За даними VoxCheck, Саакашвілі бреше набагато менше за Юлію Тимошенко та Олега Ляшка, але трохи більше за президента Петра Порошенка.
На минулому тижні Міхеїл Саакашвілі став головним ньюзмейкером України: Петро Порошенко позбавив грузинського політика та екс-президента Грузії українського громадянства, поки той перебував у США. Чи залишиться Саакашвілі активним учасником української політики – цікаве питання, адже в Грузії він майже зник з політичних радарів (дивіться другу цитату цього фактчеку). Але за той час, що Саакашвілі був в Україні можна дослідити, наскільки політик був правдивим.
З початку 2016 року VoxCheck перевірив слова Саакашвілі 28 разів. Ми обирали цитати випадковим чином і перевіряли ті, що містять фактаж. Цього літа Саакашвілі став одним з героїв проекту Impact-17, в рамках якого ми щотижнево перевіряємо слова тих політиків України, що найбільш активні в медіа.
За результатами нашого дослідження, з 28 перевірених нами цитат Саакашвілі сказав правду у шести випадках. Вісім разів він збрехав або зманіпулював (28,5%). У 13 випадках політик перебільшував реальність, але не брехав. Це гідний результат, якщо порівнювати з багатьма іншими політиками.
За останні півтора роки VoxCheck перевірив Олега Ляшка 31 раз. З них політик збрехав або зманіпулював 16 раз – більше половини випадків (51%).
Тимошенко ми перевірили 57 раз, у 38 випадках – маніпуляція або неправда (68%).
Порошенко єдиний в цьому списку нечасто бреше – але треба брати до уваги, що він майже не виступає спонтанно, та його промови ретельно підготовлені. Ми перевірили Порошенко 57 раз, з яких він збрехав або маніпулював даними 12 раз (21%).
Що Саакашавілі казав про економіку України та Грузії, про свою популярність на батьківщині та переслідування в Грузії? Нижче – відповіді на ці питання. Всі перевірки – станом на дату фактчеку.
Липень 2017
За даними МВФ, номінальний ВВП Грузії у 2003 році (Саакашвілі став президентом у січні 2004-го) складав майже $4 млрд. України в той же час – $52 млрд. У 2013 році, коли Саакашвілі пішов з посади президента, цей показник був $16,1 млрд для Грузії та $179,5 млрд для України. Тобто номінальний ВВП Грузії справді виріс у 4 рази. Але за цим показником Грузія не була бідніша за Україну втричі у 2003 році або багатша вдвічі в 2013.
Номінальний ВВП Грузії на душу населення у 2003 році був $924, в Україні – $1100. Десять років потому – в Грузії ВВП на душу населення складав $4270, в Україні – $3970. Тобто знову за цим показником Грузія стала багатша в чотирі рази, але інші твердження Саакашвілі не підтвердилися.
Найбільш коректно порівнювати економічний розвиток двох країн у різні періоди за ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Цей показник нівелює інфляцію, зміну валютного курсу, зміни чисельності населення і дозволяє проводити міжнародні співставлення.
За даними МВФ, у 2003 році ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності у Грузії був $3,43 тис., а в Україні – $5,44 тис, що у 1,5 рази більше, ніж у Грузії.
В 2013 році, коли Саакашвілі пішов з посади президента, ВВП на душу населення за ПКС складав $8,53 тис. у Грузії та майже стільки ж – $8,68 тис. – в Україні.
Тобто різниця між Грузією та Україною була і є значно меншою, ніж стверджує Саакашвілі.
Саакашвілі був дуже популярним у Грузії ще 5 років тому, у лютому-червні 2012-го, та входив до трійки найпопулярніших людей Грузії. Наприклад, у лютому 2012, рівень його підтримки був 70%, у червні – 58% (опитування National Democratic Institute). Але вже за рік Саакашвілі втратив значну частину підтримки: 23% станом на червень 2013-го.
З кінця 2014 року (рейтинг Саакашвілі був 24%), NDI не проводить опитування про найбільш популярних політиків. Але є дані International Republican Institute, згідно з якими Саакашвілі взагалі не згадується у рейтингу популярності.
У той же час партія “Єдиний національний рух”, яку заснував Саакашвілі у 2001 році, залишається однією з головних політичних сил Грузії. На парламентських виборах 2016 року партія отримала 27% підтримки населення. Але це на 13% менше, ніж на попередніх виборах у 2012 році.
Правда (стосовно результату виборів). Партія “Единое национальное движение”, яку заснував Саакашвілі у 2001 році, отримала 27% підтримки населення Грузії на парламентських виборах 2016 року. Це на 13% менше, ніж на попередніх виборах.
За словами спостерігачів від БДІПЛ/ОБСЄ, вибори в Грузії “проходили в конкурентному і добре адміністрованому середовищі, де основні свободи, в цілому, були захищені”.
До 2014 року неможливо було розпочати кримінальне провадження проти депутатів грузинського парламенту без його згоди. У 2014 році цей імунітет був знятий: тепер прокуратура може порушувати кримінальну справу проти депутатів без дозволу парламенту. (Джерело: дослідження “Immunity is a guarantee?!”, 2016)
Порошенко продав свою частку в корпорації Богдан ще 2009 року своєму партнеру Олегу Свинарчуку (Гладковському). Дані Forbes за 2013 рік.
Червень 2017
За даними, які були отримані VoxCheck від „Factcheck Georgia”, після набуття Міхеїлом Саакашвілі повноважень президента 26 січня 2004 року було затримано багато високопосадовців, які були дуже впливовими при президенті Шеварднадзе. Серед них міністр транспорту, колишній міністр зі справ біженців, колишній міністр внутрішніх справ. Також, після того, як Саакашвілі став президентом, був прийнятий закон про “процесійну угоду”, за яким екс-чиновник міг відкупитись від тюрми, повернувши вкрадені кошти.
Утім, були також інші чиновники, яких затримали до інаугурації Саакашвілі: міністр енергетики та колишній гендиректор Грузинської залізниці.
За інформацією „Factcheck Georgia”, Іраклій Окруашвілі був затриманий грузинською прокуратурою по обвинуваченню у вимаганні грошей. Але варто зазначити, що він був затриманий через декілька днів після його звинувачень на адресу Саакашвілі в узурпації влади – 25 вересня 2007 року пролунали ці звинувачення, а вже 27 вересня того ж року Іраклій Окруашвілі був затриманий. Після його зізнання він був звільнений під заставу 10 млн ларі. Після чого, наприкінці 2007 року, Окруашвілі отримав політичний притулок у Франції, а в Грузії був засуджений на 11 років. Історіязакінчилась у 2013 році: Окруашвілі заарештували в Грузії, куди він повернувся за амністією, але за кілька місяців виграв суд та був остаточно звільнений.
Тож, чи був Окруашвілі справді корупціонером – не доведено, і історія з ним досить неоднозначна.
Порошенко продав свою частку в корпорації Богдан ще 2009 року своєму партнеру Олегу Свинарчуку (Гладковському). Дані Forbes за 2013 рік.
У грузинських медіа справді писали про те, що у 2014 році до Грузії приїхали три прокурори з цих країн. Єдиний національний рух, до якої належав Саакашвілі, заявила тоді, що мета візиту – знайти докази корупційної діяльності Саакашвілі. Але нічого не відбулося.
Листопад 2016
Україна є другою найбіднішою країною Європи після Молдови відразу за кількома показниками, в тому числі валовий національний продукт за паритетом купівельної спроможності та ВВП за ПКС. Але така ситуація не нова. В п’ятірці найбідніших країн Європи Україна знаходиться з 2000-х років.
Зростання економіки на рівні 10% на рік спостерігалося в дуже невеликій кількості країн. Максимальне середньорічне зростання ВВП в Грузії за найкраще десятиліття становило 6,7%. Швидкозростаючі країни центральної та східної Європи за своє найкраще десятиліття росли на 4-5% на рік, країни Балтії – на 7-8%. Україна за 1999-2008 рр. зростала в середньому на 6,3% на рік.
Для досягнення рівня 2013 року українській економіці необхідно 16 років при 1,0% річному зростанні, 8 років за умови 2,0% зростання та до 6 років, якщо зростати на 3,0% за рік. При цьому і Світовий банк, і МВФ прогнозують прискорення української економіки з 2017 року (перший до 2% на рік, другий – до 2,5% на рік). Тобто за прогнозами МВФ відновлення до рівня 2013 року відбудеться до 2019 року. Крім того, нинішнє зростання не настільки песимістичне, як намагається показати Саакашвілі. 1,4% зростання ВВП (у річному вимірі) в 2 кварталі 2016 року та 1,8% за оперативними данимиДержстату в 3 кварталі 2016, що означає зростання на 1,2% р/р у січні-вересні, твердо наближають нас прогнозу МВФ (1,5% за 2016 рік). Якщо справдяться і наступні прогнози, рівень 2013 року буде досягнутий вже за чотири роки, а не за 15.
Фактчек до цієї цитати дивіться нижче.
Наскільки якісні роботи з ремонту та прокладення доріг проводилися до Саакашвілі, ми не беремося оцінювати, але говорити, що цим взагалі не займалися з 1979 року – некоректно. Про роботи над дорогами в Одеській області в попередні роки можна прочитати наприклад тут, тут і тут. Ще раніше (в 2004 році) відкрили автобан Київ-Одеса.
За даними МВФ, в період президенства Міхеіла Саакашвілі (2004 – 2013 рр.) доходи держбюджету Грузії зросли в 5,4 рази (у місцевій валюті ларі).
За даними опитувань громадської думки, після початку передвиборчої кампанії лідером був БПП. Натомість, Народний фронт посідав другі місця. Інститут Горшеніна прогнозував 31,2 % для БПП та 10,2% в Народного фронту.
Фактично ж, за результатами виборів у багатомандатному виборчому окрузі переміг Народний фронт з 22,14% голосів виборців. БПП посів друге місце з результатом у 21,81% голосів. Водночас, за мажоритарною системою БПП випередив НФ за кількістю мандатів.
Саакашвілі, вочевидь, переплутав два різні рейтинги. Рейтинг інвестиційної привабливості складається рейтинговим агентством IBI-Rating та відображає її оцінку відносно рівня ризику, пов’язаного із вкладеннями в інвестиційні проекти галузей економіки, регіонів чи суб’єктів господарювання.
За даними, що розміщені на офіційній сторінці IBI-Rating, Одеса має незмінний з 2013 року рейтинг invА+ (третій з девяти – “Висока інвестиційна привабливість”).
Тому імовірно, Саакашвілі мав на увазі рейтинг інвестиційної ефективності, який справді складається компанією Єврорейтинг для визначення результатів залучення інвестицій в той чи інший регіон.
Згідно з цим рейтингом, у 2 кварталі 2016 року Одеська область посіла перше місце серед областей України та отримала найвищий рейтинг ineА. Проте саме місто Одеса отрималов рейтингу лише 5 місце та рейтинг ineB. На сайті не розкрито методологію обрахунку рейтингів для областей, але імовірно вона аналогічна методології для міст.
Якщо вважати, що його прихильники мали проголосувати за його партію, то згідно з результатами парламентських виборів-2016 у Грузії, “Єдиний національний рух” Міхеіла Саакашвілі набрав 27% або 477 тисяч голосів. Це 10% від населення країни.
Лютий 2016
У доларовому еквіваленті українська економіка дійсно скоротилася в два рази за минулі два роки: з $179,5 млрд до $90,13 млрд (дані МВФ), тому формально Саакашвілі не збрехав. Однак такі підрахунки – чистісінька маніпуляція: падіння номінального ВВП у доларовому еквіваленті і зростання реального ВВП не можна порівнювати. За 2013-2015 гривня знецінилася в три рази, та відповідно впав показник ВВП, перерахований у доларах. Якщо використовувати доларовий ВВП, то з аналогічним успіхом можна говорити, що, наприклад, у 2007 році економіка України зросла на 33% (хоча зростання реального ВВП, за даними МВФ, склало 8,2%). Ну а, наприклад, ВВП ЄС в 2015 році нібито впав на 14% – знову-таки, якщо рахувати в доларах.
З економічної точки зору правильніше дивитися на реальне зростання ВВП (у національній валюті в постійних цінах – вони показують, як змінюються фізичні обсяги виробництва у цінах базового року). Згідно з такими даними, реальний ВВП України скоротився за останні два роки на 15,2%. І саме цей показник, за прогнозами, зросте цього року на 1%.
Зростання на рівні 1,1% очікується тільки в 2016-му, далі МВФ і Світовий банк прогнозують прискорення української економіки (перший до 3-4% в рік, другий – до 2% в рік). Не бозна скільки, але при такому зростанні відновлення до рівня 2013 року буде не таким вже й довгим – до 2020 року, якщо вірити в прогноз МВФ (див. дані). Крім того, відсоток зростання має велике значення, і говорити, що один або три відсотки зростання дають приблизно однаковий результат, невірно. Наприклад, при зростанні на 1,0% в рік рівня 2013 року українська економіка досягне навіть не через 15, а через 18 років. При двовідсотковому зростанні цей період скоротиться до 9 років, при трьохвідсотковому – до 6 років.
Зростання економіки на рівні 10% на рік протягом тривалого періоду спостерігалося або в бідних країнах, які стали експортерами природних ресурсів (наприклад, Ангола), або в Китаї. Максимальне середньорічне зростання ВВП за десятиліття в Грузії, наприклад, спостерігалося в 2003-2012 роках і становило 6,7%. Швидкозростаючі країни центральної і східної Європи, за своє краще десятиліття росли на 4-5% на рік, країни Балтії – на 7-8%. Україна за своє краще десятиліття (1999-2008) зростала в середньому на 6,3% в рік.
Правда щодо скорочення податкового навантаження в Грузії і перебільшення про зростання надходжень. За даними МВФ, з 2004 по 2013 рік (період президентства Міхеіла Саакашвілі) доходи держбюджету Грузії зросли в 5,4 рази (у місцевій валюті ларі).
Що стосується зниження оподаткування, то, не маючи в Україні доступу до подібної статистики, ми звернулися з проханням перевірити дану інформацію до грузинського економіста Георгія Мжаванадзе з ISET Policy Institute (Тбілісі). При цьому ми не вказали джерело цитати.
Економіст підтвердив, що за час основних податкових реформ (до 2009 року), кількість податків зменшилася з 21 до 9, а загальна ставка податку (у відсотках від прибутку) знизилася з 49,7% (2005) до 15,3% в 2009 – тобто більш ніж на 65%. Інформація рейтингу Doing Business дещо інша, але підтверджує тенденцію: у 2006 році загальна податкова ставка становила 57% від комерційного прибутку грузинських компаній, у 2012-му – 15,3% (тобто зниження склало 73%).
Про надходження до бюджету у Мжаванадзе дещо інша інформація, ніж у МВФ: у 2003 році податкові надходження до бюджету становили 1 млрд ларі, у 2013 – 6,7 млрд ларі. Тобто сума податків до держскарбниці збільшилася в 6,7 разів, але не 11, як стверджує Саакашвілі.
Все не так погано, як каже Міхеіл Саакашвілі: за інформацією Мінекономіки, за 9 місяців 2015 року 100 найбільших держкомпаній заробили 2,2 млрд грн прибутку проти 66 млрд грн збитку за аналогічний період 2014. Позитивна динаміка багато в чому пояснюється поліпшенням фінансової ситуації в НАК Нафтогаз через зростання тарифів, зниження світових цін на енергоресурси і реформ в енергетичному секторі.
За час президентства Саакашвілі грузинська економіка дійсно зросла в чотири рази – якщо рахувати в доларах. Але цей показник сильно залежить від курсових коливань, а тому правильніше дивитися на зростання ВВП в постійних цінах в національній валюті. У такому разі економіка Грузії за період правління Міхеіла Саакашвілі (10 років) зросла на 66,8%. Теж значний результат, хоча і не в чотири рази.
Що стосується міжнародних рейтингів Грузії, то по легкості ведення бізнесу (Doing Business) у 2013 році країна посідала 9 місце, за економічну свободу (Economic Freedom Rating) 21 місце.
Мова йде про два рейтинги – Index of Economic Freedom і Doing Business. У першому Україна зараз на 162 місці (політик, мабуть, обмовився), а Грузія – на 23-му, і за останні кілька років майже не змінила позицій (див дані за 2014 рік). У рейтингу Doing Business Україна дійсно займає 83 місце.
Найбільш близькі до слів Саакашвілі дані можна знайти в дослідженні Київського міжнародного інституту соціології. За його інформацією, 70,7% українців стикалися з корупцією (дані КМІС)
Цифри майже правильні: 35% в 2013-му і 47% за три квартали 2015-го.
За даними Світового банку, в 2004 році кількість іноземних туристів у Грузії склала 313 тисяч осіб, у 2013 – майже 5,4 млн туристів. У 2016 році в Грузію приїхав 6-мільйонний турист, якщо вірити даним цього рекламного роликуНаціональної академії туризма Грузії.
47.724 українських студентів вчаться в 34 країнах світу, свідчать дані аналітичного центру Cedos. У Польщі, за даними Cedos та головного управління статистики Польщі, навчається 20,5 тис. студентів з України.
Джерело: voxukraine
- dsq_thread_id:
- 6034125102
- dsq_needs_sync:
- 1