АВТОРИ: Наталія Судакова, Оксана Расулова
Українці задумуються про необхідність диктатури, ностальгують за СРСР, усе більше хочуть до НАТО і гостро відчувають нестабільність.
Причому українці називають зовсім різні проблеми найважливішими для країни і особисто для себе. Так, на думку населення, для країні найгостріше стоїть питання війни, хабарництва, корупції при владі й безробіття.
Натомість персонально для кожного найголовнішим є низький рівень зарплат та пенсій, інфляція і підвищення тарифів на комунальні послуги. Війна ж особисто зачіпає лише одного з п’яти українців.
“Українська правда” розповідає, про що ще свідчать результати національного опитування.
1. Не хочуть війни
74% населення бажає, щоб Донбас так чи інакше залишався у складі України, і лише 8% хотіли б відділення окупованих територій.
Найменше хочуть втрачати окупований Донбас жителі Кропивниччини, Сумщини і Луганщини. Натомість найрадикальніші настрої на Закарпатті, 14% населення якого бачить саме таке розв’язання конфлікту.
Більша частина населення країни виступає за мирне вирішення конфлікту.
Воювати бачить потребу лише кожен п’ятий українець. Найбільше прихильників такого розвитку подій на Західній Україні, але чим ближче область до зони АТО, тим менше залишається бажаючих брати у руки зброю.
Третина жителів воліє припинити військові дії та визнати територію тимчасово окупованою, а 21% – надати їй федеративного статусу в складі України.
Причому на четвертий рік війни ще 18% населення України досі не визначилися з власним ставленням до майбутнього окупованих територій.
2. Не вірять у світле майбутнє і бачать своїх дітей за кордоном
Українці абсолютно в усіх областях гостро відчувають нестабільність: 92% опитаних оцінюють політичну ситуацію як критичну чи напружену.
Незважаючи на це, на їхню думку, країні потрібні не радикальні, а конструктивні шляхи виходу країни з кризи: справжня боротьба з корупцією, а не її імітація, реалізація проектів, що забезпечать матеріальну стабільність населення, видимий прогрес на Донбасі.
Разом із відчуттям напруги, росте зневіра.
59% українців впевнені, що країні потрібні радикальні зміни, у той самий час лише 5% вірить, що за п’ять років їхнє життя суттєво покращиться.
Найбільшими оптимістами виявилися жителі Івано-Франківщини – там світлого майбутнього чекають 14%, у той час як в інших областях не набирається навіть 10%.
Загалом 37% українців просто не сподіваються на будь-які зміни, ще 18% думають, що стане трохи чи суттєво гірше.
За таких настроїв не дивно, що лише половина населення хоче, щоб їхні діти жили в Україні, а кожен четвертий бачить свою дитину мешканцем Європи.
3. Хочуть і жито жати, і стартапи створювати
У той час як влада анонсує Hyperloop в Україні, майже половина населення вважає, що нам потрібно стати великою аграрною державою. Парадокс у тому, що 77% українців проти вільного ринку землі, хоча в світі не залишилося демократичних країн із подібним мораторієм.
Інша половина країни – прихильники розвитку високотехнологічних галузей і промисловості.
Аграрний шлях частіше обирають жителі Заходу та Центру, технологічну еволюцію – Сходу і Півдня.
Подібне співвідношення лякає. На думку норвезького економіста Еріка Райнерта, жодна країна не може розбагатіти тільки за рахунок сільського господарства й експорту ресурсів, не маючи при цьому промислового сектора.
4. Планують вступити в НАТО і ЄС, але все ще чекають на “вождя”
Днями Україна отримала статус “країни-аспіранта” у НАТО, що означає визнання прагнення стати членом альянсу. При цьому за останні три роки кількість українців, що підтримують вступ до НАТО, зросла у півтора рази . Зараз це 43% – майже половина населення країни.
Регіони, які підтримують вступ до НАТО, також хочуть в ЄС. Натомість категорично проти обох варіантів переважна більшість населення Одеської, Донецької і Харківської областей.
Є також чітка кореляція між ворожістю до НАТО та ностальгією за СРСР. Третина українців досі сумує за радянським минулим. Це переважно старше покоління Сходу і Півдня, особливо Одеська та Миколаївська області.
Парадокс у тому, що поки Україна декларує курс на демократію, 28% населення країни чекає на прихід “вождя”. На запитання, чи потрібна Україні диктатура з жорстким лідером на чолі держави, вони відповіли: “Так”.
*Опитування у форматі face-to-face проведене 12-28 грудня 2017 року соціологічною групою “Рейтинг”. Респонденти – 30 000 громадян України віком від 18 років (1200 респондентів на область). Статистична похибка – не більше 0,6% і 2,8% на Україну й область відповідно.
- dsq_needs_sync:
- 1
