П’ята річниця АТО: як почалася одна з найкривавіших воєн в Європі

Світлана Гудкова 
Журналіст

П’ять років тому в Україні офіційно розпочалася Антитерористична операція – військовий конфлікт, який став одним з найкривавіших в Європі. Жертвами війни на Донбасі стали понад 10 тисяч осіб, серед них і мирні жителі, поранені близько 30 тисяч осіб. За різними даними зниклими безвісти вважаються від декількох сотень до тисячі людей.

До дня річниці АТО OBOZREVATEL вирішив згадати, як все починалося, і що ми маємо через п’ять років війни з РФ.

АТО. Початок

14 квітня 2014 року, спікер парламенту Олександр Турчинов підписав указ про проведення антитерористичної операції на Донбасі.“Відповідно до статей 107 і 112 Конституції України постановляю: ввести в дію рішення РНБО від 13 квітня “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, – говорилося в тексті указу.

Такому рішенню передувала низка подій, які відбулися в кількох східних областях України, коли підтримувані російськими кураторами мітингувальники стали захоплювати адміністративні та державні будівлі в Харкові, Донецьку та Луганську. У той же час учасники протесту оголошують про створення так званих “народних республік”, на сході України все частіше можна почути заклики сепаратистів до російського президента Володимира Путіна приєднати “ХНР”, “ДНР” і “ЛНР” до території РФ за “кримським сценарієм”.

13 квітня бойовики обстріляли бійців антитерористичного підрозділу СБУ, які прямували до Слов’янська. При зіткненні загинув капітан СБУ Геннадій Біліченко – він став першим загиблим військовослужбовцем у війні на Донбасі.

У той же вечір Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) зібралася на нараду і прийняла рішення, яке на наступний день ввів в дію Турчинов. Спочатку зоною АТО проголосили Донецьку, Луганську та Харківську області, але у вересні остання була викреслена зі списку.

Найгарячіші бої

Іловайськ, серпень-вересень 2014 року

Бої за Іловайськ, більш відомі як іловайський котел, почалися 6 серпня. Кілька разів добровольчі батальйони намагалися взяти місто штурмом і виштовхнути проросійських бойовиків. У кривавих боях втрати несли обидві сторони, але українські військові змогли зайняти частину міста і мужньо відстоювати свої позиції.

Але ситуація змінилася напередодні Дня Незалежності, 24 серпня, коли на допомогу бойовикам приспіли Збройні сили РФ і українські військові опинилися в оточенні.

Через 5 днів російський президент Володимир Путін наказав бойовикам відкрити зелений коридор, щоб добровольчі батальйони змогли вийти з пастки. Згоду було отримано, українські військовий повинні були виходити без зброї, але їх обдурили. Зелений коридор виявився для наших хлопців “дорогою смерті”.

Офіційно під час боїв за Іловайськ загинули 366 українських військових, зниклих безвісти – 158, поранено – 429, полонені – 128.Але учасники цих жахливих подій стверджують, що втрати були набагато більшими.

Битва в Іловайську стала найчисленнішою за жертвами за весь час війни на Донбасі.

Розслідування Іловайської трагедії Генпрокуратура завершила акурат до річниці розстрілу – 29 серпня 2018 року, але головні винні не покарані, тому що, за версією прокуратури, ними є представники російської влади.

Донецький аеропорт. Травень 2014 – січень 2015 років.

Протистояння між українськими добровольцями і бойовиками “ДНР” за донецький аеропорт почалися в ніч на 26 травня, коли бойовики спробували захопити аеропорт, але зазнали поразки, і з численними жертвами відійшли від об’єкта.

Три місяці на місці спостерігалися постійні невеликі перестрілки, але активізація серйозних обстрілів почалася з вересня 2014 року, і тривала аж до виходу українських військ в січні 2015 року.

В ході обстрілів аеропорту з боку окупованої “ДНР”, постійно руйнувалася інфраструктура аеропорту. У січні 2015 го українські військові базувалися на першому поверсі, будівля була практично зруйнована. 19 січня бойовики підірвали перекриття між поверхами терміналу. Запеклі бої тривали весь день, а 20 січня бойовики повністю підриває термінал, українським військовим довелося терміново евакуюватися.

За даними українського незалежного проекту “Книга пам’яті полеглих за Україну”, які були оприлюднені в січні 2018 року, підтверджені дані про втрати українських військових за період оборони ДАП складають 100 чоловік загиблими, ще близько 440 було поранено. Багато хто опинився в полоні у бойовиків “ДНР”.

Українських військові утримували позиції в донецькому аеропорту 242 дня, за що навіть противник назвав з “кіборгами”. Ця битва стала найдовшою за всю війну на Донбасі.

Дебальцеве. Січень-лютий 2015 року

Хоч бої за населений пункт в Донецькій області почалися ще з липня 2014 року, сама гостра фаза припала саме на початок 2015 року.

За даними Міноборони, у другій половині січня 2015 року бойовики кинули всі свої сили на розширення територій “республік”. Активний наступ на околиці Дебальцеве сепаратисти почали 25 січня.

Майже місяць велися жорсткі бої, але, на жаль, сили були не рівні. За даними Генштабу українські військові протистояли близько 19 тисяч бойовиків і кадровим військовим РФ, в той час, як наших було близько 5 тисяч. Постійні обстріли з важкої артилерії практично не давали шансів українським бійцям, і в підсумку вони потрапили в оточення.

18 лютого Київ дав наказ на вихід з Дебальцевого. Це протистояння стало останнім, наймасштабнішим за історію війни на Донбасі.

За період з 15 січня по 18 лютого загинули 110 військовослужбовців, 270 були поранені, 7 – взяті в полон і 18 пропали без вісті. За весь час оборони Дебальцевського виступу, з липня 2014 року, загинули 136 і був поранений 331 військовослужбовець ЗСУ.

Катастрофа MH17. Липень 2014 рік.

Катастрофа малазійського Боїнга над Донбасом забрала життя 298 осіб,більшість з яких були громадянами Нідерландів.

Згідно з доповіддю Ради безпеки Нідерландів, лайнер був збитий ракетою “Бук” російського виробництва з території, контрольованої сепаратистами в Донбасі. Російська влада відкидає як висновки, що містяться в звіті, так і дані незалежних розслідувань.

Мінські угоди

Перші Мінські угоди були укладені після Іловайської трагедії – 5 вересня 2014 року. Документ підписали представники Росії Михайло Зурабов, екс-президент України Леонід Кучма, з боку ОБСЄ Хайді Тальявіні, а також ватажки невизнаних “ЛНР” і “ДНР” Ігор Плотницкий і Олександр Захарченко.

Угода передбачала припинення вогню, а потім проведення децентралізації влади в Україні, прийняття спеціального закону про самоврядування в окремих районах Донбасу, моніторинг кордону ОБСЄ, звільнення всіх полонених, прийняття закону про амністію учасникам подій на Донбасі і проведення місцевих виборів за українськими законами.

Втім, результатом перших Мінських угод стало загострення військових дій в Донецькому аеропорту і бої під Дебальцеве.

12 лютого 2015 роки після тривалих нічних переговорів керівники України, Росії, Франції та Німеччини узгодили нові мінські домовленості. Крім вже відомих підписантів, документ підтримали і глави України, Росії, Франції та Німеччини (нормандська четвірка).

Мінськ-2 передбачав припинення вогню з 15 лютого, поступове відведення озброєнь від лінії розмежування, обмін полоненими, початок політичного діалогу, проведення місцевих виборів за українським законодавством, амністію учасникам конфлікту, надання особливого порядку самоврядування в окремих районах Донбасу і, після виборів і прийняття конституційної реформи, отримання Україною контролю над всією кордоном.

Для виконання угоди створили спеціальну тристоронню групу, однак жоден з пунктів Мінська-2 так і не виконали, починаючи з припинення вогню.

Завершення АТО

30 квітня 2018 року в Україні закінчилася Антитерористична операція на Донбасі. На зміну їй в країні почалася Операція об’єднаних сил. Найперша відмінна риса нового формату – це те, що керівництво ВСУ перейшло від СБУ до командувача Об’єднаних сил, яким призначений генерал-лейтенант Сергій Наєв.

“Операція Об’єднаних сил, яка почалася 30 квітня, відрізняється від антитерористичної операції тим, що це військова операція по стабілізації ситуації на Донбасі і його соціального відродження”, – заявив він.

Перехід на формат ООС дозволив значно поліпшити координацію між підрозділами ЗСУ, Нацгвардією, поліцією, СБУ та ДПСУ, що посилило можливості української армії в протистоянні агресору.

Першими результатами за 100 днів існування ООС стало взяття під контроль 15 кв км. території і 5 населених пунктів в сірій зоні.

Жертви

За даними Організації Об’єднаних Націй, всього на Донбасі з 2014 року загинули від 12,8 до 13 тисяч осіб, похибка тут обумовлена наявністю безвісти зниклих в списках. З них 3,3 тисячі цивільних осіб, 4 тисячі бійців ВСУ і 5,5 тисячі воюючих на боці незаконних формувань “Л/ДНР”.

За 2018 рік загинуло 133 українських військових. З 2019 року загинуло вже понад 20 військовослужбовців ЗСУ.

ОБОЗРЕВАТЕЛЬ