“Cлуги” пропонують у рази підняти прожитковий мінімум і забрати податки з бюджету: у чому ризики

В Україні кілька десятків нардепів від “Слуги народу” на чолі з головою профільного комітету Галиною Третьяковою зареєстрували законопроєкт №3515, який призведе до кардинального підвищення прожиткового мінімуму.

Про те, чому від нової пропозиції парламентарів не зміниться добробут українців, але скоротяться надходження до бюджету, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Яким буде прожитковий мінімум?

Зараз розмір прожиткового мінімуму залежить від рівня цін у країні. Він розраховується як вартість певного набору товарів і послуг (та й те із запізненням). Нардепи від “Слуги народу” пропонують прив’язати цей показник до середньої зарплати.

Наприклад, за останніми даними Держстату, зараз середня зарплата в Україні становить 11 446 грн. Відразу після ухвалення документа прожитковий мінімум має бути не менш як 40% середньої зарплати, а потім щорічно зростати на 1 процентний пункт, поки не досягне 50% зарплати.

Отже, офіційний прожитковий мінімум зараз становить 2118 грн, а згідно з пропозицією “Слуги народу” має бути не менш ніж 4578 грн (40% мінімалки).

Погана новина полягає в тому, що результат від такого підвищення дуже сумнівний. Мінімальну зарплату, соціальні виплати й оклади на підприємствах від прожиткового мінімуму відв’яжуть.

Оклад встановлюватиметься раз на рік за пропозицією Мінфіну – там повинні розрахувати, на який вистачить грошей. А найцікавіше, що для приватних підприємств діятиме правило: оклад не може бути меншим за 50% встановленого нормативу. Що це означає?

• Зарплати чиновників перестануть залежати від прожиткового мінімуму, їх встановлюватимуть в уряді вручну й раз на рік.
• Приватні підприємства зможуть платити на 50% менше, ніж на державних. А решту доплачувати в конверті.
• Прожитковий мінімум різко підвищать, але на заробітних платах це не позначиться.

Водночас від ПМ відв’яжуть і мінімальну зарплату, і соціальні виплати. “А навіщо тоді взагалі підвищувати прожитковий мінімум”, – цікавиться ексміністр соцполітики Андрій Рева.

Бюджети можуть залишити без податків

Головна проблема документа – ризик масштабної тінізації доходів, впевнений фінансовий аналітик Володимир Мазуренко. Річ у тім, що неоподатковуваний мінімум (ту частину доходу, за яку не потрібно платити прибуткового податку) хочуть збільшити до рівня прожиткового мінімуму. Водночас сам ПМ мають намір підняти до рівня, наближеного до мінімальної зарплати.

“Я б сказав, що є певні питання до самої ідеї законопроєкту. Зараз сенс такий: люди повинні платити якомога менше податків, тоді бізнес розправить плечі. Але тут є багато “але”. Потрібно розуміти, що в нашій ситуації, коли й так до половини роботодавців працює в тіні, таке рішення може призвести до повної тінізації”, – розповідає Мазуренко.

З таким же твердженням погоджується й ексміністр соцполітики Андрій Рева. Неоподатковуваний мінімум хочуть збільшити до рівня прожиткового мінімуму, який водночас підвищать. В результаті з мінімальної зарплати не платитимуть прибуткового податку. “До чого призведе ця ситуація? А з огляду на те, що вони ще хочуть і Кодекс законів про працю змінити, коли роботодавець зможе без причини звільняти, тіньовики взагалі величезне спасибі скажуть”, – додає Рева.

Ідею збільшити неоподатковуваний мінімум Галина Третьякова озвучує вже кілька років. Ще коли вона була експерткою, то пропонувала “зняти податкове ярмо” з українців. Але постає велике питання, чим компенсувати втрачені мільярди гривень. Ба більше, як показала практика (наприклад, рішення про двократне зниження ЄСВ кілька років тому), без жорсткого контролю будь-яке зниження податкового навантаження роботодавці сприймають як можливість більше заробити. Про інтереси бюджету або працівників водночас мови немає.

Штрафи рахуватимуть по-новому

Опитані OBOZREVATEL експерти погоджуються: прожитковий мінімум потрібно було відв’язати від штрафів ще давно. Ця норма в законопроєкті єдина, яка не викликає суперечок.

Замість прожиткового мінімуму законодавці пропонують використовувати штрафну ставку, розмір якої становитиме 2% від розрахункової одиниці (призначатиметься урядом). Але проблема полягає в тому, що розмір такої одиниці або методика його розрахунку невідомі. Тому зараз визначити, як рахуватимуть штрафи, складно.

Реформа прожиткового мінімуму – одна з політичних обіцянок “Слуги народу”. Однак проводити її без обговорення в суспільстві, зрозумілих критеріїв та впливу на соціальні стандарти – безглуздо. Ба більше, зниження податкового навантаження без посилення контролю може в майбутньому призвести до бюджетного колапсу.