• Українська
  • Русский

“ПОНАЇХАЛИ”: як змінилися настрої кримчан за три роки російської окупації

Росіяни поводяться як господарі, а кримчани опинилися у становищі гостей на своїй землі, зауважує кримський політолог.

У Криму зростає кількість тих, хто розчарувався у Росії. І свій гнів кримчани вихлюпують на росіян, які забирають у них роботу, бізнес, а у їхніх чад ‒ місця в дитячих садах. І російські туристи вже не радують кримчан ні своїм гаманцем, ні своїми манерами. Загалом, як то кажуть в російській приказці: “Від любові до ненависті ‒ один крок”. Про таке пише кримський політолог Євгенія Горюнова у “Крим.Реалії”.

Робота і зарплата 

За словами Горюнової, головна проблема для людей працездатного віку в Криму ‒ це робота, яка начебто і є (відповідно до звітів центру зайнятості), але зарплата в оголошеннях і реальності дуже відрізняється. Середня зарплата в Криму в січні-травні 2017 року була 24,6 тис. руб. – це 10,7 тис. грн. Однак реальні зарплати кримчан не перевищують 15-17 тисяч рублів ‒ і це цілком пристойний прибуток за місцевими мірками. А от прожити на ці гроші вкрай складно, особливо молодим сім’ям, які змушені орендувати житло. Через наплив росіян оренда квартир в Сімферополі істотно подорожчала: середня ціна орендованої однокімнатної квартири сягнула 20 тис. руб. – близько 8,7 тис. грн. Для багатьох росіян така орендна плата не становить проблеми, оскільки витрати на проживання “відрядженим” до Криму компенсують. А ось місцевим доводиться платити зі своєї кишені. До того ж ціни на послуги і товари ростуть дуже швидко, обганяючи середні показники.

Друга проблема, з якою зіткнулися кримчани, ‒ неможливість влаштуватися на високооплачувану роботу. Не беруть навіть на будівництво, вважаючи за краще завозити росіян або ще краще ‒ гастарбайтерів з центральноазіатських республік, які готові працювати по 16 годин на добу без вихідних, проживаючи в антисанітарних умовах. До того ж їм можна заплатити менше обіцяного або зовсім залишити без грошей і не боятися скарг. З кримчанами так не вийде. На думку окупантів, вони занадто грамотні: вимагають дотримання КЗпП і оплати за понаднормові, судами погрожують. Такі працівники росіянам не потрібні, будь вони хоч тричі кваліфіковані, дипломовані і зі стажем.

Політолог розповідає, що незадоволені й співробітники банків і офісів, куди керувати також все частіше приїжджають росіяни. “Понаїхавші” з висоти своїх керівних крісел дивляться на кримчан, як на напівграмотних аборигенів.

Соціальна дискримінація кримчан

Кримчани в порівнянні з “понаїхавшими” піддаються дискримінації й при влаштуванні своїх дітей в школу або дитячий садок. У “понаїхавших” таких проблем не виникає ‒ вони проходять за пільговою процедурою. У той же час черга з кримських дітей в дитячі дошкільні установи продовжує зростати, досягнувши на початок року позначки в 28,5 тисяч малюків.

Політолог розповідає, що кримчани намагаються домагатися справедливості в так званих “судах” і “прокуратурі”, але безуспішно ‒ росіяни наділені пільгами згідно із законом. Ситуація загострилася до того, що вже місцева “влада” б’є на сполох.

Кримський бізнес

За інформацією Горюнової, кримський бізнес стогне не тільки від російських податків, різних штрафів, ліцензій і бюрократичних процедур. Найбільше кримчани страждають від відсутності роботи ‒ на прибуткові об’єкти беруть переважно російські фірми, які можуть заплатити великі “відкати”. Незначні обсяги залишили для кримських бізнесменів, які пішли у “владу” або мають з нею родинні/дружні зв’язки. Для інших вигідні контракти ‒ нездійсненна мрія, тому вони змушені перебиватися випадковими заробітками або продавати свій бізнес за копійки росіянам.

Місцевих виробників в Криму активно розоряють, розповідає політолог, прибираючи конкурентів для росіян. Так, за два роки росіяни збанкрутували колись успішне підприємство “Криммолоко”. І тепер дітей в садах і школах “труять” молочним фальсифікатом з Росії, якого з кожним днем на півострові стає все більше.

Для руйнування місцевих фермерів-тваринників використовували іншу тактику ‒ придумали африканську чуму свиней і разом скоротили поголів’я свиней на 25% в порівнянні з українськими часом. А в цілому ж, пише Горюнова, російська влада проводить цілеспрямовану політику знищення кримського бізнесу, зокрема і малого, усуваючи не тільки конкурентів, а й зачатки середнього класу, який в Росії споконвіку належав до категорії “зайвих людей”.

Кримчани та російські туристи

Після окупації в Криму не залишилося інших туристів, окрім росіян. Та й російські курортники вже стали зовсім не ті, зауважує автор статті. Тепер російський турист економить на морозиві і вимагає 10 рублів здачі у таксиста. Для нинішніх відпочивальників платний туалет ‒ недозволена розкіш, тому його функції виконують розташовані поблизу кущі. А наявність урн не може позбавити росіян задоволення викинути сміття собі під ноги.

За словами Горюнової, у відповідь на зауваження кримчан росіяни, зазвичай, видають матірну тираду, відсилаючи жителів півострова подалі. Адже на море приїхали “визволителі” Криму від “українського ярма”. Росіяни поводяться як господарі, а кримчани опинилися у становищі гостей на своїй землі. І їх в будь-який момент можуть попросити покинути “кримнаш”.

Джерело: 5 канал

dsq_thread_id:
6010301770
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *