Володимир Зеленський – це клубок неврозу. Як зупинити війну – він не знає

Валентин Бушанський, політолог

Війна пану президенту не подобається, а перемогу він вважає безглуздою

25 вересня Володимир Зеленський виступив з трибуни Генасамблеї ООН. Я дуже сподівався, що промову для президента моєї країни підготують співробітники МЗС. Але вже з перших слів стало зрозуміло: текст написаний авторським колективом “95 кварталу”, – пише Валентин Бушанський для “Фраза.юа“.

Половину 15-хвилинної промови Зеленський присвятив собі. Говорив про свої почуття й хвилювання, просив у залу про емпатію – згадати той день і годину, коли всім присутнім довелося вперше виступати за трибуною ООН. Президент цитував Ремарка і Гемінгвея, наводячи слова про важливість миру і травматичність досвіду війни. Даремно автори промови гортали Ремарка і Гемінгвея. Більш зрозумілі й точні слова вони могли знайти в українського класика Павла Тичини: “Трактор в полі дир-дир-дир. Ми за мир!”.

Чітко, ясно і по суті. Ці слова метра можна було винести епіграфом до промови 25 вересня.

Також Зеленський порівняв себе із загиблим на фронті Василем Сліпаком – оперним співаком, який пройшов Майдан і став одним з перших добровольців. Цікаво, Василь Сліпак теж вважав, що перемога над російськими окупантами не варта того, щоб боротися?

Цікаво, Василь Сліпак теж вважав, що перемога над російськими окупантами не варта того, щоб боротися?

А що думають тисячі інших фронтовиків? Їм теж не потрібна перемога?

Війна пану президенту не подобається, а перемогу він вважає безглуздою. Але як зупинити війну – він не знає. А може, і знає, але чомусь не говорить.

А потім була справжня жесть – відкрита зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа. Трамп – він завжди Трамп: самовдоволений, пихатий нарцис. А Зеленський був не схожий на самого себе. Де та весела, позитивно мисляча людина, яку ми всі так любимо?!

Поруч з Трампом сидів скорчений, як скріпка, злий і чорний чоловічок. Спочатку він виляв, йдучи від прямої вимоги Трампа почати розслідування проти Байдена-молодшого. А під кінець, відповідаючи на питання української журналістки, зірвався, випаливши свою коронну фразу: “Я нікому нічого не винен!” Ми вже чули ці слова, коли журналіст викрив його в наявності офшорних рахунків і зажадав пояснень.

Поруч з Трампом сидів скорчений, як скріпка, злий і чорний чоловічок

На Ялтинському форумі, Володимир Зеленський багато говорив про просте людське щастя. Піддавшись професійному інстинкту, він пішов з мікрофоном в зал і запропонував висловитися гостям. Банкіри і олігархи, президенти і топ-чиновники зізнавалися в тузі за домашнім затишком і посмішками своїх дітей. Як мило, коли люди, які орудують мільярдами і долями народів, говорять про щастя, зрозуміле кожній людині!

У всіх публічних виступів Зеленського є одна особливість: їхня лексика та стилістика суто жіночі. Слова про дітей, вкрадених і закритих в кімнату, в яку не пробитися; про великий стіл, за яким повинна зібратися вся родина, і тугу через те, що за цим столом є вільні місця; про травму війни, яка знецінює навіть перемогу, – всі ці слова і метафори з суто жіночого лексикону. Він говорить, як жінка, і говорить, перш за все, з жінками. Вони його розуміють. Він висловлюється саме їхньою мовою.

У всіх публічних виступів Зеленського є одна особливість: їхня лексика та стилістика суто жіночі

Але політична мова, сформована в книгах, написаних ще в ХІХ столітті, – суто чоловіча. Ця мова складається з абстрактних понять: права і свободи, суверенітет і незалежність, право і справедливість, борг. Усі ці поняття або невідомі Зеленському, або чужі йому.

Володимир Зеленський – це клубок неврозу. Він отримав владу над корумпованою країною, реформувати яку можна виключно шляхом жорсткого і неухильного виконання закону. Однак сам він анігілює його, переступаючи писані і неписані норми.

Він отримав владу над воюючою країною, кожен громадянин якої повинен виконувати свій обов’язок. Але для нього самого обов’язок – тягар і примус.