Критична осінь: в Україні повторюється ситуація 3-х річної давності, хвиля стихійних бунтів, все повертається на круги своя …

Україну заповнює нова хвиля народних бунтів, народ все в більших кількостях втрачає довіру до влади, правоохоронним органам і до самої державної організації. Влада поспішає загасити спалахи народних протестів, щоб скоріше відзвітувати про вирішення питання, але в той же час абсолютно не приділяє і краплі уваги кореню цієї проблеми, самій її суті.
Повертаємося в минуле … Близько 3-х років тому в Миколаївській області спалахнула хвиля невдоволення, що переросла в досить масштабний бунт, в зв’язку зі свавіллям міліції в смт Врадіївка в якому капітан і старший лейтенант міліції жорстоко побили до напівсмерті і згвалтували місцеву жительку, залишивши її інвалідом, після чого їх намагалася покрити місцева влада і начальство правоохоронних органів Миколаївської області. Минуло 3 роки: люстрації міліції, реформа переформування її в поліцію, здавалося б при таких обставинах ситуація Врадіївки повторитися не може, але ось як тоді розуміти це: в ніч на 24 серпня в смт Криве озеро співробітники Нацполіціі по звірячому забили і вбили місцевого жителя на очах у матері, дружини і дітей … А знаєте в чому іронія в даній ситуації? Та хоча-б в тому, що Криве озеро знаходитися всього в 20 кілометрах від скандальної Врадіївки. Виходить, що всі зміни, обіцянки і т.д. залишилися лише візуальними, а на ділі ми продовжуємо жити як і в режимі Януковича. Власне, практично всі обіцянки і реформи після зміни влади залишилися лише обіцянками так, що по великому рахунку дивуватися новому пункту в цьому списку не варто.
Проаналізуємо ситуацію:
У Міністерстві внутрішніх справ почали запевняти народ в тому, що Врадіївки-2 не буде … Як же це наспраді нерозумно, коли начебто як розумні люди, що займають посади в правоохоронних органах, які їм довірив народ для забезпечення безпеки свого життя, кажуть про те, що ситуація не повториться, в той час як вона мало того, що повторилася, так ще і досягає свого піку.
Йдемо далі, намагаючись заспокоїти народні хвилювання в Миколаївській області, заново переформовувая місцеві правоохоронні органи, київська верхівка, не встигає помітити як відбувається новий провінційний бунт, на цей раз в сусідній Одеській області, там люди влаштували самосуд над циганами. Ситуація була така: більше 3х років тому в селі Лощинівка Одеської області з’явилися цигани, протягом усього їх проживання місцеві жителі регулярно скаржилися на злодійство, погроми і наркоторгівлю з боку нових сусідів, проте правоохоронні органи на скарги не реагували, а цигани, відчуваючи безкарність продовжували свавілля. До одного нещасливого ранку, 26 серпня вранці в покинутій будівлі було знайдено тіло 9-річної дівчинки зі слідами насильницького вбивства і за неофіційними даними згвалтування в збоченій формі. Через пару днів стало відомо, що у вбивстві підозрюється циган… Довго чекати не довелося. Розгнівані мешканці селища зібралися групою понад 200 осіб і пішли виселяти проклятих «циган» зі своєї землі, до того часу цигани звичайно вже покинули свої будинки, проте жителі все одно зруйнували будинки дванадцяти сімей. Ні поліції, ні сільському голові зупинити розгніваний натовп не вдалося. Варто відзначити, що люди досить негативно поставилися до появи поліції, деякі хотіли навіть розбити їм машини.
Ситуації сильно відрізняються один від одного, але їх об’єднує один спільний корінь – люди втратили довіру до правоохоронних органів і влади, вони відчувають себе незахищеними. Спробуйте відповісти собі на питання: Чи впевнені Ви на 100%, що якщо потрапите в ситуацію загрожуючу Вашому життю або життю Ваших близьких, у тому що держава Вас захистить? У тому, що поліція приїде вчасно і чи приїде вона взагалі? Чи впевнені ви, що прийшовши додому в черговий раз і побачивши, що Вас пограбували, правоохоронні органи зможуть Вам допомогти? Думаю відповідь очевидна.
З покон віків повелося так, що народ піднімався проти пана, коли розумів, що пан більш не здатний справедливо діяти задля їх захисту і сам творить беззаконня, після цього як правило проти селян слали війська щоб придушити повстання, в результаті чого віра в правосуддя губилася і повстання ставали масштабнішими.
«Риба гниє з голови» – проте у випадку з державним устроєм ця приказка не актуальна. Держава не риба і гнити вона починає від найменшої до найбільшої ланки. Основна проблема України в тому, що обидві революції іменовані «майданами» були спрямовані лише на верхівку влади, так що від істинного значення революції у них була тільки назва. Піраміда, що будується роками не впаде якщо зняти тільки верхні цеглини, так само як і не стане надійніше якщо тільки їх і поміняти. А основною ідеєю і надією українських революцій було те, що якщо зміниться верхівка, то вона поміняє і всю структуру влади в загальному. Як показала практика піраміду влади зміцнили і поміняли лише для галочки, корумповані чиновники вбралися у вишиванки і завішали свої кабінети українською символікою, а представники одних олігархічних груп, помінялися на представників інших, проведемо паралелі: крихкі цеглини в піраміді не стануть міцніше і надійніше якщо їх пофарбувати , так само як і піраміда не стане надійніше якщо поміняти крихку цеглу однієї фірми, на таку ж тільки іншої фірми.
До всього іншого Україна придбала після Майдану нову проблему – бунтарі, що прикриваються «виявом активної громадянської позиції». Вони розносять магазини, нібито борючись з контрафактом, зривають прес-конференції, нібито сепаратистів, і кидають під спільні крики «Слава Україні!» чиновників у сміттєві баки, нібито борючись з корупцією. Як це не прикривай, але це всього навсього організовані, підконтрольні бунти, і так як їх в більшості своїй контролюють політики, бажаючі перешкодити конкурентам, бунтарі залишаються безкарними. В принципі багато чого йде на користь народу, бунти в Кривому озері і на Одещині це одна справа, але ось акції по люстрації чиновників які підлаштовують на замовлення їх конкуренти – справа інша.
Проблема в тому, що це всього навсього свавілля, адже норм, які дають на це дозвіл немає і не було, навіть у «районних пацанчиків» є свої поняття, у мусульман є шаріат, а у нас, що? Спробуйте запитати у таких собі «активістів» на якій підставі вони влаштовують свої акції і чекайте поки Вам довго будуть розповідати про право на повстання або щось подібне, після чого заплутаються в думках і спробують Вас люструвати, обізвавши сепаратистом. Оскільки ніяких прав на подібні дії у бунтарів немає.
Осінь цього року прогнозується гарячою і не з точки зору погоди, а з точки зору політики, адже ця осінь стане критичною за останні 3 роки, всі проблеми в країні досягнуть піку. Стихійна хвиля протестів вже почалася і до чого вона доведе невідомо, зараз це окремі групки розлючених громадян жадаючих змін, поки що вони контролюються, але чи надовго це і чим все закінчиться якщо цей розлючений натовп обзаведеться ідейним лідером – залишається тільки спостерігати.