Сьогодні, 26 листопада, Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років. На жаль, 90-ті роковини трагедії відзначаються в умовах повномасштабного російського вторгнення.
РБК-Україна розповідає, що треба знати про Голодомор і як до нього ставляться у світі.
Як вшанувати пам’ять жертв
Нинішня російська агресія проти України з ознаками геноциду наочно показує необхідність живої пам’яті – щоб воєнних злочинців було засуджено світовою спільнотою, а пам’ять про жертв – увічнено.
Головний спосіб вшанувати пам’ять жертв Голодомору в умовах повномасштабної війни – взяти участь у акції “Запали свічку”. Вогник у кожній домівці символізує прояв скорботи, віру у перемогу та готовність зробити все, щоб геноциди не повторювалися в майбутньому.
Крім того, українців закликають сьогодні о 16:00 приєднатися до загальнонаціональної хвилини мовчання. Цього року кампанія проходить під гаслом “Пам’ятаємо. Єднаймося. Переможемо!”.
Головні факти про Голодомор
Передумови
Голодомор 1932-1933 років проводився керівництвом СРСР з метою приборкати українців та придушити опір радянському режиму. Україна законом від 2006 року визнала його геноцидом, а 2010 року ухвалою суду було доведено намір Йосипа Сталіна та його соратників знищити частину української нації.
З насадженням комуністичного режиму у 1920-і відбулися помітні зміни у суспільному, суспільно-політичному та соціально-економічному житті України, які торкнулися, перш за все, традиційного села.
У 1928 році було оголошено курс на колективізацію, який полягав в об’єднанні приватних селянських господарств у колгоспи. Насадження такої системи викликало спротив, і на початку 1930-х років було зафіксовано близько 4000 масових виступів проти політики терору.
У відповідь радянська влада 1932 року підняла плани щодо заготівлі хліба до нереальних цифр. Щоб завадити людям виходити з колгоспів та зберегти майно в руках держави, було ухвалено репресивний “закон про п’ять колосків”. Згідно з ним, за збирання залишків урожаю в полі загрожувало 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна або розстріл.
Далі щодо селян встановили натуральні штрафи, після чого держава могла забирати не лише зерно, а й інші продукти та майно. Для посилення голоду запровадили спеціальний режим – “чорні дошки”. Занесення на “чорні дошки” означало продовольчу блокаду цілих районів. Цей режим діяв на чверті території України.
Потім окремою постановою від 22 січня 1933 року українців було заблоковано в межах голодуючих територій, їм заборонили виїзд за межі УСРСР та Кубані. При цьому Сталін заперечував наявність голоду та відмовлявся від іноземної допомоги.
Дані про жертви
Навесні 1933 року смертність в Україні стала катастрофічною, пік Голодомору припав на червень. За оцінками істориків, тоді щодня голодною смертю помирало близько 28 000 осіб, тобто близько 20 осіб щохвилини. Люди вимирали цілими селами, а рівень незареєстрованої смертності невідомий. Але, очевидно, що померли мільйони.
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України, демографічні втрати внаслідок Голодомору у 1932-1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, з них 600 000 – це втрати, пов’язані з дефіцитом народжуваності. За підсумками судової справи встановлено, що внаслідок Голодомору померло 3 млн 941 тисяча українців. Питання кількості жертв досі залишається дискусійним.
За даними Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, у 1932-1933 роках від голоду померло 10,5 млн. українців. Найбільше постраждали Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська. На них припадає 52,8% жертв.
Визнання геноцидом
Верховна рада визнала Голодомор актом геноциду в офіційному зверненні до народу у травні 2003 року. На рівні закону таке визнання було закріплено у законі від 2006 року.
Станом на сьогодні Голодомор 1932-1933 років визнали геноцидом українського народу такі країни:
- Австралія
- Бразилія
- Ватикан
- Грузія
- Евкадор
- Естонія
- Канада
- Колумбія
- Латвія
- Литва
- Мексика
- Парагвай
- Перу
- Польща
- Португалія
- США
- Угорщина
Буквально днями відповідні рішення ухвалили парламенти сусідніх Румунії та Молдови, а також Ірландії. Один з ініціаторів голосування в Румунії депутат від правлячої Національної ліберальної партії Александру Мурара зазначив, що Голодомор був унікальним за темпами та масштабами масовим вбивством, здійсненим владою СРСР.
“На початку 1930-х років мужність і рішучість українців чинити опір колективізації викликали нестримну ненависть тоталітарної системи. Історики підрахували, що на початку 1930-х років відбулося понад 4000 повстань та місцевих повстань проти колективізації, оподаткування, терору… Втрати людських життів склали близько 10 млн жертв. Реальні цифри ніколи не будуть відомі”, – зазначив він.
Молдовський парламент, у свою чергу, проголосував за декларацію, в якій Голодомор названо наслідком запланованих заходів з навмисним наміром винищити опонентів комуністичного режиму.
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
