У травні 2018 року уряд схвалив “Національну транспортну стратегію до 2030 року”. Основні тези документа — 95% українських шляхів розбиті, 90% доріг не ремонтувалися останні 30 років, смертність на дорогах — найвища у Європі.
Крім опису плачевного стану інфраструктури, документ містить пункт “Розумні дороги”. Здавалось би, про які розумні дороги може йти мова в країні, шляхи якої зруйновані майже на 100%?
Однак у Міністерстві інфраструктури до цього питання ставляться серйозно і навіть вірять, що частину задуманого вдасться реалізувати.
Цьогоріч у міністерстві створили директорат цифрової інфраструктури на транспорті, який опікується вказаними проектами. Саме тому пункт про розумні дороги потрапив у “Національну транспортну стратегію”.
Деталей у стратегії небагато, лише три пункти: система контролю трафіку з використанням Big Data, будівництво інтелектуальних доріг для безпілотного транспорту та Smart-road — пілотна дорога, що генерує електроенергію.
Попри скепсис критиків, міністерство планує реалізувати один з пунктів до кінця 2019 року. Який саме, і коли почнеться робота над двома іншими — далі.
Розумна дорога. Що це і для чого
У світі термін “розумна дорога” давно не новий, але кожен трактує його по-своєму. Для когось така дорога може забезпечувати водія інформацією, для інших — світитися в темряві або підживлювати транспортний засіб енергією.
ЕП поцікавилася у представників Міністерства інфраструктури, як вони розуміють поняття “розумна дорога” і якими будуть її функції. Ось що вони відповіли.
“Розумна дорога — це дорога, у яку її розробники та оператори вклали інтелект та останні досягнення науки. Вона повинна забезпечувати безпеку, комунікацію та комфорт”, — розповів радник міністра інфраструктури Віктор Загреба.
За його словами, на рівні звичайного користувача розумна дорога повинна допомагати не припускатися помилок, ухвалювати оптимальні маршрутні рішення та мати високий рівень задоволення від користування.
“На макрорівні розумна дорожня мережа повинна забезпечувати рівномірний рух потоків, дотримання правил учасниками, збирання великих даних та онлайн-аналітики, оперативний перерозподіл потоків”, — додає Загреба.
У Міністерстві інфраструктури кажуть, що Україні протягом п’яти років слід сконцентруватися на першому рівні розумних доріг — на підвищенні їх раціонального планування, проектування і стану утримання.
“Наші дороги часто нераціональні, небезпечні і непрогнозовані — повна протилежність “розумних”. У даному випадку йдеться не про вибоїни, а про помилки в організації руху, конфліктні точки, “чорні крапки” на трасах, відсутні або непотрібні дорожні знаки”, — заявив радник міністра.
Тобто перший крок на шляху до “розумних доріг” — зробити їх раціональними.
Перший крок
В Україні стартувала цифрова інвентаризація дорожнього господарства. “Починати треба з вивчення того, що в нас є”, — говорить співрозмовник у міністерстві.
За його словами, у 2018 році науковий інститут імені Шульгіна на замовлення “Укравтодору” завершує оцифрування шляхів державного значення. У результаті буде створена GIS-база кожної дороги з кожним об’єктом на ній. Більшість цих даних планується зробити публічними.
“У найближчі два місяці закінчимо роботу над стратегією. Створимо Action plan за всіма напрямками, включаючи розумні дороги”, — каже керівник директорату стратегічного планування та координації Мінінфраструктури Віталій Кіндратів.
Усі напрацювання планується реалізувати поетапно за три-чотири роки.
“Це перший крок до розумних доріг. І сміх, і гріх, але виявилося, що в Києві ніхто не знає, скільки в місті нерегульованих пішохідних переходів. Скільки знаків на дорогах — теж загадка”, — розповідає співрозмовник у міністерстві.
Weight-in-motion
Один з проектів, щодо системи контролю трафіку, планується реалізувати до кінця 2019 року. Державне агентство автодоріг оголосило тендер на проектування, постачання і монтаж перших шести майданчиків зважування у русі на дорогах навколо Києва.
Десять Weight-in-motion-комплексів виявлятимуть серед потоку перевантажені автомобілі і передаватимуть інформацію інспекторам “Укртрансбезпеки” на мобільні пункти контролю. Локацій буде шість. На чотирьох вимірювання буде здійснюватися у двох напрямках, на двох — лише в одному напрямку, в бік Києва.
Отримавши інформацію, інспектори зупинятимуть авто та зважуватимуть його. У разі підтвердження порушення будуть його документувати і штрафувати водія. Комплекси встановлять на під’їздах до Києва, на трасах Київ — Ковель, Київ — Чоп, Київ — Довжанське, Київ — Чернігів — Нові Яриловичі та Київ — Одеса.
Після завершення тендерної процедури система буде встановлена за чотири-вісім місяців.
“Ці проекти вже в роботі. Восени навколо Києва почнеться будівництво перших станцій контролю. Проект фінансує Світовий банк”, — каже Загреба.
Передбачається, що на перші майданчики СБ виділить 4 млн євро. На думку представників Мінінфраструктури, відповідні кошти дуже швидко можна буде окупити за рахунок штрафів і економії на ремонті дорожнього полотна.
При цьому у Міністерстві інфраструктури визнають, що більшість проектів, які планується реалізувати найближчим часом, не є високотехнологічними.
“Щоб втілювати більш амбітні проекти, необхідно домогтися базового “стану здоров’я” доріг: розвинути організаційну спроможність, створити або посилити структурні підрозділи, провести цифрову інвентаризацію господарства, розробити нові схеми організації дорожнього руху”, — каже співрозмовник.
“Ми повинні тримати у полі зору світовий контекст розвитку дорожнього сектору. Готовність до руху безпілотних авто, швидкісні зарядні станції для електрокарів, оптовоколоконні та бездротові канали зв’язку, підключення до європейської системи eCall — усе це стоїть на порядку денному”, — говорить представник міністерства.
Серед питань без відповідей — вартість кілометра розумної дороги, хто, де і за чий кошт її будуватиме, як інвестори повертатимуть вкладені гроші, чиї технології будуть використовуватися. Без відповіді також залишилося питання, коли можна буде ознайомитися з експериментальною ділянкою розумної дороги.
- dsq_needs_sync:
- 1
