Рада Європи може скасувати санкції проти Росії через побоювання, що Москва може вийти з організації і тим самим поставити під питання захист прав людини всередині країни.
Про це пише британська Financial Times із посиланням на генсека Торбйорна Ягланда.
Ці побоювання виникли на тлі рішення Москви призупинити щорічні платежі у бюджет Ради Європи та її погроз перестати визнавати рішення Європейського суду з прав людини.
Так Росія відреагувала на рішення позбавити її делегацію права голосу у ПАРЄ, нагадує газета.
В Україні вже заявили, що йти на поступки Росії без прогресу у питанні повернення Криму або вирішення конфлікту на Донбасі не можна, адже це може спричинити “ланцюгову реакцію” та призвести і до скасування санкцій іншими організаціями, зокрема Євросоюзом.
“Ніхто не хоче посилати сигнал, ніби ми приймаємо анексію Криму. Не йдеться про скасування цієї принципової позиції. Але ми маємо дивитися ширше: в чому полягає наш мандат. Наш мандат – захищати права людини у Росії, Криму та в інших країнах на континенті”, – заявив пан Ягланд в інтерв’ю газеті.
Його основне побоювання стосується Європейського суду, адже не маючи до нього доступу, деякі росіяни не матимуть шансу захистити свої права.
Опоненти ініціативи піти на поступки Росії заявляють, що це стане прецедентом для інших держав, у яких спостерігається згортання демократичних свобод, додає газета.
Посол України Дмитро Кулеба вже зазначив, що якщо Рада Європи піде на такий крок, то Київ “перегляне свої стосунки із Радою Європи”.
Відмовитися від умов Путіна
Пропозиція президента Росії Володимир Путіна щодо миротворців на Донбасі – це “пастка” для Дональда Трампа, вважає американська Washington Post.
На думку видання, якщо Білий дім погодиться на цю ініціативу, то повторить ті самі помилки, яких США вже припустилися у Сирії.
За словами газети, Кремль хоче, щоб діяльність миротворців на Донбасі обмежувалася захистом членів моніторингової місії ОБСЄ.
І хоча Путін зрештою погодився дозволити їм працювати не тільки на лінії зіткнення, а й на всій території самопроголошених республік, на нещодавніх перемовинах Москва відкинула 26 з 29 пропозицій американського спецпредставника Курта Волкера, пише видання.
“Якщо Путін має на меті й надалі дестабілізувати Україну, не дозволяючи їй інтегруватися у європейські інституції та зберігаючи контроль над буферною зоною, то він ніколи не погодиться на миротворчу місію, яка відповідала б умовам України або Заходу”, – коментує газета.
Ця тактика спрацювала для Росії у Сирії – тоді росіяни вели перемовини із США для того, щоб виграти час та закріпити військові успіхи, вважає видання.
Американський президент мусить запобігти подібному розвитку подій в Україні і не погоджуватися на мир “на умовах Путіна”, резюмує Washington Post.
- dsq_needs_sync:
- 1
