Міністерство енергетики грає на боці олігархів — експерт

До законопроекту про альтернативні джерела електроенергії можуть внести поправки, які заборонять домогосподарствам розміщувати сонячні панелі на земельних ділянках. Це рішення обмежує можливості домогосподарств у розвитку персональної сонячної енергетики.

Про це в інтерв’ю для Gazeta.ua говорить експерт із енергетики Михайло Гончар.

— Наприклад, ви маєте будинок і присадибну ділянку. Можете розмістити сонячну електростанцію або на даху, або на землі. Так дуже часто роблять у сільській місцевості, де присадибні ділянки досить великі. Тепер вас намагаються позбавити можливості обирати — хочуть заборонити встановлення батарей на землі.

Міністерство енергетики і вугільної промисловості, яке ініціює ці зміни, каже, що таким чином хочуть провести упорядкування та уніфікацію підходів до ведення господарств. Насправді за цим стоять інтереси великих олігархічних угруповань. Вони викачують гроші з енергоринку через “зелений” тариф (економічний механізм, спрямований на заохочення видобування альтернативної енергії. – Gazeta.ua). Міненергетики, яке зараз грає на їхньому боці, каже, що невеликі домогосподарства з сонячними батареями мають забезпечувати тільки свої потреби, а не продавати електроенергію. Говорять, що це може дестабілізувати систему. Але це брехня і фальсифікація реального стану речей. Домашні сонячні електростанції є малопотужними — від 10 до 30 кіловат. Служать, передусім, для забезпечення власних потреб, але завжди мають надлишок, який раніше продавали. Скидали надлишкову енергію у мережу. Це її не шкодило, а навпаки — стабілізувало.

Як власники великих сонячних електростанцій викачують гроші через “зелений” тариф?

— Будують велику сонячну електростанцію на 100-200 мегават. Остільки це “чиста” енергія, вона сплачується за “зеленим” тарифом. Виробник отримує компенсацію за її вироблення у розмірі приблизно 5 гривень за кіловат-годину. Виникає питання: звідки ці гроші можна взяти? На енергоринок вони потрапляють за рахунок більш дешевої енергогенерації — у нашому випадку з атомних станцій. Отже, альтернативна енергетика паразитує на базовій. “Енергоатом” через це перебуває у стані хронічного банкрутства. За його рахунок розвивають інші галузі.

Держава намагалась обмежити апетити олігархічних угруповань. Пропонували ввести для них систему аукціонів, де будуть обирати, на які проекти великих сонячних електростанцій поширюватиметься “зелений” тариф. Проте зараз ця ініціатива ще не впроваджена у життя.

Як альтернативну електроенергію підтримують у європейських країнах?

— Те, що пропонує наше Міністерство зараз — це антиєвропейський підхід. У Європі усіма силами намагаються перетворити споживачів енергії у виробників. Там такі підприємства називають просюмерами. Від англійських слів “producer” — виробник і “consumer” — споживач.

Там вітається продаж залишкової енергії, яку не спожило господарство. Це допомагає енергетичній системі та дає можливість виробнику не тільки економити, а й заробляти.

Наші олігархи порахували, що такий заробіток відкушує шматок їхнього пирога. В Україні кілька мільйонів господарств, і рано чи пізно більшість із них перейде на альтернативні джерела. Таким чином вони мінімізують свою залежність від великих енергокомпаній, а ті, у свою чергу, втратять гроші.

Міністерство енергетики заперечує, що вони відстоюють інтереси великих власників. Говорять, що поправка змушує їх власним коштом покривати небаланс — різницю між фактичними та зареєстрованими відповідно до правил ринку обсягами споживання електроенергії.

— Ця теза подається, як серйозний крок, хоча насправді вона такою не є. Саме великі власники і мали компенсовувати дисбаланс, адже вони його створюють. Було б вкрай дивно, якби Міністерство вирішило по-іншому. Це дуже натягнутий аргумент.

Альтернативна енергетика, яка у нашій країні переважно представлена вітровою та сонячною, є нестабільною. Вона продукується, коли світить сонце або дме вітер. Коли цього немає, у мережі утворюється дисбаланс. Щоб його покрити, треба будувати спеціальні енергосховища, де можна було б зберігати надлишкову енергію та покривати нею дефіцит. Це потребує додаткових грошей, які великі власники не хочуть витрачати. Щоб уникнути цієї ситуації, держава мала б поставити умову, що у випадку будівництва великої сонячної станції необхідно споруджувати і енергосховище. Але цього ніхто не робить.

Раніше у нас була політика перейти на альтернативні джерела, щоб зменшити залежність від російського газу. Ця поправка може означати початок відходу від неї?

— У державній політиці нічого не змінилось. Поправка — це боротьба за перерозподіл пирога доходів. Україна буде підтримувати альтернативну енергетику, але питання у тому, як саме. З точки зору загальнонаціональних інтересів варто розвивати сонячну енергетику на рівні домогосподарств. А зараз держава намагається змінити ситуацію на користь великих виробників, замість того, щоб акцентувати увагу на дрібних.

Наскільки сонячна енергетика розвинена в Україні?

— Зараз сонячна енергетика ще не дуже розвинена, але цей процес відбувається дуже бурхливо. Нам вдалося створити хороші умови для цього. Зараз головне — не погіршити ситуацію.

Gazeta.ua