розпорядженні ЕП, поки що вони є лише у сфері оборони, регіонального розвитку та дорожньої сфери.

Не виключено, що за час підготовки до розгляду на Кабміні в документі з’являться додаткові розрахунки. 

Доходи держбюджету-2020 можуть скласти 1096,6 трлн грн, видатки — 1185,3 трлн грн., дефіцит — 95,1 млрд грн або 2,09% ВВП.

Доходи бюджету розраховані зі збереженням чинних ставок основних податків, а саме податку на доходи фізичних осіб, ПДВ, військового збору, ренти на природний газ, нафту та газовий конденсат, податку на прибуток.

2020 рік — останній етап запуску Дорожнього фонду. До нього надходитимуть вже 100% акцизів з пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та транспортні засоби. У цьому році частка доходів дорфонду від цих податків становитиме 75%.

Перспективи щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал — невизначені. Уряд виступає “за продовження діалогу” задля пошуку оптимальної моделі цієї реформи. Іншими словами – компенсаторів бюджетних втрат немає і наразі ні до чого домовитися не вдалося.

У разі запровадження ПнВК з 1 січня 2020 року, втрати бюджету складуть 65,6 млрд грн для 2020 року, 101,0 млрд грн для 2021 року та 112,7 млрд грн для 2022 року.

Серед податкових планів уряду — зменшення навантаження на фонд оплати праці шляхом перегляду підходів до визначення бази оподаткування, посилення вимог до декларування доходів фізичними особами.

В сфері податкових сервісів курс на автоматизацію. Електронні перевірки, покращення процедур електронної звітності, реформа РРО — все це в планах на наступний рік.

Якщо цього року запрацював єдиний митний рахунок, то наступного може з’явитись єдиний податковий — для сплати податків та ЄСВ.

Прибуток від Нацбанку може зменшитись на 6,9 млрд грн в порівнянні із затвердженими на цей рік 47,6 млрд грн.

Це пов’язано зі зменшенням портфелю ОВДП в Націальному банку, а також раніше проведеною реструктуризацією частини внутрішнього державного боргу. Регулятор отримує менше відсотків по ОВДП, в результаті прогнозується менший прибуток регулятора.

Пріоритети у видатках

Соціальні стандарти помірно зростатимуть. Планується, що прожитковий мінімум наступного року збільшиться з 2027 гривень до 2189 грн.

Мінімальна зарплата складе 4 723 тис грн, що на 13,2% більше, аніж в цьому році.

Субсидії та пільги уряд і надалі планує надавати в грошовій формі. Сред планів також об’єднання фондів соціального страхування на базі Пенсійного фонду України. Це має дозволити більш ефективно управляти коштами у сфері соціального забезпечення.

Наміри уряду свідчать про те, що розпочаті у попередні роки зміни в сферах освіти та охорони здоров’я продовжаться.

З конкретики — з квітня 2020 року може бути запроваджена програма медичних гарантій для всіх видів медичної допомоги (в першому кварталі ще збережеться медична субвенцію).

Фінансові ресурси в сфері охорони здоров’я витрачатимуться на такі пріоритети:

• профілактику, найбільш ефективні види первинної медичної допомоги та амбулаторного лікування
• меддопомогу пацієнтам у невідкладних станах
• доступність основних ліків для попередження ускладнення захворювань;
• першочергове надання медпослуг та ліків, пов’язаних з медичними станами (вагітністю, астмою, серцево-судинним захворюваннями та ін.).

В сфері освіти — продовжиться реформа загальної середньої освіти “Нова українська школа”.

Пріоритетним залишається створення сучасної системи професійної-технічної освіти, оновлення освітніх програм, створення сприятливих умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Продовжиться переформатування малокомплектних шкіл.

Судячи з декларації, кардинальних змін в підтримці аграріїв, малого і середнього бізнесу, вугільної промисловості не очікується. Основні програми з їхньої підтримки буде збережено. В яких розмірах, буде зрозуміло пізніше.

Відносини з місцевими бюджетами

З року в рік відносини центрального бюджету з місцевими є одними з найбільш дискусійних.

В проекті декларації уряд визначив такі пріоритети відносин з місцевими бюджетами: розвиток середньострокового бюджетне планування на місцевому рівні та продовження реформи децентралізації.

Окрім цього, уряд триматиме курс на зменшення диспропорцій у податкоспроможності місцевих бюджетів.

Є й більш конкретні плани.

Передбачається поетапне скорочення обсягу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а саме: з 2020 року — до 50%, з 2021 — до 75%; з 2022 — до 100%.

Обсяги державної підтримки розвитку регіонів через державний фонд регіонального розвитку можуть зрости до 9,7 млрд грн. 

В розпорядженні ЕП опинились пропозиції Асоціації міст України до проекту бюджетної декларації. З 13 запропонованих враховані лише три — щодо продовження реформи міжбюджетних відносин і середньострокового планування.

Дискусія традиційно виникла навколо пропозицій, які мають на меті зберегти чи збільшити доходи місцевих бюджетів і позбавити доходів бюджет державний.

Серед відхилених пунктів — збереження існуючих стабільних джерел доходів місцевих бюджетів, зокрема, акцизів з пального, а також надання органам місцевого самоврядування повноважень з формування та ведення муніципальних фіскальних реєстрів.

АМУ також пропонувала збільшити частку  податку на доходи фізичних осіб, яка надходитиме до місцевих бюджетів, компенсування втрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади.

Передача на баланс місцевих додаткових повноважень без компенсаторів не має мати місце, вважають в АМУ, а субвенція на ремонт вулиць і доріг комунальної власності повинна розподілятися за формулою.

Індексація нормативної грошової оцінки землі, йдеться у пропозиціях асоціації, має відбуватися в прив’язці до реального індексу інфляції.

Які ризики чекають на бюджет

В декларації прописані також бюджеті та боргові ризики. Вони можуть призвести до скорочення доходів, збільшення видатків та дефіциту, розбалансування бюджету.

У випадку з бюджетом наступного року основні з них такі.

Ризик незапуску приватизації — значний. Дефіцит державного бюджету може різко збільшитись через невиконання плану надходжень від приватизації державного майна.

Наступного року Мінфін може відійти від планування десятків мільярдів від приватизації і зменшити план за надходженням з 17,1 млрд грн у цьому році до 5 млрд грн в наступному.

Валютний ризик — значний. Темпи девальвації гривні очікуються помірні, однак питома вага державного боргу в іноземній валюті, що перевищує 60%, все ще демонструє значний валютний ризик.

Відсотковий ризик — низький. Частка державного боргу з фіксованою ставкою очікується на рівні не менше 70 відсотків (на кінець 2018 року становила 74,4%).

Ризик ліквідності — помірний. Очікується, що залишок коштів на єдиному казначейському рахунку дозволятиме вчасно проводити платежі за державним боргом, а міжнародних резервів вистачить для того, щоб проводити поточні операції уряду і НБУ.

Ризик рефінансування — значний. Високе навантаження за борговими платежами все ще припадає на 2019 – 2022 роки внаслідок необхідності погашення державного боргу перед МВФ та за частиною випусків облігацій зовнішнього боргу, а також у зв’язку зі значними обсягами випуску короткострокових ОВДП 2018-2019 років.

Ризик, пов’язаний з управлінням боргом — низький. Здійснення понадпланових обсягів державних запозичень протягом 2020-2022 років не передбачено.

“Фіскальні ризики помножити на нуль неможливо. Вони є в кожній країні. Але ними можна і потрібно управляти”, — вважає міністр фінансів Оксана Маркарова.

За її словами, найбільші ризики для бюджету, пов’язані з макроекономічними індикаторами. Цього року темпи зростання економіки уповільнюються. У 2020 році очікується прискорення економічного зростання, однак воно залежатиме від того, наскільки сильно просяде економіка цього року.

ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА