Робочий тиждень під час війни не може перевищувати 60 годин – новий закон

Робочий тиждень під час війни не може перевищувати 60 годин – новий закон

Як передає Укрінформ, за ухвалення за основу та в цілому законопроєкту №7160 “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” проголосували 344 народних депутати.

“Мета проєкту – врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості між скороченням видатків роботодавців на оплату відпусток, надурочних годин, годин роботи у святкові та вихідні дні тощо, та забезпеченням мінімально необхідних прав і гарантій працівників”, – ідеться в пояснювальній записці до документа.

Передбачено, що на період дії воєнного стану вводиться низка обмежень конституційних прав та свобод людини і громадянина, передбачених статтями 43 і 44 Конституції України.

Зокрема, роботодавець матиме право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії). Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень, а не 40 годин, як за звичайних умов. А для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, вона не може перевищувати 50 годин на тиждень.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. Також на період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частина перша статті 65, частини третя – п’ята статті 67 та статті 71 – 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.

А ще під час дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Передбачено, що з метою оперативного залучення нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі через фактичну відсутність працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або про долю яких тимчасово невідомо, – роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на час заміщення тимчасово відсутнього працівника.