За наступні три роки, 2018-2020-й, Україна повинна буде повернути кредиторам сумарно 25 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів — це прямий гарантований державний борг, і 5 мільярдів — боргові зобов’язання державних компаній, за які також відповідає держава (тобто якщо така компанія не зможе повертати борги, за неї це повинна буде зробити Україна з держбюджету).
Це говорить про те, що без нових валютних вливань (чи то від МВФ, чи то від інших міжнародних фінансових інституцій), тільки силами державного бюджету, ми ці зовнішні боргові зобов’язання покрити не зможемо. І тоді державний бюджет доведеться оголосити таким, що знаходиться у стані дефолту, тобто неплатоспроможним.
А оскільки борг (і зовнішній, і внутрішній) виплачується з державного бюджету, а держбюджет формуємо тільки ми, платники податків — фізичні та юридичні особи, тому, у будь-якому випадку, саме ми будемо фінансувати виплату державного боргу.
Як Україна може вийти з ситуації, якщо не буде нових валютних вливань? Україна має наполягати на реструктуризації або списанні всього чи частини державного боргу. Я про це говорив одразу після анексії Криму: Україна у зв’язку з тим, що наші головні партнери не виконали Будапештський меморандум, і ці ж партнери, зокрема, Великобританія і США, є головними донорами міжнародних фінансових інституцій, має повне право та навіть обов’язок вимагати списання всього або частини державного боргу. Тоді всі – і експерти, і політики – чуючи мої слова, крутили пальцем біля скроні. Але пройшло близько півтора року, і Україні надали це списання.
Інше питання — на яких умовах. Тоді Україні списали 20% державного боргу, а іншу частину реструктуризували. Це єдина формула, за якою можна уникнути великих сум сплати, якщо країна не в стані повертати борги: просити або про списання, або про реструктуризацію, або про те і те. Зараз повторно добитися списання державного боргу України буде нереально. А от реструктуризації деяких боргів цілком можна буде досягнути. Але і це повністю не вирішить проблему дефолту бюджету.
Тому що буде складно реструктуризувати великі суми на довгі періоди часу для країни, яка знаходиться в стані війни — мало хто з тримачів наших боргових зобов’язань на це піде. Тому, якщо не буде нових валютних вливань, може бути тільки узгоджена дія МВФ та Європейського союзу, які укладуть якийсь пакт фінансової підтримки України і нададуть таку реструктуризацію.
Проте я все-таки схиляюся до думки, що такі вливання будуть. Так чи інакше, але українській владі доведеться виконати хоча б ключові вимоги МВФ і Євросоюзу задля отримання кредитів. Щоправда, якщо цього не буде зроблено у 2018 році, на нас чекатиме зміна політичного класу в країні — або достроково у 2018 році, або на чергових, передбачених законом, виборах у 2019 році.
Автор: Андрій Новак. Джерело: УНІАН
- dsq_needs_sync:
- 1
