Із початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив та зруйнував майже 130 тис. об’єктів залізничної інфраструктури.
Про це розповів заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста, пише Укрінформ.
За його словами, йдеться про колії, вокзали, депо тощо. Частина з них підлягає швидкому ремонту, інші потребують тривалого відновлення, а деякі доведеться будувати фактично з нуля.
«Наприклад, за цей час було пошкоджено майже 40 вокзалів. Там, де це можливо і критично, ми відновлюємо приміщення та повертаємо до роботи. Можливо, десь не повністю, але в достатніх обсягах. Наприклад, вокзали в Синельниковому, Павлограді, частина вокзалу Лозової вже функціонують. У багатьох регіонах вокзали часто виконують і функцію пунктів незламності, тому для нас принципово важливо, щоб там були тепло, електропостачання та базові умови для людей», — зауважив заступник міністра.
Водночас на вокзалі у Фастові, який зазнав критичних руйнувань після прямої ракетної атаки і потребує повної відбудови, мають намір встановити модульні споруди, аби забезпечити максимально можливий комфорт для пасажирів.
«Ключовий принцип полягає у тому, аби відновлювати інфраструктуру настільки швидко і в такому обсязі, наскільки це необхідно для забезпечення руху. Колії, контактна мережа, об’єкти, без яких рух неможливий, відновлюються першочергово, упродовж кількох годин після удару. Великі об’єкти потребують більше часу й інколи в новій логіці з урахуванням можливих повторних атак», — пояснив Олексій Балеста.
Він додав, що прямі збитки від ворожих атак із початку повномасштабного вторгнення оцінюються у сотні мільярдів гривень, і це не фіксована сума, бо вона змінюється щодня.
«Удари по інфраструктурі безпосередньо впливають як на вантажні перевезення, так і на пасажирський рух. Через посилення російських атак, а останнім часом і негоду, почастішали затримки поїздів. Але навіть у таких умовах завдяки титанічній праці залізничників інфраструктура ремонтується максимально швидко», — зазначив урядовець.
З міркувань безпеки він не став озвучувати всі деталі щодо забезпечення роботи інфраструктури. Проте сказав, що зараз залізничники суттєво посилюють інженерний захист критичних об’єктів залізниці, особливо енергетичних, які забезпечують рух поїздів.
Російські війська атакують не лише інфраструктуру, а й рухомий склад – локомотиви, пасажирські вагони тощо. Починаючи з осені 2025-го, спостерігаються прицільні удари, зокрема із застосуванням важких БПЛА. Тому Укрзалізниця оптимізує маршрути та змінює графіки руху, аби зробити поїздки максимально безпечними, хоча пропускної спроможності через пошкодження іноді бракує.
За його словами, у прифронтових регіонах рухомий склад має додаткові засоби захисту. Також залізничники працюють над оновленою системною логікою захисту УЗ.
«Можу точно сказати, що потреба у додатковому захисті є і це потребує значного фінансування», — наголосив заступник міністра.
Олексій Балеста зауважив, що під час ворожих атак зазнають поранень і гинуть залізничники.
«У 2025 році внаслідок ворожих обстрілів було поранено 78 залізничників, семеро, на жаль, загинули. Це великий біль і для мене особисто, і для всієї залізничної родини. Особисто від мене щирі співчуття сім’ям та близьким», — акцентував посадовець.
Водночас, за його словами, безпека залишається для залізничників найбільшим викликом і пріоритетом. Частину витрат на захист інфраструктури Укрзалізниця покриває власними силами, частину — за рахунок опосередкованої міжнародної допомоги.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
