Без паспорта і грошей виселили з санаторію: жахлива історія звільненого українського полоненого

Українці, що повернулися за обміном із полону терористів на Донбасі, опинилися у складній ситуації. У них на мирній території немає ні житла, ні засобів до існування. Про один із таких випадків розповів волонтер і Герой України Володимир Жемчугов. Хлопця, що повернувся з полону, виселили з санаторію і відправили до гуртожитку без документів і грошей. Тепер допомогу йому надають волонтери і Червоний Хрест.

Як з’ясувалося, за всі роки війни чиновники не придумали механізму, який би допоміг звестися на ноги українцям, що пережили жахи війни і полону. Подробиці читайте у матеріалі OBOZREVATEL

Без паспорта і грошей

У грудні 2019 року відбувся великий обмін – додому з в’язниць і підвалів Донбасу повернулися 12 військових і 64 цивільних. Їх зустрічав президент Володимир Зеленський, чиновники і журналісти.

“Минулої п’ятниці мені раптом подзвонив звільнений з “ДНР” Денис Коваль (Його бойовики звинувачували у шпигунстві і кинули у підвал. – Авт.). Його без паспорта і без копійки грошей виселили з санаторію до гуртожитку. Чому у нас нянь пропонують іноземцям, щоб приходили працювати в Україні, а Господарям України, патріотам, які боролися за Україну, не можуть навіть нормальних консультантів дати?”, – обурився Володимир Жемчугов.

Володимир Жемчугов – Герой України, який сам пройшов усі жахи війни. У 2015-му під час виконання бойового завдання він втратив кисті обох рук і зір. З важкими пораненнями Володимир був у полоні терористів, а у 2016-му його звільнили за обміном. І тепер він допомагає цивільним із Донбасу, яких повернули в Україну.

“Я в суботу відвідав Дениса в гуртожитку на вул. Лук’янівській, 77, куди хлопця відправили з санаторію. Звільнений полонений мав перебувати у санаторії більше часу. Але там когось привезли, і треба було звільнити ліжко. Тобто хлопця поставили перед фактом, а потім перевезли його на машині. Для людини це було шоком“, – каже ветеран.

Волонтер пояснює: в країні немає закону про полонених, як їх треба зустрічати, і немає термінів реабілітації. Тому організація обміну відбувається в ручному режимі.

“Як виходить, так і роблять. Я запитав у чиновників із Міністерства ветеранів: “Ви поцікавилися, що в гуртожитку немає централізованого опалення, немає харчування? Йому треба буде самому готувати собі їжу. Ви запитали – чи є у нього чашка, тарілка, ложка? Чи є у нього гроші на продукти? Сказали, що цим займеться Червоний хрест“, – розповідає Володимир.

Він уточнив, що волонтери з Червоного Хреста справді наступного дня привезли продуктовий набір, трохи грошей, щоб Денис Коваль міг спочатку купувати собі продукти.

“Але щодо решти звільнених – більшість вирішення проблем взяли на себе волонтери. Хтось приносить продукти, хтось гроші, інші купують речі, возять до лікарні. Зараз, як з’ясувалося, людей виписали після реабілітації, але вони вже захворіли.

І вони не закріплені за жодною лікарнею. І що в такій ситуації робити – ніхто не знає. Правильно було б так: людям треба зробити довідку переселенця, закріпити в поліклініці за сімейним лікарем. І в разі проблем зі здоров’ям людина знатиме до кого їй звертатися. І матиме на це право”, – міркує Жемчугов.

Цивільні нікому не потрібні

На думку Жемчугова, є дві категорії колишніх полонених. Це військові, про них є кому піклуватися, Міноборони їх не кинуло. А є цивільні, яких вивезли з Донбасу, у них немає ні житла, ні роботи тут.

“У цивільних немає ніяких соціальних гарантій. А у держави перед ними немає ніяких зобов’язань. Про них повинні піклуватися працівники Міністерства ветеранів. Але це просто чиновники, посадовими обов’язками яких є вести документацію і статистику. Вони не вміють займатися організаційними питаннями”, – пояснює волонтер.

Жемчугов каже, що цивільним, які звільнені з полону, держава надає лише допомогу з медичного обстеження. І з грудня 2019-го Кабмін ухвалив постанову про виплату по 100 тис. гривень підйомних.

“Але для цього треба зібрати пакет документів і чекати. Також, якщо людина була громадським діячем, то він може оформити стипендію – по 6 тис. грн щомісяця протягом року. І більше нічого. Все інше робиться волонтерами та громадськими об’єднаннями”, – уточнив Володимир.

Також, вони можуть податися на державну програму купівлі житла, де половину суми компенсує держава. Волонтер згадує, що перше велике звільнення, яке відбулося у грудні 2017-го, минуло аналогічно: два тижні людей обстежували, а потім відпустили.

“І люди всі роз’їхалися по домівках. А якщо дому немає, то поїхали в обласні адміністрації, щоб їх там влаштували в гуртожитку. Гроші тоді виплатили один раз тільки тим, хто потрапив у той великий обмін 2017-го. Настав 2018-й, 2019-й, 2020-й, але нічого не змінилося”, – зазначає Жемчугов.

За його словами, тільки зараз чиновники почали працювати над механізмом допомоги українцям, яких повернули з полону. Але його треба буде погоджувати з Міністерством юстиції, Міністерством соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я. Тобто це процес, який триватиме щонайменше чотири місяці. А люди вже звільнені”, – пояснює Володимир.

Звільнили всіх чиновників

За словами волонтера, чиновники прямо кажуть – зараз їм не до полонених. “20 грудня 2019 року в Міністерстві ветеранів було нашвидкуруч сформовано відділ із п’яти осіб, він мав займатися зустріччю, координаційною та інформаційною допомогою звільненим. 27 грудня людей зустріли, і на цьому все”, – каже волонтер.

За його словами, зараз уряд визнав, що припустився помилки, об’єднавши Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб із Міністерством ветеранів. І тиждень тому було ухвалене рішення знову їх роз’єднати.

“І сьогодні всіх працівників Міністерства ветеранів змусили написати заяву про звільнення. Я прийшов говорити, а вони пояснюють, що зараз не до мене. Мовляв, тут звільняють, а там – наново прийматимуть, когось скоротять, а когось понизять у посаді. Наші долі незрозумілі, а тут ще полоненими займатися”, – каже волонтер.

У Міністерстві у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб кажуть, що всі звільнені 29 грудня 2019 року з полону українці повертаються до звичайного життя. Більше половини з них вже мають роботу і житло, інші – або ще в пошуках, або лікуються. А держава їм допомагає.

Начальник управління міністерства Сергій Мокренюк запевняє, що серед тех, хто повернувся з полону в Україну, немає людей, про яких у відомстві не подумали.

“Не в нашій компетенції видавати паспорти, шукати житло і роботу. Але ми це організуємо і робимо. Хоча ні законом, ні іншими постановами це не визначено, і точно не входить в рамки наших повноважень. Думаю, що все знають, де отримують паспорти громадян України і куди потрібно за ним звертатися. Ті, хто шукають роботу, точно не звертаються до Міністерства ветеранів “, – пояснив Сергій Мокренюк.

Однак після зустрічі з Жемчуговим додав: “Ми домовилися про співпрацю. Жемчугов стане “містком” у відносинах зі звільненими, буде дізнаватися про їхні проблеми, а ми будемо їх вирішувати по мірі можливостей”.