Прощай, відмита Росія!

Новий американський закон про санкції оголосив поза законом все російське політичне керівництво. Фінансовій розвідці США доручили протягом 180 днів виявити всі його активи, починаючи з Володимира Путіна, і оприлюднити ці дані. Після чого застосують закони США по боротьбі з відмиванням капіталів, нажитих злочинно.

Це принципово новий характер відносин США з путінським клептократичним режимом, пише Андрій Піонтковський для “Радіо Свобода“.

Чому ж ці закони не застосували раніше? Бо, поки діяння російської верхівки обмежувалися грабунком власної країни, ця ситуація влаштовувала Захід. Він був співучасником-бенефіціаром цих справ. Але п’яним від шалених грошей вихідцям з пітерських підворіть захотілося ще і “геополітичної величі” для себе і своїх династій. І зажадали вони у американської золотої рибки не тільки статусу найбагатших людей Заходу, а й нової “ялтинської угоди”, що визнає їх володарями половини світу і закріпить в їх володінні цілі народи і держави.

Методичне закачування в економіку Заходу вивезених з Росії більше $1 трлн (недавня оцінка Національного бюро економічних досліджень США) поєднувалося у цих суб’єктів з бажанням напаскудити тому ж Заходу, де тільки можливо. Цитую по тексту закону перерахування предметів пильного інтересу фінрозвідки США: “Найбільші політичні діячі і олігархи, близькі до влади в РФ, їх статки, близькість до Путіна й інших членів правлячої еліти, участь у корупції, джерела доходів і активи членів їх сімей, зв’язки з іноземним бізнесом “.

Тут не тільки загроза для активів “друзів Путіна”, це обвалення всього їх способу життя, поза яким вони і їх нащадки вже не мислять свого існування. Це і сучасна західна медицина, освіта дітей і онуків, нерухомість на кращих курортах світу. І у всьому цьому їм тепер буде відмовлено. Вводять візові обмеження – за ознакою близькості до Путіна. Оголошена персональна війна сотні найбільших злодіїв РФ і за сумісництвом її вождів.

У будь-якому разі колишньої посткомуністичної Росії з установками її паханів – красти тут, а насолоджуватися вищими стандартами споживання на Заході – вже не буде. Така форма клептократичного буття вимагала активного і далеко не безкорисливого співробітництва західних еліт. І російська держава, і її відносини із Заходом будуть організовані тепер інакше.

План Іноземцева та казус Скринник

Отже, містика 2017 року таки спрацювала. В’ячеслав Мальцев призначав революцію знизу на 5 листопада. А відбулася вона не знизу і не зверху, а збоку, 2 серпня. Нагадаю, як близький до кремлівської влади політолог Євген Мінченко характеризує її духовні скріпи на сучасному династичному (!) етапі (2010-2020):

1. Подальша конвертація влади у власність (через новий етап приватизації, використання бюджетних коштів та преференцій владними структурами для розвитку прибуткових бізнесів, створення нових “рент”);

2. Забезпечення передачі знайденої в 1990-2000-х роках власності у спадок, створення спадкової аристократії;

3. Забезпечення легітимації власності на Заході.

Династичні десяті, що послідували за лихими дев’яностими і огрядними нульовими, політично закінчилися 2 серпня 2017 року. Обрушилася несуча скрепа №3. Обнуляються результати чвертьстолітнього налагодженого функціонування державної машини Російської Федерації. Як поведуться сто наймогутніших людей Росії, золота сотня вищого російського керівництва? Вони опинилися в дуже непростому становищі. Для Заходу вони злодії, а деякі ще й – військові злочинці. Шлях на Захід, і перш за все до своїх активів, для них і їх нащадків закритий. Четверта світова війна програна. Ніякої “Ялти” не передбачається. І не приймуть їх ніколи в справжні буржуїни.

Перше, що вони намагатимуться зробити, – це гібридна капітуляція. Тобто таке завершення гібридної світової війни, яке Захід був би готовий прийняти як відступ Кремля, а російському телеглядачеві можна буде продати як перемогу Росії. Але те, що зараз пропонує Москва, – часткове розміщення миротворців ООН на Донбасі – може, було б цікаво Заходу роки два тому. Однак, судячи з реакції американського істеблішменту, Вашингтон категорично не погодиться вважати цю пропозицію достатньою підставою для зняття будь-яких санкцій, тим більше персональних.

З “Актом про протидію агресії урядів Ірану, Російської Федерації та Північної Кореї” в російському публічному просторі відбувається щось незвичайне. Де всенародний осуд образливих для російського керівництва положень закону? Де “Іскандери”? Оглушливе мовчання кремлівських пропагандистів красномовно свідчить – удар влучив у ціль.

Незворотній процес санації кримінального трильйона вже запущений

Схоже, що безпосередні реципієнти нового закону про санкції не відчули його досить глибоко. Вони вважають, що їм пред’явили ультиматум: за 180 днів виконати деякі умови, про які ще можна поторгуватися. Це серйозна помилка російських трильйонерів. Їх вже “оприходували”: фінансовій розвідці США дано доручення, які мають силу закону. Часові рамки закладені в текст, щоб підбадьорити Дональда Трампа, який неохоче підписував закон, майже одноголосно прийнятий Конгресом. Процес санації крімлевского трильйона вже запущений, і він незворотній. Найбільш просунута частина інтелектуальної обслуги луб’янської бригади розуміє це і оперативно вкидає нестандартні ідеї порятунку сакрального общака.

Член Президії і Наукової ради Російської ради з міжнародних справ, член Міжнародного дискусійного клубу “Валдай”, Президії Ради із зовнішньої і оборонної політики, керівник виконавчої дирекції Світового політичного форуму в Ярославлі Владислав Іноземцев в опублікованій в American Interest статті пропонує США скупити аж за $ 2 трлн як зарубіжні активи російських клептократів, так і їх компанії в Росії, щоб раз і на завжди вирішити їх екзистенційну проблему (легалізація награбованого), і тим самим уникнути руйнівної і виснажливої гібридної війни з Росією.

Ось що пише Іноземцев: “Нам варто запитати себе: навіщо Заходу виснажувати свої ресурси, якщо Росією править не Сталін чи подібні Гітлеру лідери, одержимі ідеологіями, орієнтованими на світове панування, а, скоріше, банда клептократів, які зберігають свої гроші в західних банках, купують нерухомість на Заході, навчають своїх дітей в західних університетах і мають закордонні паспорти і навіть дозволи на тимчасове проживання?

Ці люди не стали б керувати Росією так, як вони це роблять зараз, якби вони дійсно прагнули до панування в світі або хоча б в регіоні. Вони правлять так, щоб отримати матеріальну вигоду з володіння корпорацією під назвою “Росія”. Якщо зустрічають на своєму шляху перешкоди, це викликає у них досаду. Еліта російської політики і бізнесу поводиться так, ніби вона вже не сподівається на стабільність у найближчі 30 років. Насправді переважна більшість представників цієї еліти підготувалася до того, щоб вже завтра втратити всі свої російські активи. Чи стануть ці люди жорстко торгуватися, якщо серйозний покупець запропонує їм хорошу ціну? Я в цьому сумніваюся. Нам не варто думати про ці $ 2 трлн як про гроші, які потрібно витратити і забути. Купівля Росії стане найкращою інвестицією, яку американський уряд будь-коли робив. Така угода може виявитися вигідною для всіх сторін. Можна припустити, що до її укладення всі представники Росії отримають імунітет від судових переслідувань за фінансові злочини, що всі гроші, які лежать на умовно-депозитних рахунках, звільнять від будь-яких перевірок “.

Зухвалий план і досить спірний. Але таємних дум високе поривання російської правлячої верхівки Іноземцев вловлює і транслює вірно. Стаття його – такий м’який інтелігентний шантаж США як би з позицій американських національних інтересів, що дає трильйонерам в блакитних мундирах шанс зіскочити зі словами: “Прощай, відмита Росія, і ти, слухняний нам народ!”.

Саме про проблему відскоку, а не про чергові “вибори” довічного президента шепочуться в ці хвилини фатальні на вузьких бенкетах всеблагих. Путін був дорогий корпорації насамперед як гарант безпеки її зарубіжних активів. А кому він сьогодні може бути цікавий, якщо не здатен більше виконувати обов’язки вождя нації в критичний момент, коли її цвіту будь-що треба відмити трильйон і зіскочити?

Цікаву інформацію для роздумів підкинув “Скринник case”, що благополучно завершився в ті ж серпневі дні. Олена Скринник не належить до кола обраних трильйонерів. Так, колишній міністр сільського господарства РФ. Розслідування проти Скринник розпочато в Швейцарії в 2013 році, коли влада країни поставилися з підозрою до надходження на її рахунки $140 млн протягом 5 років. У 2015 році швейцарська прокуратура заарештувала понад $60 млн на рахунках екс-міністра в рамках розслідування справи про відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. При цьому Скринник стверджувала, що не має в Швейцарії ніяких рахунків. Але в серпні 2017 року її справу в Швейцарії закрили, доступ до арештованих раніше її рахунках відновили ще в лютому. Прокуратура заявила, що Росія не допомогла слідству, тому не вдалося виявити достатніх доказів.

Благополучний результат пригоди пані Скринник виявив важливу правову обставину: в справах з відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, для судового вироку необхідний потерпілий. І це справедливо не тільки для швейцарської, а й для американської правової системи. У випадку Скринник сьогоднішня російська держава відмовилася вважати себе потерпілою у силу корпоративної солідарності її керівників щодо своєї дрібної спільниці.

А хто ж буде потерпілим у справі російського трильйона в США? Дуже вдало для злочинців, що вони ж самі, але не як фізичні особи, а як керівники держави російської. І в цій своїй іпостасі потерпілими вони себе, звичайно, не визнають. Це утруднить дії американських правоохоронців і може створити певні шанси для іноземцевської угоди. Але не можуть же люди відкрито і “легально” отримати один-два трильйони доларів і продовжувати залишатися керівниками держави! Та й навіщо їм ця держава вже буде потрібна? Попрощаються вони з відмитою Росією з величезним полегшенням. Але в “Ново-Огарьово” з’являться якісь інші люди, які, напевно, оголосять угоду нечинною – і звернуться до американських судів, де, враховуючи ціну питання, їх інтереси представлятимуть кращі юристи США.

Значить, не має з’явитися жодних нових керівників Росії. Останнім часом все більше думаючих людей різних політичних поглядів, спостерігаючи події в країні, говорять про передчуття громадянської війни і розколу країни, що цілеспрямовано розпалюють згори. Дійсно, які позови до яких судів можуть подавати Кавказький Імарат, Ростовська народна республіка, Санкт-Петербурзький Православний Паханат, Улус Джучі?

Джерело: Газета