Чому від COVID-19 вмирають молоді та чим небезпечна повна ізоляція

Летальні випадки захворювання на COVID-19 серед молодих людей можуть виникати з низки причин, одна з яких – тромби мікросудин. За умов пандемії не рекомендується зміцнювати імунітет лікарськими засобами. Підвищити резистентність організму до вірусних інфекцій допоможе дотримання загальновідомих правил здорового способу життя.

Про те, яким тестам на коронавірус можна довіряти, чим небезпечна повна ізоляція хворого, чому лікарі інколи не можуть уберегтися від зараження, в інтерв’ю OBOZREVATEL розповіла епідеміологиня, ревматологиня Людмила Смоліна.

Чому тести на COVID-19 брешуть?

Існує кілька варіантів виявити антитіла: аналіз крові (ІФА) та мазок із носа (ПЛР). Перший тест може показати позитивний результат не відразу, тому що антитіла в крові виробляються не дуже швидко. Потрібно, щоб минув щонайменше тиждень або навіть 10 днів, щоб кров змогла зреагувати.

ПЛР є більш точним дослідженням, тому що ми взяли мазок, реактиви спрацювали й відразу видно результат.

Наведу приклад. Наш колега розповів про зібрання в їхньому офісі, на якому була присутня хвора людина. Про те, що вона заражена, ніхто не здогадувався, навіть вона сама. Але після цієї події в них занедужало сім осіб. Усім співробітникам сказали зробити тести, відділ, у якому трапився спалах, ізолювали.

Але якщо зібрання відбулося кілька днів тому, то аналіз крові (ІФА) здавати передчасно – потрібно зачекати тиждень або два, щоб кров відреагувала. Що стосується тих семи осіб, які невдовзі захворіли, то, найімовірніше, інфікування відбулося за інших обставин, оскільки з моменту контакту минуло зовсім небагато часу.

Чому від COVID-19 вмирають молоді й здорові люди?

Тут може бути низка причин. Імовірно, пацієнти не знали про існування у них хронічних захворювань. Можливо, молоді спортсмени вживали якісь стероїди, анаболіки чи інші препарати. Або всьому виною тромбоз мікросудин.

Вірус настільки мало існує, що ми практично нічого про нього не знаємо. Але останні дані, опубліковані в доказових наукових статтях, свідчать про те, що причина смерті від коронавірусу може полягати в мікротромбоутворенні в органах і системах. Якщо особа схильна до цього, має проблеми зі згортанням крові, недіагностовані захворювання, якщо вона вживала певні препарати, що посилюють перебіг недуги, – це може спричинити летальні наслідки.

Причина смерті полягає не в тому, що уражаються легені, а в тому, що тромбуються мікросудини тих чи інших органів, найчастіше дихання. Маса “мікроінфарктів” призводить до того, що тромбиками закупорюються судини. Осередок то там, то там – потім вони зливаються в один. В результаті органи та системи стають більшою або меншою мірою “розм’якшеними”.

Тому тактика лікування пацієнтів із коронавірусом зараз трохи інша – вона спрямована на недопущення тромбоутворення.

Можливо, в Україні варто було б переглянути підхід до госпіталізації хворих із COVID-19, але в нас у лікарнях не настільки багато місць, щоб всіх відразу розмістити.

Чому хворого з COVID-19 не слід залишати вдома одного?

Зараженого коронавірусом справді небезпечно залишати вдома самого. Людині стало зле – їй елементарно нікому води подати й викликати швидку. Вона може виявитися просто не в змозі дотягнутися до телефону.

В Україні майже 20 тисяч підтверджених випадків, але є безліч прикладів, коли в родині занедужала одна людина, у неї повна квартира родичів, включно з бабусями й дітьми, і ніхто з них не інфікувався.

Звісно, необхідно обмежити контакт хворого з людьми з групи ризику. Але близькі люди, які не належать до групи ризику, не повинні його залишати.

Чому лікарі заражаються COVID-19?

Думаю, тут питання правильності знімання одягу, ретельності оброблення не тільки власного тіла, а й різноманітних підручних предметів. А також чесності пацієнтів.

Я не можу стверджувати, що не вистачає засобів захисту. Наприклад, Олександрівська лікарня Києва дуже сильно оснащена – там просто космос.

Але ті лікарі, що працюють ургентно в амбулаторіях, не використовують спецкостюми, на жаль, заражаються. Наприклад, у звичайну медустанову привезли пацієнтку, яка народжує, хворого з апендицитом або іншим невідкладним станом, а він заражений.

Він встиг контактувати із медичним персоналом і з іншими екстреними пацієнтами, які надійшли в лікарню.

Що тут можна вдіяти? Напевно, медпрацівникам – ретельно розпитувати, а пацієнтам – чесно відповідати. Чи були ви в контакті з тими, хто повернувся з-за кордону, з тими, хто хворів на звичайну ГРВІ або мав симптоми, схожі на ГРВІ? Можливо, ви нездужали? Чи підвищувалася температура протягом останнього місяця? Можна поставити дуже багато питань.

Але пацієнт часто бреше. Або він не обізнаний, що контактував з хворим на коронавірус, або свідомо приховує це. Чесність пацієнтів теж потрібна.

Чому не потрібно спускатися в метро, навіть якщо його відкрили?

Коли в Україні була лише тисяча заражених, ми всі боялися, сиділи замкнені по домівках, не виходили на вулицю. Але зараз 20 тисяч заражених, а ми послаблюємо карантин.

Люди втомилися, не вірять, мало хто стикається зі смертями від коронавірусу, мало в кого є рідні та знайомі, які заразилися, багато хто переносить хворобу з легким або середнім ступенем тяжкості. Тому всі хочуть відкриття.

Той колапс, який зараз твориться, мабуть, змушує владу запускати громадський транспорт. Два береги Києва відрізані один від одного, служби таксі та приватні перевізники сильно підняли ціни. Громадяни, що мають особисті авто, але не досвід кермування, виїхали на дороги та створюють аварійні ситуації.

Я за обмеження кількості пасажирів у метро, але масовість переможе, тому що всім треба їхати, треба заробляти гроші. Не думаю, що поголовно вимірюватимуть температуру тіла при вході, що можна буде обмежити кількість осіб, тому що виникнуть жахливі затори, крики й скандали.

Я поки в метро спускатися не буду. Тим, у кого немає особливої необхідності, рекомендую теж утриматися від поїздок.

Навіть якщо в певні години або в вихідні дні метро завантажено менше, ми ж не знаємо, хто до нас там чхнув, витер носа рукою та забруднив поручні.

Навіть якщо люди будуть у рукавичках, їх треба вміти правильно знімати – вивертаючи всередину, не торкаючись зовнішньої поверхні, – і відразу викидати. Руки потрібно обов’язково мити.

Метро можна порівняти з невеликими супермаркетами. Там проходить дуже багато відвідувачів. Так, всі одягають рукавички, але однаково – той тягнеться до помідора, той до огірка, торкаються одне одного. Якщо в метро концентрація людей буде приблизно такою самою, як у супермаркеті – можливо, ним можна користуватися.

Але якщо воно, як і раніше, забиватиметься в пікові години – цього не повинно бути. Нехай їдуть тільки ті, кому необхідно. Ті, хто може залишитися, нехай ще трохи почекають.