Особливий статус Донбасу у Конституції загрожує суверенітету України – експерт-міжнародник

Вирішення питання по Донбасу для президента Зеленського може бути тактичною перемогою, проте стратегічною помилкою.

Про це в інтерв’ю для Gazeta.ua розповів експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Нині уряд реалізує політику своїх попередників щодо Донбасу, заявив міністр закордонних справ Вадим Пристайко. Чому за президентства Петра Порошенка не були внесені зміни до Конституції?

– Попередня влада питання статусу Донбасу поставили на паузу в серпні 2016 року. Тоді під час голосування за особливий статус регіону біля Верховної Ради розірвали гранату. Загинули четверо нацгвардійців. У суспільства це питання викликало забагато емоцій. Мінський процес заморозили.

Зараз настрої суспільства щодо особливого статусу Донбасу не надто змінилась. Поляризація лише збільшилася. Щоб підготувати суспільство до конкретного сценарію, потрібно було ще у 2015 році сформувати внутрішню інформаційну політики з чіткими меседжами. Але у держави не було загальноприйнятих ідей і концепцій, бачення розв’язання конфлікту і кінцевої мети по Донбасу.

Чи можуть анонсовані міністром закордонних справ зміни до Конституції у подальшому призвести до федералізації?

– Україна може не називатися федерацією, але ми розуміємо, що це буде країна з регіоном, що матиме окремий конституційний статус. Тобто Україна буде вже не унітарною республікою, що може породити вимоги інших регіонів розширити теж їх повноваження. Можна спробувати назвати це “поглибленою децентралізацією”, але де-факто – це все одно загроза для українського суверенітету, бо може призвести до федералізації у подальшому.

Мені здається, український уряд зараз намагаються знизити значення переговорів в очах суспільства, уникаючи слова “федералізація”, начебто демонструють: ось дивіться – нічого страшного не відбудеться. Федералізації не буде. Але це не означає, що не буде її елементів.

Чому б нам не запропонувати свій сценарій розвитку по Донбасу під час нормандської зустрічі 9 грудня?

– Влада не вигадала іншої стратегії, тому взялася реалізовувати старий сценарій. Насправді зараз їх є кілька: перший — зберегти все так, як є: ані війни, ані миру. Другий — спробувати домовитися. Це те, що зараз намагається робити українська сторона, щоб зрушити процес з мертвої точки. Третій — піти на глибоку заморозку конфлікту. Тобто визнати, що він триватиме десятки років.

Я не розумію, куди поспішає влада. Ми не готові зараз повернути собі Донбас, навіть якщо завтра Росія забере звідти свої війська. Враховуючи складну ситуацію у політиці, економіці, прогнозовану світову фінансову кризу у 2021 році, нам із цим поспішати не варто. Можемо опинитися сам на сам із Донбасом у розпал кризи.

Форсування подій навколо Донбасу та змін до Конституції спричинене комбінацією факторів. Перший – президент Зеленський справді хоче закінчити війну. Другий — деякі люди в його оточенні знову хочуть отримати доступ до російського ринку, а для цього закрити питання Донбасу. Третій фактор — тиск Європи, яка так само хоче відновити торгівлю з Росією.

Про який план “Б” говорив радник президента України Андрій Єрмак у випадку, якщо Росія відмовиться домовлятися по Донбасу?

– Йшлося про побудову умовної “стіни”. Сподіваюсь, цей план розглядається, але в української сторони у пріоритеті не він. Маємо заморозити конфлікт, поки не розробимо стратегії. На переговори по Донбасу маємо йти із сильною позицією.