Рекомендований МОН підручник встановив, що білоруси – не слов’яни, а французи, іспанці і євреї, ймовірно, вийшли з Галичини

Пращури сучасних французів, іспанців, євреїв і турок могли прийти на ці землі з українців Галичини.

До такого висновку прийшли автори рекомендованого Міністерством освіти і науки України підручника “Географія. 8 клас” (П.Масляк, С.Капіруліна, Кам’янець-Подільський, 2016) на підставі подібності слів “Галлія”, “Галісія”, “Порту Галлія”, “Галатея”, “галілеяни”.

“… розселилися на схід і захід, північ і південь. Прадавня мова індійців санскрит є близьким до української мови. І географічні назви західних і південних країн і народів, такі як Галатея, галилеянин , Франція (Галлія), Галісія в Іспанії або Португалія (Порту-Галлія), ймовірно, вказує на те, що пращури сучасних французів, іспанців, португальців, євреїв і турок могли прийти на ці землі з українців Галичини “, – йдеться на сторінці 271 підручника.

Авторів не збентежив той загальновизнаний факт, що “близький” санскрит вважається більш древнім мовою, ніж українська, а назви згаданих країн і народів використовуються значно раніше, ніж з’явилося лише в 2 тисячолітті назву “Галичина”.

Ще в гіршій ситуації опинилися етнічні білоруси, яких автори підручника викреслили зі слов’янських народів. Як і росіян з болгарами. “Слов’яномовних росіяни мають вугор-фінське походження, а найближчі до них за мовою болгари – тюркське. Мовно найближчі до українців білоруси і поляки теж мають різний генетичне походження. Поляки – слов’янське, а білоруси – балтійське”, – стверджує підручник.

Як виявилося при прочитанні, в цілому підручник зосереджується на спеціалізованих темах. Але починає генерувати новації, коли мова заходить про демографію або політичної географії.

Так, за словами авторів підручника, трипільська культура з 7,5 тисячолітньою історією є однією з найдревніших землеробських цивілізацій світу, при цьому “одяг і зовнішній вигляд трипільців дуже схожі на сучасних українців”. При тому, що найдавніші землеробські цивілізації датуються на 3 тисячоліття раніше, а самі трипільці не належать до індоєвропейської сім’ї, куди входять слов’яни. 

Трохи пізніше ту ж трипільську культуру називають вже “однією з найдавніших цивілізацій на планеті”.

На всій нинішній території України, включаючи велику степову зону, на думку авторів, вже тисячі років українці займаються активним землеробством. При цьому в праукраїнців записують як скіфів, так і готовий.

Економіко-географічне положення України ускладнюється тим, що її оточують економічно відсталі країни. “Жодна з країн, які безпосередньо межують з Україною, що не характеризуються високим рівнем економічного розвитку”, – йдеться в підручнику.

На окрему увагу заслуговує розділ, в якому описуються питання демографії. Так, розділ політичної міграції та біженців доповнюється категорією людей, які мігрують, тому що живуть за принципом “де б не жити, аби нічого не робити”.

Українські “заробітчани” дуже б здивувалися, коли б дізналися, де і чим вони, в основному, займаються за кордоном. Ось основні напрямки, де задіяна наша робоча сила: поряд з видобутком нафти в Росії і Норвегії, збором цитрусових і оливкове в Іспанії і Італії, житлового будівництва в Польщі і Німеччині, тваринництва в Великобританії і Ірландії наші співгромадяни активно збирають автомобілі в Німеччині та Франції і масово викладають в університетах США, Південної Кореї і Мексики.

Іноді автори просто щадять нерви читачів, згадуючи поширену у нас проблему в контексті сусідів, не зачіпаючи при цьому Україну. Коли мова заходить про депопуляції і зниженням тривалості життя населення, згадуються “деякі африканські країни і, наприклад, Росія”. При цьому, про динаміку тривалості життя в Україні в підручнику взагалі не згадується.

Судячи з усього, така подача матеріалу робиться, щоб підвищити самооцінку школярів і закріпити в них віру в майбутнє. “Нація, яка дала світу Пісню, Хліб і Крила, здатна перетворити Україну в одну з провідних країн світу”, – резюмують автори.

Судячи з вихідних даних, сам підручник був підготовлений і рецензував при міністрі Сергій Квіт, а затверджений наказом МОН №491 від 10.05.2016 року, через місяць після призначення міністром Лілії Гриневич. Він був видрукуваний в Кам’янці-Подільському повністю за державні кошти. Після чого централізовано розсилався МОН по школам і ліцеїв з позначкою “Продаж заборонено”.

Рецензентами підручника від МОН виступали вчитель-методист Кременецького ліцею Тернопільської області О.О.Козачук, доктор географічних наук, професор кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педуніверситету П.Л.Царік і методист Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти П.І.Щербань.

У той же час, основним автором підручника виступає професор кафедри географії КНУ ім.Шевченка, доктор географічних наук, академік Академії наук вищої освіти України Петро Олексійович Масляк. Він виступає в співавторстві автором цілої лінійки підручників і методичних посібників з географії для учнів 6-11 класів загальноосвітніх шкіл. У Вікіпедії зазначено, що 71-річний Петро Масляк є засновником “власної школи геополітики і геостратегії”, а також завідувачем відділу геополітики та геостратегії НДІ українознавства Міністерства освіти і науки України.