Ольга Варченко, начальник Управління процесуального керівництва, підтримки державного обвинувачення і представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ, нещодавно в коментарі «Цензор.НЕТ» повідомила наступне – «У випадку затримання судді під час або відразу після скоєння ним тяжкого чи особливо тяжкого злочину, правоохоронці не зобов’язані просити згоди Вищої ради правосуддя не тільки на затримання, але й на арешт такого судді».
За її словами, на сьогодні згідно зі ст. 126 Конституції України суддя не може бути затриманий, взятий під варту чи арештований без згоди ВРП та до винесення обвинувального вироку суду, за винятком тих випадків, коли суддю затримали під час або відразу після скоєння тяжкого чи особливого тяжкого злочину.
Водночас Варченко нагадала, що 16 січня цього року Вища рада правосуддя ухвалила публічне звернення про порядок затримання суддів, утримання їх під вартою та арештом, з якого випливає, що вказані запобіжні заходи щодо судді, навіть у випадку його затримання під час або відразу після скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину до винесення обвинувального судового вироку та без згоди Вищої ради правосуддя є грубим порушенням конституційних гарантій недоторканності суддів.
«Вважаємо, що слідчі судді і суди при розгляді клопотань про обрання міри запобіжного заходу щодо судді, пов’язаної з позбавлення свободи, мають керуватися виключно нормами діючого законодавства та враховувати обґрунтованість необхідності затримання судді за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, в тому числі і без попередньої згоди Вищої ради правосуддя. Відтак, суддю ми можемо затримати і заарештувати за скоєння вказаних злочинів і без згоди ВРП», – наголосила Варченко.
На сьогодні правоохоронці мають 60 годин, щоб доставити затриманого до суду для обрання йому міри запобіжного заходу. Клопотання сторони обвинувачення має бути розглянуто невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту затримання особи. Однак, згідно із заявою ВРП, перед подачею клопотання до суду слідчим органам ще потрібно звернутися до них за отриманням дозволу на утримання судді під вартою, на розгляд якого передбачено п’ятиденний термін. На думку прокурора, у такий спосіб Вища рада правосуддя дає суддям додаткову можливість ухилятися від відповідальності.
При цьому Варченко підкреслила, що публічне звернення ВРП до суддів носить рекомендаційний характер і не є обов’язковим до виконання, однак суди боятимуться діяти всупереч позиції органу, котрий формує суддівський корпус і має достатньо важелів впливу на нього.
«Таке звернення є своєрідною формою тиску на суд, оскільки ВРП не може тлумачити Конституцію і Закони України. Крім того, задля уникнення різного застосування Закону «Про Вищу раду правосуддя» і реалізації необґрунтованої практики необхідно терміново внести до нього зміни, які б детально розтлумачили порядок затримання і арешту суддів», – заявила Варченко.
- dsq_thread_id:
- 5512395934
