Дмитро Кулеба: 2019-й стане вирішальним роком для Ради Європи

У понеділок у Страсбурзі стартує літня сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, ключовою темою обговорення якої може стати питання незаконного ув’язнення та утримання Росією політичних в’язнів з України. Чи вдасться подолати проросійське лобі в організації та винести це питання на обговорення з подальшим прийняттям резолюції? Які процеси відбуваються нині в ПАРЄ? Чому 2019 рік стане вирішальним для подальшого функціонування Ради Європи? Чи вдасться організації здійснити ефективні зміни для посилення своїх позицій, зокрема як правозахисної інституції? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів Постійний представник України при Раді Європи, Посол Дмитро Кулеба.

ТРИ СЦЕНАРІЇ ЩОДО ДЕБАТІВ ПРО УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ

– Пане Посол, у перший сесійний тиждень прийматиметься рішення про проведення термінових дебатів з питання утримання та стану політичних в’язнів з України, які перебувають у Росії. Тема актуальна і дуже гостра. Яка взагалі ймовірність того, що ці дебати відбудуться?

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

– Говорити про те, що ці дебати відбудуться, ще зарано. Що зараз процедурно сталося: питання про те, чи потрібно проводити ці дебати, було включене до порядку денного Бюро Асамблеї (Бюро керує роботою Асамблеї шляхом підготовки порядку денного сесій та визначення питань, які заслуговують розробки доповідей – ред.), яке засідатиме в понеділок. І це засідання стане лакмусовим папірцем: якщо Бюро не підтримає проведення термінових дебатів щодо українських політичних в’язнів у Росії, це буде рівнозначно тому, що засідання пройде під гаслом «Росія понад усе».

У Бюро є три виходи. Перший – підтримати термінові дебати. Якщо це станеться, тоді в четвер вони відбудуться – і за їхніми результатами буде ухвалена резолюція. Очевидно, що ця резолюція має бути жорсткою стосовно Росії. В той же день має відбутися засідання Спільного комітету ПАРЄ і Комітету міністрів РЄ, де обговорюватимуться напрацювання щодо реформи Асамблеї, але всім зрозуміло, що ключове «напрацювання» – це як повернути Росію. В п’ятницю ж має відбутися засідання Бюро ПАРЄ, на якому має бути ухвалене рішення, зокрема щодо того, що робити з цими всіма пропозиціями за результатами обговорення. Відповідно, якщо відбудуться дебати, критичні щодо Росії, буде прийнята критична резолюція, то й засідання Спільного комітету відбуватиметься на тлі критики Росії. Відповідно, і адвокатам повернення Російської Федерації в ПАРЄ буде складніше просувати свою справу. Щоб уникнути цього негативного для них сценарію, у них є ще два інші варіанти.

Другий — це схвалити дебати, але визначити їх не як термінові, а як поточні. Різниця в тому, що коли відбуваються термінові дебати, в кінці приймається резолюція. А в поточних дебатах – це просто дискусія, яка не має жодних формальних наслідків.

І третій варіант, найбільш жорсткий і цинічний, – це просто сказати, що не на часі проводити такі обговорення.

За моєю інформацією, зараз адвокатами російського повернення в ПАРЄ докладаються дуже серйозні зусилля для того, щоб термінові дебати стосовно політв’язнів не відбулися. Саме для того, щоб не псувати цю загальну картину, спрямовану на створення атмосфери запуску процесу, який сприятиме поверненню Росії до Парламентської асамблеї.

– Чи можливий ще варіант, що на термінові дебати буде винесено інше питання, яке Бюро визнає більш доцільним для обговорення?

– Абсолютно. Це тактика. Я описав, як це виглядає стратегічно, які цілі переслідуються. Тактично, звісно, це можливо. Можуть сказати, що не на часі, знайдуть інше якесь питання, більш термінове. Тактично можуть бути саме такі варіанти, але завжди маємо пам’ятати про їхні стратегічні цілі. Зараз стратегічна ціль – це спробувати максимально розчистити простір для руху в бік повернення Росії до Парламентської асамблеї. І звісно, українські політичні в’язні, які голодують, вони цьому процесу заважають. Тому йде спротив.

ВІЗИТ ЯГЛАНДА ДО РФ – ЧАСТИНА ПІАР-КАМПАНІЇ З ПРОСУВАННЯ ЧС-2018

– Ви наголосили на стратегічних цілях. Як на них впливає візит генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда до Російської Федерації?

– За наявною в мене інформацією, візит був незапланованим, спонтанним. Тому, відповідно, можливість цього візиту в якихось стратегічних планах не враховувалася до цього. Зараз ми бачимо сигнали, які надходять із Москви. Ми бачимо, що президент Путін відкрито дякує генеральному секретарю Ягланду за підтримку ідеї повернення Росії в ПАРЄ. Ми бачимо також, що генсек відреагував на наші прохання. Я писав йому листи і звертався із проханням, Володимир Ар’єв та Ірина Геращенко зверталися до нього із цим проханням – порушити питання наших в’язнів перед російським керівництвом. Він нарешті відреагував, бо раніше цього не було, і закликав до звільнення Олега Сенцова. Хоча питання, звісно, стосується не лише Олега Сенцова. Питання взагалі про феномен українських політичних в’язнів у Росії, й Рада Європи, як ключова правозахисна організація, якраз і має цим займатися, тому що йдеться безпосередньо про права людини.

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

І ми бачимо, звісно, що Росія використовує візит Ягланда для популяризації Чемпіонату світу з футболу. Виглядає так, що в загальній програмі візиту елемент використання присутності генсека Ради Європи – це частина піар-кампанії з просування Чемпіонату світу. Якщо правда, що перебуваючи в Росії, генеральний секретар відвідав футбольний матч в рамках турніру, ми сприйматимемо це як його політичну позицію та ігнорування закликів до бойкоту цього чемпіонату через агресію Росії, її злочини та порушення прав людини. Значить для нього футбол у Росії важливіший за права людини.

Для нас найважливіша, звісно, змістовна частина візиту, тобто – про що домовилися, чи дійсно Росія піде на поступки. Якщо ми побачимо, що генеральний секретар насправді налаштований серйозно захищати права людини і права наших в’язнів, і це питання серйозно стояло на порядку денному, а не для галочки, то будемо вдячні й будемо працювати над реалізацією того, щоб наші політв’язні були звільнені, щоб Рада Європи відіграла свою правозахисну роль у цьому процесі.

ФУНДАМЕНТАЛЬНА КРИЗА ПРАВОЗАХИСНИХ ІНСТИТУТІВ

– Чи вважаєте ви, що постать Олега Сенцова – без вказання інших в’язнів – також не випадкова? Адже він не просить свого звільнення. Тобто відповідь на прохання його звільнити очевидна: ви за нього просите, але він сам не просить.

– Проблема нашого сьогодення в тому, що ті, хто має бути на передовій захисту прав людини, зокрема Рада Європи, вони обирають вичікувальну позицію. Коли я сюди (до Страсбурга – ред.) приїхав два роки тому, чітко сказав, що ситуація з нашими політв’язнями буде одним із моїх ключових пріоритетів. Я дійсно цим постійно займався, постійно звертався, вів різні консультації, закликав, наполягав, тиснув. Але Рада Європи завжди традиційно була надзвичайно стриманою щодо наших прохань, щоб не дратувати Росію, щоб не чинити на неї якийсь тиск. Тепер, коли вже весь світ говорить про Олега Сенцова, коли вже навіть суперзірки на кшталт Стівена Кінга звертаються до Путіна з проханням його звільнити, то Рада Європи теж підключається до цих зусиль. Ми надзвичайно вдячні, що вона все-таки до цього підключилася, це вже позитив сам по собі. Але, вибачте, в чому тоді ваша роль як правозахисної організації, якщо ви боїтеся сказати злочинцю, порушнику прав людини – ким він є насправді, і чекаєте поки весь світ це скаже за вас, а ви десь збоку станете і почнете доповнювати своїм голосом. Так а в чому тоді роль правозахисної організації? І це велика драма нашого часу, що міжурядові організації, які мають захищати права людини, – в силу політичних причин, або бояться, або не хочуть, або не можуть захищати права людини. Ми стаємо свідками фундаментальної кризи правозахисних інститутів.

ГОТОВІ БУТИ СОЮЗНИКАМИ ГЕНСЕКА РЄ В БОРОТЬБІ ЗА ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА

– Минулої сесії члени української делегації порушували питання, зокрема в світлі корупційного скандалу, лобіювання інтересів Росії самим генсеком Ради Європи, щодо його усунення з посади через це. Наскільки це є реальним, можливим, як може вплинути на загальний розклад сил?

– Дуже цікаве для посла питання. На моєму порядку денному зараз стоїть питання про співробітництво з генеральним секретарем Ради Європи з метою забезпечення того, щоб Рада Європи дотримувалася своїх принципів, цінностей і не піддавалася шантажу Росії. У нас є питання, в яких наші позиції з генеральним секретарем збігаються, а є питання, де наші позиції кардинально протилежні. У питанні Росії у нас є дуже серйозні з ним розбіжності. Але навіть наявність принципових розбіжностей не виключає можливість співробітництва для досягнення певних цілей. Тому я і звертався до генерального секретаря із закликом допомогти звільненню Олега Сенцова та інших політв’язнів. Наголошую, і це дуже важливо, – й інших політв’язнів. Історія на Сенцові не завершується, просто Сенцов – це найбільш яскравий символ. Має йтися про звільнення всіх наших політв’язнів, про виконання вимог резолюцій ПАРЄ, рішень Комітету міністрів, ухвалених у відповідь на російську агресію. Не можна допустити ситуації, за якої Росія зробить один крок, а у відповідь вимагатиме скасування вимог, які потребують десяти кроків з боку ПАРЄ. Тобто це абсолютно неприйнятна ситуація. Треба працювати системно, протидіяти системним порушенням Росією прав людини. Якщо генеральний секретар готовий до цієї боротьби за права людини і за верховенство права, ми будемо його союзниками. Якщо з певних причин він не буде готовий до цього, ми будемо з ними дискутувати і займатимемо принципову позицію з цього питання.

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

ПОСПІШНІСТЬ, З ЯКОЮ ЗАВЕРШУЄ СВОЮ РОБОТУ AD HOC КОМІТЕТ, НАПРУЖУЄ

– Одним із інструментів, як ви кажете, аби зробити один крок, який породжує десять, є робота ad hoc комітету. На цій сесії так само відбудеться його засідання. Чого слід очікувати?

– Ad hoc комітет завершує свою роботу. План виглядає таким чином, що у вівторок відбувається засідання ad hoc комітету, на якому вони вже не можуть ухвалювати рішення, але узагальнять результати своєї дискусії. Документ цей узагальнений вже існує, в ньому просто зведені різні пропозиції. У четвер має відбутися засідання Спільного комітету ПАРЄ і КМРЄ, де посли і представники КМРЄ обговорять напрацювання ad hoc комітету. А в п’ятницю Бюро вже має ухвалити рішення стосовно того, що треба робити з цими напрацюваннями. Що нас напружувало минулого року, що продовжує напружувати зараз – це поспішність. Тобто у вівторок остання дискусія в ad hoc комітеті, а через фактично 48 годин вже треба обговорювати результати їхньої роботи і озвучувати позицію, а в п’ятницю – ще менше, ніж за 24 години, треба ухвалювати рішення.