Чи допомагають популярні пластикові маски-екрани так само запобігти поширенню коронавірусу, як і звичайні маски? У Швейцарії в цьому сумніваються.
Під час зростання числа інфікованих коронавірусом SARS-CoV-2 у найбільшому за площею кантоні Швейцарії Ґраубюнден, що спостерігається останнім часом, особливо впадає в око, що серед заражених – і ті, хто носив захисні маски-екрани з прозорого пластику. Про це повідомила служба охорони здоров’я кантону. За її даними, аналіз шляхів зараження продемонстрував, що недостатньо захищають від вірусу передусім поширені в кафе і ресторанах пластикові маски-екрани. За словами головної лікарки кантону Маріни Ямнікі (Marina Jamnicki), такі екрани дають хибне відчуття захищеності. Тому висновок служби однозначний: вона не рекомендує використовувати такі екрани як єдиний інструмент захисту від інфікування коронавірусом.
Служба охорони здоров’я швейцарського кантону рекомендує підприємствам, чиї співробітники зараз використовують захисні маски-екрани, змінити свої правила безпеки. Якщо не вдається дотримати мінімальну дистанцію в півтора метри, служба рекомендує використовувати звичайні захисні маски. Ця новина із кантону, який межує з Італією та Австрією, ставить під сумнів обрані раніше стратегії урядів країн Європи щодо відкриття ключових для туризму підприємств після карантину, передусім ресторанів та готелів.
Суперечка про дієвість
Пластикові маски-екрани є суперечливим інструментом захисту від коронавірусу, щодо цього в науковців поки що не вистачає даних. У Німеччині такі екрани дозволені у кількох федеральних землях, зокрема, це сталося під тиском підприємців, які сподіваються на полегшення умов праці для своїх працівників у такий спосіб. А відомий німецький вірусолог Александер Кекуле (Alexander Kekulé) в одному з подкастів медіакомпанії MDR назвав екрани “не гіршими” за звичайні маски.
Натомість федеральне міністерство охорони здоров’я Німеччини вказує на дані профільного Інституту Роберта Коха, який рекомендує носити саме маски, а не екрани. Останні, за даними інституту, не є рівносильною альтернативою маскам, адже пластик запобігає лише розповсюдженню тих крапель, які осідають на ньому. Натомість маски, як зазначають там, можуть запобігти і тим крапелькам, які в разі використання пластикових екранів розпорошилися би по боках, а також уповільнити швидкість поширення видихуваного повітря.
Не рекомендує використовувати екрани і Федеральна служба трудового захисту та трудової медицини, адже вони не захищають від аерозолів з вмістом вірусів у повітрі. Оскільки захисний екран не прилягає щільно до обличчя, такий аерозоль, що його виділяє інфікована людина, може безперешкодно розповсюдитися приміщенням.
Захист себе чи інших?
Під час дискусії важливо розрізняти захист інших та самого себе, наголошує вірусолог Йоганнес Кноблох з Університетської клініки Гамбург-Еппендорф. Він каже, що припущення щодо власного захисту за допомогою пластикового екрана не таке вже й безпідставне: “Екран ідеальний для того, аби захиститися від класичної крапельної інфекції”. Такий екран є захистом від слини інших та захищає, зокрема, й слизову оболонку очей. Саме тому в професійній сфері, крім масок, постійно використовують також захисні окуляри або ж пластиковий екран.
Якщо ж натомість ідеться про те, щоб захистити інших, то тут пластиковий екран менш надійний, ніж маска, пояснює Кноблох. Особливо аерозолі – найдрібніші часточки – з більшою ймовірністю та в більших обсягах осідають саме на тканині маски, а не на пластику екрана.
Джерело: Українська служба DW
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
