Критика органів влади зростає: який рівень довіри до президента України, Ради та уряду

Соціологи фіксують зростання критичного ставлення до органів влади України. Довіра до президента дещо зменшилася, але перебуває на однозначно позитивному рівні.

Про це повідомляє опитування КМІС.

За даними опитування, за останній рік частка тих, хто довіряє Верховній раді, знизилася з 35% до 15%, а частка тих, хто не довіряє – зросла з 34% до 61%. Довіра уряду знизилася з 52% до 26%, недовіра – зросла з 19% до 44%.

Хоча у випадку президента також є низхідна динаміка, проте він зберігає переважну довіру серед українців. Так, наразі 62% довіряють президенту, а не довіряють – 18%. У грудні 2022 року 84% довіряли президенту, не довіряли – 5%. Відповідно, якщо баланс довіри-недовіри у грудні 2022 року для президента становив +80%, то зараз він становить +42%.

“Тобто, з одного боку, бачимо суттєве зниження, але, з іншого боку, він лишається однозначно позитивним із значним переважанням тих, хто довіряє президенту, порівняно з тими, хто йому не довіряє”, – зазначають соціологи.

Довіра до ЗСУ, Залужного та президента

Абсолютну довіру в суспільстві зберігають Збройні сили – як і в грудні 2022 року, так і зараз 96% довіряють ЗСУ. Крім цього, 88% українців довіряють головнокомандуючому ЗСУ Валерію Залужному (не довіряють – лише 4%).

Як зазначають соціологи, у поточній ситуації важливо розуміти, як “перетинаються” поля довіри до президента і головнокомандувача ЗСУ. Більшість українців (59%) водночас довіряють і президенту, і головнокомандувачу Залужному. Частка українців, які мають поляризовані погляди, є досить невеликою. Так, лише 14% довіряють Залужному і при цьому не довіряють президенту, і лише 1% довіряють президенту, але не довіряють Залужному.

Трохи знизилася довіра до СБУ, проте наразі більшість українців довіряють їй – 58% проти 16%, які не довіряють (у грудні 2022 року 63% довіряли СБУ, не довіряли – 9%). Водночас більш істотно знизилася довіра поліції – з 58% у грудні 2022 року до 41% зараз (недовіра зросла з 14% до 29%).

Довіра до інших інституцій

Критично низькою із значним погіршенням порівняно з минулим роком є довіра судам і прокурорам. Лише 12% українців довіряють судам і лише 9% довіряють прокурорам. Не довіряють – відповідно, 61% і 64%. У грудні 2022 року судам довіряли 25%, прокурорам – 21%, але більш важливо, що було значно менше (удвічі) тих, хто не довіряв їм.

В Україні зберігається висока довіра волонтерам – 84% їм довіряють і лише 3% не довіряють (у грудні 2022 року показники була майже ідентичними).

Значно втратили довіру українські ЗМІ, чиї показники довіри повернулися до рівня грудня 2021 року. Так, за останній рік з 57% до 29% стало менше тих, хто довіряє українським ЗМІ (натомість з 14% до 40% стало більше тих, хто не довіряє їм).

Крім цього, стабільно втрачає довіру громадськості Церква. Між груднем 2021 року і груднем 2022 року довіра Церкві знизилася з 51% до 44%, між груднем 2022 року і груднем 2023 року – з 44% до 38%.

Коментар КМІС

Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, наростання критики і зниження довіри владі, скоріше за все, є наслідком, з одного боку, несправджених очікувань на цей рік та, з іншого боку, претензіями щодо ефективності та прозорості діяльності.

“Важливо, що при цьому критика наразі не переростає у вимоги виборів (зараз абсолютна більшість проти будь-яких виборів), а також що більшість українців зберігають довіру президенту. Президент зберігає високу легітимність, що безумовно потрібно для підтримання керованості державних інституцій у цей складний період та для проведення складних перемовин із західними партнерами”, – додав він.

За його словами, принципово важливим результатом є те, що в Україні 59% українців водночас довіряють і президенту, і головнокомандувачу ЗСУ Залужному.

“Українці вимагають єдності і тому дії окремих представників влади зі спроб дискредитації Головнокомандувача викликають різке несприйняття в суспільстві. Українці не вірять у звинувачення, які можуть лунати на адресу Залужного (навіть більше, можна припускати, що такі звинувачення бумерангом негативно позначаються на самій владі”, – вважає соціолог.

Опитування було проведене 29 листопада – 9 грудня 2023 року серед 1031 респондентів в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок.