Закон перший – називає Росію окупантом
Він, більший за обсягом і важливіший за змістом: законопроект №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».
• З посиланням на численні міжнародно-правові акти визнає дії Росії проти України збройною агресією і покладає на Росію відповідальність за окупацію української території та інші злочини її регулярних військ і контрольованих нею найманців та колаборантів.
• Визнає право України на самооборону, в тому числі – використання Збройних Сил та інших засобів для відсічі агресії згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
• Визнає тимчасово окупованими території Донецької та Луганської областей, «де збройні сили Російської Федерації і окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють окупаційну владу та загальний контроль Російської Федерації», внутрішні води цих територій, прилегле море та повітряний простір.
• Визначає механізми захисту національних інтересів України і прав громадян на окупованих територіях, виходячи з норм міжнародного права.
• Містить схвалення Верховною Радою рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань «для стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях і забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».
• Містить зміни до закону про статус ветеранів, пов’язані з новим визначенням заходів, що замінять нинішню АТО.
• Уточнює порядок взаємодії військових і цивільних органів на випадок запровадження воєнного стану.
• Передбачає створення Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України, що «здійснює безпосереднє керівництво силами і засобами Збройних Сил України, інших військових формувань, які залучаються до здійснення безпосередньо в Донецькій та Луганській областях заходів із забезпечення національної безпеки і оборони та правового режиму воєнного стану».
Саме розгляд цього закону (а також альтернативних до нього проектів від опозиції) зірвали депутати переважно від «Самопомочі» і «Свободи», заблокувавши трибуну й президію по обіді 5 жовтня.
Поіменне голосування за включення цього законопроекту до порядку денного дає уявлення про його прихильників і противників.
Блокування трибуни парламенту. Колишні майданівці звинувачують один одного у зраді.
Якщо з опоблоком все зрозуміло: він просто лобіює інтереси країни, яку закон визнає агресором і окупантом, то для «Самопомочі», «Свободи» і «Батьківщини» формальним приводом атакувати законопроект була насамперед згадка у 7 статті Мінських домовленостей: «забезпечується пріоритетність виконання безпекових положень Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року та “Комплексу заходів” від 12 лютого 2015 року з метою створення необхідних умов для політичного врегулювання відповідно до норм і принципів міжнародного права та законодавства України».
Проте ще до розгляду проекту в сесійній залі, профільний комітет з питань оборони й безпеки прийняв рішення про вилучення з тексту згадок про Мінськ, і саме в такому вигляді проект мали голосувати за основу. Після чого депутати могли спокійно вносити поправки до тексту. Тому справжні мотиви деструктивних дій опонентів закону, вочевидь, лежать в іншій площині.
Після блокування прихильники Свободи пишуть, що проект пізно оприлюднили і у депутатів не біло часу його вивчити. Текст закону має 15 сторінок, у обранців було близько доби, щоб його вивчити. Так, термінова подача на голосування – це порушення регламенту, але в Раді це відбувається постійно, в тому числі і з подачі “нової опозиції”. Тобто, твердження про те, що “не було часу” – це привід, а не реальна причина.
Закон другий, про “Мінськ”
Другий президентський законопроект – №7614 “Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей” – передбачає продовження на ще на рік дії ухваленого в 2014 році Закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”.
Власне, дія цього закону є формальною. Ті його положення, де є речі, на які Україна не повинна йти – заморожує 10 стаття. Вона вказує, що закон набирає сили після виборів на окупованих територіях, а самі вибори – лише після виконання вимог (контроль України за кордоном, вільна діяльність українських партій і ЗМІ на нинішніх окупованих територіях тощо), які означають по суті деокупацію.
Ключовою причиною появи законопроекту є побоювання західних партнерів України, що втрата 18 жовтня чинності згаданим законом «про особливий порядок…» може спричинити звинувачення України у виході з Мінського процесу і загрожує як виходом з цього процесу Росії, так і руйнуванням єдиного фронту західних держав проти Москви.
Джерело: Тексти
- dsq_thread_id:
- 6194926253
