Цей рік планували зробили роком реформ. Освітня, медична, судова та пенсійна. Почали з освітньої: запровадили модель “нової української школи” та “інклюзивної освіти”. Однак, перші зміни батьки та учні відчують лише наступного навчального року. Проголосували і за медичну. Запускати її планували з першого січня. Потім старт відклали, бо гроші надійдуть лише влітку.
Тож українці мають ще півроку, щоб обрати собі сімейного лікаря. Не очистили і судову гілку. Навпаки – до оновленого Вищого суду України потрапили все ті ж одіозні судді.
Гучно анонсована пенсійна реформа виявилася теж не зовсім реформою, адже системи нарахування виплат не змінили. Пенсійний вік де юре не підвищили. Але де факто багатьом українцям доведеться працювати довше. Адже збільшили кількість років страхового стажу, необхідних для виходу на пенсію.
“Все, що голосується в парламенті, чомусь прийнято називати реформою. Але дуже часто ті рішення вони не те, що не змінюють якості життя, а вони насправді призводять до гірших умов. І коли ми кажемо про реформи, це саме ті рішення, які якісно покращують життя людини”, – зазначила віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.
Цьогоріч під тиском тисяч українців народні депутати поклали початок виборчій реформі. Виконавши вимогу мітингувальників, у першому читанні затвердили вибори за відкритими партійними списками. Без одномандатних округів. Запрацювати система має на виборах в 2019 році.
Але несподіванно група народних депутатів – одіозні представники фракції “Блок Петра Порошенка” Олег Барна, Борислав Розенблат (а його НАБУ підозрює у корупційних схемах з видобуванням бурштину) та ще кілька десятків нардепів-мажоритарників запропонувала свій варіант виборчої системи – повністю перейти на мажоритарку.
А депутати-мажоритарники, який внесли такий законопроект це просто-напросто, я їх називаю професійними гречкосіями. Так, це люди, які в принципі хочуть і дальше просто-напросто посівати, засівати свої округи і вічно залишатися у владі, – заявив народний депутат, позафракційний Віктор Чумак.
Парламентарі провалили створення Антикорупційного суду. Декілька законопроектів не знайшли підтримки під куполом. І з великим спротивом їх відкликали з парламенту. Тепер чекають на президентський варіант. Не вдалося нардепам призначити аудитора Національного антикорупційного бюро.
Тому аудиту за 2016 рік вже фактично не можливо. За 2017 рік під великим питанням. Тобто, на жаль, це не зроблено через відсутність політичної волі, можна так сказати, у ряду колег, – запевнив народний депутат від “БПП” Ігор Артюшенко.
Не доробили закон про реінтеграцію Донбасу. Народні депутати проголосували за нього у першому читанні, внесли поправки, декілька разів переносили це питання, але до новорічних свят так і не внесли до порядку денного. Хоча в ньому нарешті Україна офіційно визнає Росію агресором, встановлює дати початку окупації та більше не посилається на неефективні мінські угоди.
Недоторканності із себе депутати цього року так і не зняли. Законопроект, який пропонує зробити це з 2020 року, зараз на розгляді в Конституційному суді. А от Євген Дейдей, Олесь Довгий, Борислав Розенблат, Максим Поляков та Михайло Добкін вже без імунітету. Навесні прокуратура разом із НАБУ зібрала цілий врожай з депутатів-корупціонерів. Усім суд обрав запобіжний захід та вдягнув електронні браслети.
Комітет виборців України підбив підсумки відвідуваності народних депутатів за три роки їхньої роботи. Майже не приходили до парламенту Дмитро Ярош, Андрій Білецький та Сергій Клюєв. Дружньо ж народні депутати прогулюють пленарні засідання по п’ятницях. Попри це, до свят собі зробили подарунок – удвічі підняли зарплати. Тепер отримуватимуть на руки не 14, а 25 тисяч.
До слова, у багатьох цивілізованих країнах політичні партії створюють заради спільної мети і відстоювання принципових, багаторічних позицій. У нас же політична партія – це інструмент, аби наблизитись до влади з метою лобіювання своїх інтересів. Або більш примітивний шлях – розпилювання державних коштів.
- dsq_needs_sync:
- 1
