16 березня 2018 року на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України відбувся Круглий стіл «Феномен доби і духовна культура народу», присвячений 80-річчю від дня народження Василя Стуса, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х, якому судилося стати «голосом опору та протесту». Ініціатором і організатором заходу виступила кафедра української та класичних мов. На свято запрошено відомих людей, які особисто знали Василя Стуса займалися і продовжують досліджувати творчість митця.
Розпочав засідання декан гуманітарно-педагогічного факульту доктор філологічних наук, професор Шинкарук Василь Дмитрович, який виокремив особливу місію Василя Стуса – поета рідкісного таланту, обравши долю борця. Власне, сила духу, як наголосив доповідач – це та незмінна вертикаль, що стала підґрунтям для стоїчної потуги творчості митця, котрий, дивлячись у вічі сметрі, вірив у «нове відродження» і «переможне повернення» до отчого краю: «Ми ще повернемось, обов’язково повернемось – бодай – ногами вперед, але: не мертві, але: непереможні, але: безсмертні».
Наукову бесіду продовжив сучасник Василя Стуса – Степан Ількович Хмара – український політик, правозахисник, довголітній політв’язень радянських концтаборів, який поділився з присутніми своїми розмислами про минуле і сучасність. Зокрема, Степан Ількович був у тому ж таборі, що і Василь Стус, але його мешканці тривалий час не знали про трагічну звістку – смерть В. Стуса. С. Хмара зосередився на описі шістдесятництва та долі української нації у ті часи: «нація була знекровлена, вона стогнала»; розлого охарактеризував сучасну владу і приділив увагу подіям, що сьогодні відбуваються на сході України. С. І. Хмара зупинився на питанні виховання сучасної молоді – майбутнього української держави.
Неординарний і багатогранний образ поета представила Олена Олександрівна Лодзинська – директор Музею шістдесятництва – філії музею історії міста Києва (тема доповіді: «Знайдено пізнішу редакцію статті Василя Стуса «Феномен доби (сходження на Голгофу слави)») та Наталія Миколаївна Кучер – старший науковий співробітник Національного музею літератури України (тема доповіді: «Портрети Василя Стуса з колекції Національного музею України»), які промовисто висвітлили цілісність і багатогранність образу митця у світовому літературному контексті.
Продовжили наукову бесіду журналісти Василь Федорович Василашко (тема доповіді: «Значення творчості Василя Стуса в контексті виховання сучасної української молоді») та Маргарита Костянтинівна Довгань (тема доповіді: «Василь Стус у житті журналістки Рити Довгань»), які особисто були знайомі з поетом. Вони поділилися своїми спогадами про товариські та творчі взаємини з митцем. Упродовж заходу присутні цитували поезії Василя Стуса, тим самим окресливши перспективу своєрідного духовно інтелектуального діалогу поколінь у контексті осмислення непересічної постаті поета.
Справжнім дарунком для присутніх став авторський концерт Лариси Василівни Бережан-Маркуляк – кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, композитора, виконавця співаної поезії, яка одна з перших утвердила останню як жанр на Буковині. Пісні, які виконала Л. В. Бережан-Маркуляк, зачарували присутніх своєю чуттєвою ліричністю, особливою енергетикою, гармонічною музикальністю.
Контруктивна і багатоаспектна розмова під час Круглого столу продемонструвала актуальність і перспективність дослідження творчості Василя Стуса, а також непересічну вагомість ідейно-ціннісного спадку шістдесятників для сучасності.
доктор філологічних наук Т. Ф. Семашко
- dsq_needs_sync:
- 1
