Безкоштовні послуги під загрозою: з медреформою в Україні виникли проблеми

Запланований з 1 липня черговий етап медичної реформи під загрозою. Анонсований раніше проект “Безкоштовна діагностика” на межі зриву через відсутність необхідного обладнання у медзакладах. Лікарні просто технічно не готові до нововведень і якісного обслуговування.

У чому проблема і коли українці зможуть отримати безкоштовну медичну діагностику в районній поліклініці — з’ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

• В Україні з 1 липня анонсували програму “Безкоштовна діагностика”. Її головна мета — зробити так, щоб українці не платили за аналізи та обстеження. Всього таких процедур має бути 54;
• За все заплатять з держбюджету, на це виділено 2 мільярди гривень;
• Крім звичайної оплати, передбачається посилення електронного обігу в лікарнях, просування системи e-health. Це також прописано в медреформі;
• Щоправда, через відсутність належного електронного забезпечення, повільного оформлення договорів із сімейними лікарями програма затягується.

Що таке “Безкоштовна діагностика”

Це проект Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я (НСЗУ). Його суть — з 1 липня 2019 року українці повинні отримати безкоштовний доступ до низки процедур. Всього їх 54, серед них обстеження внутрішніх органів, деякі види онкології.

• 12 нових аналізів — додатково до 8 базових, які вже оплачує Національна служба сімейного лікаря.

• Мамографія та 5 видів рентгена: грудна клітка, суглоби, хребет, кістки і навколоносові пазухи.
• Ехокардіографія, моніторинг ЕКГ і 2 види тесту для визначення патологій серцево-судинної системи.
• 6 видів УЗД: шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитовидна і молочні залози.
• 4 види біопсії під контролем УЗД: щитовидної залози, лімфатичних вузлів, молочних і передміхурової залоз.
• Видалення новоутворень: м’яких тканин і шкіри, в носі, гортані, вухах.

У державному бюджеті на цю кампанію вже закладено 2 мільярди гривень. Діагностика стане безкоштовною для тих, хто підписав декларацію з сімейним лікарем. За задумом чиновників МОЗ, це суттєво полегшить життя як пацієнтам, так і медикам. Адже в рамках програми їхні робочі місця повинні комп’ютеризувати, а обладнання покращити.

Вже з 1 липня НСЗУ має почати оплату діагностичних послуг на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги, тобто комунальним і приватним медичним установам вторинного рівня, а також лікарям первинної ланки — СПД, які укладуть договір з НСЗУ.

“Безкоштовну діагностику” зможуть надавати як комунальні, так і приватні заклади охорони здоров’я вторинного рівня, які укладуть договір із НСЗУ. Пацієнт сам обере, до якого медичного закладу звертатися.

Станом на середину травня 1320 медичних установ вже уклали договори з Національною службою здоров’я, зокрема — 243 приватні. Протягом 2018-2019 років НСЗУ виплатила закладам первинної ланки 8,9 мільярда гривень у рамках інших програм.

Чому виникли проблеми

З практичною реалізацією програми виникли проблеми. Річ у тім, що рівень комп’ютеризації вітчизняних лікарень залишає бажати кращого.

За словами глави правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення Владислава Онищенка, більшість лабораторій на місцях працюють на старому обладнанні і не проходять належну сертифікацію.

“Виходить, що пацієнт здає аналізи в районній лікарні і отримує один результат. Йде в сусідню, але приватну, і отримує зовсім інший”, —розповів у коментарі OBOZREVATEL лікар.

Доповнила картину і спікер Національної служби здоров’я України Інга Ткаченко. Річ у тім, що медустанови теж повинні підготуватися до реформи. Зокрема — перейти на автономне управління, тобто на іншу форму господарської діяльності. А також комп’ютеризувати і встановити необхідне обладнання.

“Має бути необхідне обладнання. Не проблема дати пацієнту напрямок, щоб він пішов до лікаря. Найголовніше — щоби пацієнт міг отримати послуги відповідного рівня. За які, звісно, заплатить Національна служба здоров’я України”, — пояснила Ткаченко в ефірі ObozTV.

Буквально на початку травня Кабмін анонсував масштабну поставку медтехніки до лікарень — чи допоможе це прискорити процес реформування медсфери, покаже час.

Дивіться відео за темою:

Також Ткаченко зазначила, поки не всі українці обрали свого сімейного лікаря і уклали з ним декларацію. “У нас сьогодні 27,5 млн декларацій. Це досить велика цифра, але ще не все населення України скористалося цією первинної послугою”, — наголосила вона.

Ще одна проблема — Кабінет міністрів не ухвалив постанову, яка необхідна для реалізації програми. Саме вона і регулює тарифи на надання послуг (суми, які НСЗУ переводитиме лікарням), а також забезпечує роботу електронної системи, що з’єднує всі рівні комунікації.

Як розповіла OBOZREVATEL народний депутат комітету з питань охорони здоров’я від фракції “Самопоміч” Ірина Сисоєнко, вона вже звернулася до чинного прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з вимогою забезпечити своєчасну розробку тарифів на 2020 рік з урахуванням витрат у 5% від ВВП.

Якщо проблеми вирішити не вдасться, то, ймовірно, “Безкоштовну діагностику” запустять уже з 2020 року. Принаймні на цьому наполягають у НСЗУ.

OBOZREVATEL