Зеленський пішов за допомогою до Порошенка і Вакарчука

У політиків зберігається егоїстичне бажання відійти і подивитися, як президент Володимир Зеленський “потоне” у кризі з коронавірусом. Чи вистачить у них державного розуміння, що якщо потоне Зеленський, то вся країна разом теж. Каже в інтерв’ю Gazeta.ua політтехнолог Олексій Голобуцький.

Говоримо про позачергові засідання Верховної Ради, які відбулися цього тижня.

Ключові голосування СН не змогла провести самостійно. Про що це свідчить?

“Слуга народу” спочатку не мала жодної ідеології, ідей змін, окрім самого Зеленського. У фракції люди з різними поглядами – Бужанський, Дубінський і, наприклад, Потураєв. Збірна солянка, де різні свої інтереси, група Коломойського. Партію зібрали на основі десь лояльності до Зеленського, десь до грошей і груп впливу.

Результат очевидний: у критичний момент фракція не голосує повністю.

Ідеологічно Зеленський ближчий до “ЄС” і “Голосу” – виступає за ринок землі, не є лівих поглядів. Того логічно, що це призвело до таких голосувань. Коли не контролюєш свою фракцію, то є можливість залучити інші.

Якщо Зеленський більш-менш розуміє теперішню ситуацію в країні, то має усвідомити – вийде із коронавірусу дуже слабким. Це чекало би будь-кого. Covid -19 негативно вплине на будь-чий рейтинг. Свого часу Порошенка звинувачували у девальвації гривні, до чого він не мав жодного стосунку. Але на той час був президентом. Так само буде і з Зеленським – він не має жодного стосунку до коронавірусу, але відповідатиме. Тому гарантові потрібен результат у голосуваннях, а не як це виглядає.

Чому вплив президента на фракцію слабне?

Зеленський так і не зрозумів, що державне управління – не просто виступати з відеозверненнями. Це серйозна робота, яку він не знає. Йому постійно потрібна допомога. А ті, хто йому допомагають, спочатку Богдан, зараз Єрмак, вирішують свої питання.

Абсолютно вірю, що Зеленський не залучений до корупційних схем і що він дійсно хоче змінити країну. Але це як машина. Тебе посадили за кермо, а ти нічого не вмієш. Іноді віддаєш комусь штурвал, а його людина використовує для своїх цілей. Ситуація з братом Єрмака – яскравий цьому приклад.

У нас влада сприймається, як спосіб стати багатим. І всі це використовуватимуть через те, що Зеленський не поміняв принцип її формування. Треба було не популізмом займатися, а проводити конкретні рішення.

Богдан, тепер Єрмак вирішують свої питання

Чи може Зеленський зберегти вплив на “слуг”?

Президент ще його зберігає. Бо ніхто не знає, які в нього зараз рейтинги. У Зеленського буде все погано, коли соціологія покаже менше 30% підтримки. От тоді все повалиться по повній програмі.

Поки існує міф, що Зеленський найпопулярніший в Україні політик, депутати його боятимуться.

Багато залежить від того, якими далі будуть політичні домовленості.

Повторюся. Ми реально стоїмо на краю серйознішої прірви. І як тут поведе себе Зеленський і наша політична “еліта” – нікому не відомо. Уявіть теперішню нашу розмову 3 місяці назад. Що Порошенко і “Голос” допомагають Зеленському ухвалити закон.

Ситуація змінилася, ніж була 3 місяці тому. Порошенко і “Голос” допомагають Зеленському

Це ситуативне партнерство чи можлива нова коаліція?

Коли ОПЗЖ голосує зі “слугами” за міністра – це ситуативно. А щодо “ЄС” і партії Вакарчука, крім особистих моментів, позиції щодо банківської системи, землі, приватизації, багатьох ліберальних законів, реформ збігаються. Те, що Зеленський пропонує суспільству, ці політсили так само поділяють. Спільні голосування не останні.

З іншого боку, у політиків є велике егоїстичне бажання відійти і подивитися, як Зеленський потоне з коронавірусом. Чи вистачить у них державного розуміння, що якщо президент потоне, то ми всі з ним разом так само.

Тимошенко тиждень тому казала, що призупиняє опозиційність до влади. Але її фракція не підтримала ні “антиколомойський” закон, ні ринок землі. Що змусило її змінити думку?

З приводу землі Тимошенко нічого не змінила. Це її фішка – вона 20 років виступає проти ринку, навіть якщо розуміє, що це вчорашній день.

На відміну від інших політиків Тимошенко має ядро. А це дає можливість брати участь у політичній грі. Колишній прем’єрці треба обслуговувати електорат, який проти продажу землі.

А підтримати Коломойського у такій ситуації для Юлії Володимирівни непогано. Подібні ситуативні альянси були і будуть ще довго. Ніби виглядають ворогами, а потім виявляються найближчими друзями.

Як це вплине на її політичне майбутнє?

Сидимо на початку трагедії, що економічної, що людської. Вона тільки-тільки починається. Можливо, через 2-3 місяці будемо думати, як кусок хліба дістати чи відбитися від мародерів. А не яка перспектива у Тимошенко.

“Антиколомойський” законопроєкт удалося проголосувати. Що зіграло найбільшу роль?

Зіграла ситуація. Якщо 2 місяці назад ще можна було говорити про різні варіанти, то зараз зрозуміло – може бути дефолт. В країні немає грошей. Економіка стоїть. Немає серйозних резервів. Нам потрібні фінанси. І це голосування – як сигнал інвесторам. Що ми не зовсім пропащі. Якби зараз МВФ нам відмовив, почався б економічний кінець, гривня би рухнула. Політики це врахували.

Ну і, звичайно, домовленості. Зеленський у парламенті мав вигляд, як на шахті цілий день працював. Видно, що домовлявся з депутатами, групами, щось обіцяв. Це важка робота, але він її виконав. В іншому випадку для нього був би політичний кінець.

Якби МВФ нам зараз відмовив, почався б економічний кінець

Коломойський втрачає вплив?

У нього вплив – це “1+1” і окремі депутати, яких контролює. Зеленський вимушений із ним рахуватися. Олігарх залишається впливовим в оточенні президента. Просто Зеленський стає все менше наївним. Розуміє політичну реальність – немає особистого, одні інтереси.

ВР провалила зміни в бюджет, які пропонував уряд. Наступного голосування їх удасться провести, як обіцяє прем’єр?

Як домовляться з кожною групою. Влада думає, що наскоком проголосують? Ні, звичайно. Будуть домовлятися. Бюджет теж за один день не приймають. У кожного в парламенті свої інтереси, пріоритетні галузі. Не проголосували, бо всі ці інтереси не узгодили. Тут доведеться замість Шмигаля знову Зеленському займатися переговорами.

Чому таким поспіхом змінили 2 міністрів – ключових – у час економічної кризи і пандемії коронавірусу?

Є багато версій. Мовляв, самі міністри не хотіли працювати. Зараз йти на такі посади – політичне самогубство. Не пропіаришся на тому, що ти міністр. Це може стати останньою роботою у вищих ешелонах. Тому навряд чи Ємець сильно хотів займатися МОЗ. Починаючи з першого дня, його обс*рали у пресі. Людина до такого не звикла.

Також зіграла відсутність чіткої кадрової політики. Не знаємо, якими критеріями керується Зеленський, що у його розумінні професіоналізм.

Те, що новий уряд, нові міністри – це слабка кадрова політика

Хто може бути наступним на вихід?

Хто завгодно.

Головна проблема теперішньої влади – відсутність стратегічного мислення.

Президенту було би вигідно лишити Гончарука прем’єром і весь минулий уряд, а десь влітку звільнити. А зараз, коли вже новий уряд, нові міністри, це показує слабку кадрову політику, коротку лаву запасних. І не сприяє рейтингу Зеленського. Найближчі місяці кадрова політика президента буде хаотичною.

Вперше парламент провів 3 позачергові засідання і знову було нічне голосування. Що означає такий турборежим?

Що в країні криза. Подібний турборежим може повторитися ще не раз.