Останні роки інтерес до галузі відновлюваної енергетики стрімко зростає. Найбільший інтерес, особливо зі сторони іноземних інвесторів, викликають проекти сонячної енергетики.
На перший квартал 2018 року в Україні юридичними особами встановлено 1534 МВт потужностей чистої енергетики, зокрема 95,649 МВт малої гідроенергетики, 841,485 МВт – сонячної, 512,225 МВт вітрової та 84,473 Мвт біоенергетики.
Потужності сонячних станцій приватних домогосподарств склали 63 МВт. Частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в загальному обсязі виробництва електроенергії залишилась практично незмінною – 1,5%.
Ми очікуємо, що в 2018 році сектор встановить близько 1ГВт “зелених” потужностей (600 МВт сонячних, 300 МВт вітрових та 50-100 МВт біоенергетичних).
- Невирішене питання з приєднанням до мережі
Найбільше проблем при реалізації проектів “зеленої” енергетики виникають на етапах землевідведення та приєднання до мережі. При значній відстані між точкою приєднання відповідної напруги та місцем розташування об’єкту вартість приєднання є високою.
В той же час, Обленерго може відмовити Замовнику в приєднанні до найближчої точки (де вартість послуги менша), а останній через закритість інформації Обленерго не має можливості перевірити, чи є підстави для такої відмови.
Також існують проблеми з виділенням земельних ділянок для проведення лінії до об’єктів від мереж Обленерго.
Очікувані зміни
Після чергової втрати кворуму, НКРЕКП відновила роботу в новому складі і найближчим часом ми очікуємо від Регулятора затвердження прозорого механізму формування плати за приєднання до мережі на виконання вимог статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії”.
Нова методика розрахунку, на відміну від попередньої, повинна бути чіткою і зрозумілою. Передбачається, що вартість приєднання буде включати в себе дві складові:
- плату за обсяг потужності, що приєднується (ставка* заявлену потужність);
- плату за відстань від об’єкту до точки приєднання (ставка* відстань).
Таким чином, вартість підключення буде прозорою та наперед зрозумілою для Заявника. Загалом імплементація статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії” повинна вирішити значну частину проблем із приєднанням до електричних мереж.
- Проблеми з землевідведенням
Разом з тим, залишаються проблеми з землевідведенням. Виділення чи зміна цільового призначення земельної ділянки під землі енергетики відбувається з затримками і ускладненнями через блокування зі сторони міських та сільськими рад.
До нас часто звертаються іноземні інвестори, які хочуть будувати сонячні електростанції в Україні, з питанням, чи є на ринку і чи можна купити проекти на початковій стадії девелопменту, тобто ті проекти, де етапи землевідведення та приєднання до мережі вже пройдено.
Тому спрощення процедури землевідведення та затвердження прозорого механізму приєднання до мереж усунули б значні бар’єри для приходу на ринок нових гравців.
- Зміни в системі стимулювання розвитку сектору
Зважаючи на те, що існуючий механізм стимулювання відновлюваної енергетики у вигляді “зеленого” тарифу діє до 2030 року, об’єктивно всі цікавляться тим, а що ж буде далі.
На даний момент в Верховній Раді зареєстрований Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії № 8449 від 07.06.2018, яким передбачена можливість подальшого стимулювання розвитку сектору.
Зокрема, пропонується ввести в дію тендерний механізм стимулювання розвитку нових великих проектів відновлюваної енергетики, який дозволить забезпечити конкурентні умови на ринку.
Обов’язковість участі в тендері передбачається для сонячних проектів більше 10 МВт та вітрових більше 20-ти. При цьому всі інші види потужностей незалежно від виду джерела енергії зможуть, за бажанням, брати участь в аукціонах.
Інвестори матимуть можливість отримання підтримки після 2030 року, зважаючи на термін дії Договору на купівлю-продаж електроенергії тривалістю 20 років, який буде підписуватися за результатами тендеру.
У разі відсутності даних змін в існуючому законодавстві розвиток галузі може зупинитися вже в найближчі роки. Проекти біоенергетики, наприклад, можуть бути нецікавими для інвестора вже починаючи з 2020 року.
Отже, ринок потребує еволюційних змін, і чим раніше вони будуть запровадженні, тим більше гарантій забезпечення в країні сталого розвитку сектору.
- Забезпечення балансування потужностей “зеленої” енергетики
Для забезпечення стабільності системи та можливості балансування потужностей “зеленої” енергетики при подальшому зростанні її частки на ринку (на сьогодні ВДЕ складають близько 1,5% в енергобалансі країни) необхідно збільшити маневрові та акумулюючі потужності.
Нарощування вугільних потужностей з цією метою є недоцільним з точки зору екології та економіки, а також зобов’язань щодо скорочення викидів, які Україна взяла на себе відповідно до Паризької кліматичної угоди.
Дані потужності, навпаки, повинні бути виведені з експлуатації в найближчі роки і в Україні. Потрібно затвердити чіткий план їхнього заміщення.
Варіантом рішення може бути добудова розпочатих проектів ГАЕС (гідроакумулюючих електростанцій) та створення систем накопичення електроенергії (energy storage).
Замовником створення маневрових потужностей та/або накопичення електроенергії повинен бути системний оператор (ДП “НЕК “Укренерго”) в залежності від наявних потужностей балансування і потужностей, необхідних у майбутньому.
Як варіант, стимулювати їхній розвиток можливо через проведення аукціону зі сторони держави на створення таких потужностей або через запровадження системи, подібної до “зеленого тарифу”.
Крім того, важливо створити сучасну систему прогнозування для отримання достовірних прогнозів обсягів генерації електроенергії з відновлюваних джерел енергії, через відсутність якої сьогодні існують значні похибки в прогнозуванні.
Це також забезпечить зменшення штрафних санкцій для виробників у майбутньому за відхилення їхніх прогнозованих даних по обсягу виробництва електроенергії від фактичних.
Таким чином, незважаючи на те, що “зелений” сектор в Україні зростає, є багато невирішених питань, до яких необхідно підходити стратегічно та системно.
Разом з тим, для забезпечення сталого розвитку галузі важливо запроваджувати зміни для нових проектів поступово, зберігаючи при цьому надані гарантії вже існуючим проектам.
Источник: biz.censor.net.ua
- dsq_needs_sync:
- 1
