Пандемія коронавірусу COVID-19: чим пояснити істерію та неадекватну реакцію

АНАТОЛІЙ ЯКИМЕНКО, “ХВИЛЯ”

Гірше бездіяльності може бути тільки дурнувата діяльність. Історія існування держави під назвою Україна дають нам всі підстави стверджувати, що вимагати дій від державних органів влади – небезпечно.

Гірше бездіяльності може бути тільки дурнувата діяльність. Історія існування держави під назвою Україна дають нам всі підстави стверджувати, що вимагати дій від державних органів влади – небезпечно. Небезпечно, тому що за бездіяльністю слідуватиме дурнувата діяльність, яка нерідко є більш шкідливою за злочинну вайлуватість.

Зрозуміло, що так довго продовжуватись не може і рано чи пізно для такої держави все закінчиться. Цілком можливо, що все скінчиться цього разу – коли влада буде змушена діяти під тиском громадськості. Українські громадяни вимагають від держави реалізацію нею гуманістичної місії. Гуманістична місія в нашому розумінні – дати шанс вижити людям, коронавірус (COVID-19) у яких ускладнився пневмонією. Здавалося – усе вірно, але не в ситуації з COVID-19. Це той випадок, коли гуманістичний «порядок денний» не формується виключно народними почуттями та не обмежується апаратами штучної вентиляції легень, яких, до речі, все одно уже не закупити за короткий період.

У збереженні та модернізації національної економіки буде куди більше гуманізму, ніж від тупих та бездумних протиепідемічних заходів спрямованих на розвал індустрії. Перші дні життя у «надзвичайному стані» дають нам всі підстави про це говорити. До слова, ні карантин, ні надзвичайний стан не зможуть компенсувати відсутність матеріально-технічної бази та матеріальних ресурсів необхідних для формування державою гуманного образу в очах суспільства. Просто образу, не більше.

Неадекватність та істерія

Люди з пам’яттю та здатністю мислити, помічають неадекватність реакції світу на пневмотропний вірус, який поширюється світом з Китаю – природного епідеміологічного вогнища (сприятливі кліматичні умови, скупченість населення, специфічні харчові смаки, особливості кулінарної обробки тощо). Коронавірус COVID-19 не є більшим викликом, ніж вірус грипу АН1N1 (свинячий грип), який людство пережило 2009-2010 роках. В Україні тоді лише за офіційними даними померли 1100 хворих, 80 з яких були вагітні або породіллі. Також не варто забувати про SARS (2002-2003) та МЕRS (2013).

Так, безперечно, COVID-19, швидко мутує, швидко поширюється, висуваючи раптові фінансові вимоги до національних систем охорони здоров’я, але, насправді, для економік країн Заходу вірус не є викликом, оскільки переважно небезпечний для людей похилого віку або осіб з важкою супутньою соматичною патологією. Діти, молодь та економічно активне населення переносять коронавірусну інфекцію значно легше у порівнянні із грипом. Той, хто скаже, що Захід не Китай, і їх поведінка обумовлена не стільки економічною доцільністю, скільки емпатією до своїх громадян буде абсолютно правий. Так і є.

Але! Виникає запитання. Чому смерті кількох тисяч пенсіонерів (якби цинічно це не звучало) дають підстави для порівняння пандемії лідерами країн Євросоюзу з Другою світовою війною та штовхають до економічної самоізоляції уряди країн Заходу.

Є спокуса все списати на США та Британію, які давно демонструють егоїстичну економічну поведінку. А також є спокуса все пояснити намаганням використати COVID-19 як інструмент, за допомогою якого розв’язуються економічні протиріччя, котрі накопичилися між ключовими гравцями глобальної економіки. США та Великобританія свідомо йдуть на її фрагментацію, самоізоляцію, розраховуючи на послаблення конкурентів та вирішення одвічного протиріччя сучасної економіки: необхідності зростання з одного боку та перевиробництва з іншого. Необхідність зростання спочатку вирішувалася стимуляцією економіки «малими дозами» інфляції, а потім кредитуванням, тобто відтермінуванням платежів, що призводило до надування фінансових міхурів, фіатних коштів і таке інше.

Розв’язання проблем перевиробництва та фінансових міхурів вирішувалася накачуванням в економіку трильйонів доларової «маси». Англосакси розуміють, що зростати, виробляти і більше споживати не можуть всі учасники глобальної економіки, тому треба звільнитися від зайвих. Тобто США і Британія діють у власній економічній логіці. Щодо наявності своєї логіки у інших країн Єврозони, то це ще питання чи вона у них є.

Отже, цілком ймовірно, що англосакси були готові давно, і кризу ми очікували у 2019 році. Але чому саме пневмотропний COVID-19 послужив тригером початку переформатування глобальної економіки з падінням цін на нафту та зниженням ділової активності?

«Новий час» та політична філософія «матері»

Політологи та економічні філософи не можуть пояснити коронавірусну істерію, оскільки вони не відслідковували тектонічні зрушення в психології європейців (і не лише) останні півстоліття, які обумовлені філософією «матері» епохи «Нового часу». Філософія «матері» за 300-400 років народила специфічний гуманізм, цінністю якого є людське життя і матеріальний світ, який має забезпечувати комфорт. Це філософія фізичного виживання та матеріальних цінностей. Тоді як є інша версія гуманізму. Під гуманізмом розуміється  цінність людини. Різниця у тому, що людина цінна не фізичним життям і не тілом. Ось де головне протиріччя.

Феменістичні рухи, гендерні квоти, боротьба з сексизмом, жінки міністри оборони та патрульні поліцейські – це видима частина айсберга. Невидима частина айсбергу філософії «матері» в охороні здоров’я. Яка, власне, сьогодні і проявляється у вигляді надзвичайних станів.

Чому пропав туалетний папір

Всім нам сьогодні здається абсолютно нормальним пріоритет материнства та дитинства. Але чому показник материнської та смертності немовлят є інтегральними показниками розвитку країни та системи охорони здоров’я, благополуччя та справедливості? У вас можуть сидіти тисячі чоловіків у тюрмах за ідеї та політичну діяльність, але якщо у вас померло лише чотири-шість вагітних/породіль на 100 тис живонароджених, то у вас в країні все добре. Мене завжди цікавило як далеко Західна цивілізація може зайти у боротьбі за фізичне життя. Складається враження, що зупинки не існує.

Політологи та економісти не звертають уваги на збільшення відсотку розродження шляхом операції кесарського розтину в Європі (серед лідерів якраз є Італія – до 50%), на відсоток епідуральних анестезій (90%) при фізіологічних пологах та відмову народжувати взагалі. Про ще це свідчить і про що говорять давно. Сучасна європейська людина психологічно і ментально не готова до будь-яких труднощів, не готова терпіти, чекати тощо. Вона тримається за життя, матеріальні блага, роботу тощо, хоче все і зараз. Сучасна людина всього боїться. Тому факт зникнення туалетного паперу з полиць магазинів не випадково пояснюється тим, що людство всралося – тобто перелякалося там, де раніше не лякалися. Не випадково, що помітили істерію та дали пояснення зникнення туалетного паперу саме філософи.

Гуманістична фікція «Нового часу»

Показники смертності в охороні здоров’я давно перетворилися на гуманістичну фікцію. Філософія «матері» вимагає забезпечити фізичне виживання індивіда. Але гуманізм – це не фізичне виживання і це не індивід. Це душа і соціум. Це не економічне зростання, а духовний розвиток. І таких фікцій як показники смертності в нашому житті стає все більше.

Головне протиріччя протиепідемічних заходів «Нового часу»

Отже, виникає парадокс. Тримаючись за фізичне життя та матеріальний світ, прикриваючи гедонізм емпатією, уряди країн впадають в істерію та здійснюють кроки спрямовані на фізичне самознищення. Надзвичайний стан та карантин зменшуючи смертність сьогодні знищують економіку, що в подальшій перспективі призведе до значно більшого вимирання тих же пенсіонерів.

Український карантин: безсенсовий і нещадний, або чого не розуміє Президент

В якій логіці рухається Україна сказати взагалі важко. Показує на те, що команда Зеленського просто хоче втриматись у владі не розуміючи, що відбувається і що з неї вимагають. Але при цьому намагається використати ситуацію на свою користь. Це треба так вміти: щось не розуміти, але спробувати його використати.

Для України на першому місці іде економічна війна. Пандемія для нас на другому місці. Так, потрібно вживати заходів подібних до надзвичайного стану. Але військовий стан передбачає не згортання економіки, а її подвоєння, удосконалення, незважаючи на втрати від «бомбардувань». Люди мають працювати вдвічі більше, вживаючи додаткових заходів безпеки. Тобто ще більше напружуватись. На них скидають бомби, а вони роблять танки. Ну, це якщо ми хочемо вижити на рівні держави і набути суб’єктність.

Якщо масштаби наших амбіцій – хутір, або маєток, тоді, дійсно, можна перекрити метро, самоізолюватися і рік-другий пересидіти на картоплі зі смальцем. Після того, як все закінчиться, кожен з нас опиниться, у кращому випадку, в юрисдикції інших держав, у гіршому – різних міжнародних корпорацій чи квазідержав. Наприклад, Жмеринська територіальна громада буде підпорядкуватися кукурудзяно-ріпаковій корпорації «Monsanto», а Ямпільска територіальна громада «Републіці Молдовеняске Ністряне». Самоізоляція рятувала від чуми, а не те що від якогось там пневмотрпоного коронавіруса.

Президент країни не розуміє, що в Україні населення від нього вимагає не того самого, що з італійської політичної влади вимагає населення Італії. Українці вимагають не фізичного виживання пенсіонерів. Смерті людей похилого віку для воюючої країни, яка втрачає сотні молодих чоловіків на фронті не є шоком. Українці вимагають від Зеленського переконати їх у тому, що він зробив все можливе для виживання хворих з дихальною недостатністю. Більшість цих людей все одно не врятувати, оскільки розвалена система охорони здоров’я реформаторами кількох поколінь, після 2010 року не закуплено обладнання і його уже не закупити і так далі.

Мова іде не лише про гроші, які Зеленський мусить віднайти у бюджеті. Він має назвати і покарати винних, які «провтикали» забезпеченість, передусім медиків, засобами індивідуального захисту (без лікарів, ніхто не використає апаратуру). Він має назвати і покарати винних, котрі не спрогнозували і не забезпечили пацієнтів ШВЛ, ЕКМО, газовими аналізаторами тощо. Він мусить, нарешті, дати оцінку реформі первинного рівня і дати відповідь на питання: «що він робитиме першого квітня?». Заяви про незмінність курсу в охороні здоров’я виглядають взагалі божевільними.

Українці вимагають від Зеленського і підконтрольної йому фракції змінити структуру економіки з економіки розваг на економіку виробництва. Епоха туроператорів для українців залишилася у минулому. Вже ніхто нікуди не їде. Фінансові ресурси з індустрії розваг сьогодні мають бути спрямовані  на індустрію виробництва та створення замкнених циклів.

Натомість, що ми бачимо. Президент мало того, що карантином розвалює існуючу економіку та підриває безпеку громадян (тисячі медичних працівників не можуть добратися на роботу з-за транспортного колапсу), він хоче використати надзвичайний стан для повного розгрому індустрії та держави, щиро вважаючи, що робить добрі справи і вирішує проблеми. Тобто до існуючих проблем, він додає нових, більш важких.

Посадова особа, перебуваючи на найвищому посту не розуміє, що не метро потрібно закривати, а навпаки – збільшити кількість одиниць транспорту. Але що ми хочемо від людини, котра вважає, що мир можна досягнути припинивши стріляти. Володимире Олександровичу, мир досягається зусиллями волі, індустріалізацією та мілітаризацією.

Володимир Зеленський не розуміє, що сьогодні він врятує тисячу пенсіонерів від пневмонії, а через два місяці він не заплатить мільйонам пенсії, що призведе до вимирання сотень тисяч пенсіонерів.

Якщо одним словом, то це навіть не філософія «матері». Схоже, це нова філософія «йо@аної «матері». Це замість висновку.