Окружний адміністративний суд Києва відмінив постанову Кабміну про перегляд споживчого кошика українців.
“Уряд фактично нівелював базові соціальні гарантії. При розрахунку мінімального споживчого кошика не були дотримані елементарні методологічні та наукові правила його складання. Не було і громадського обговорення цієї теми серед експертів. Просто взяли й урізали старі радянські норми. Водночас найбільше різали саме ті групи товарів, які в останні роки стрімко дорожчали”, – каже фінансовий експерт Олексій Кущ.
В Україні уряд свідомо знижує рівень мінімального споживання. Щоб він відповідав катастрофічному стану економіки.
“На основі споживчого кошика має розраховуватися прожитковий мінімум українців. З 1 січня 2018-го діє прожитковий мінімум у розмірі 1700 гривень на місяць або еквівалент $65. Хоча за оцінками ООН, мінімальної межею бідності є сума в межах $150 у місяць. Український прожитковий мінімум більш, ніж в два рази не дотягує до середньосвітової межі бідності”, – наголошує економіст.
Від прожиткового мінімум залежить мінімальна зарплата і пенсія, допомога сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, стипендії.
“Встановити прожитковий мінімум, який відповідає реаліям внутрішнього рівня споживчих цін – це визнати, що майже половина населення знаходиться за межею бідності. За стандартом ООН, сім’я з чотирьох осіб повинна мати дохід від 15,6 тисяч гривень у місяць”, – коментує Кущ.
За його словами світова практика знає кілька базових методів визначення рівня прожиткового мінімуму.
“Метод чистої статистики на підставі вибірки по сегменту середнього класу підходить для розвинених країн. Інший, метод соціологічного опитування, носить суб’єктивний характер. Найбільш перспективний метод — медіанний. Коли визначають рівень доходу, при якому половина населення отримує більше, а інша менше. Потім медіанний дохід множать на понижуючий коефіцієнт. У нас цей метод застосовувати важко через високий рівень тіньових доходів. В Україні в найближчі п’ять років необхідно перейти на фізіологічний метод – виживання. Він спирався б на реальні ринкові ціни і фактичні обсяги споживання продуктів харчування на душу населення. Далі такий медіанний рівень варто було б коригувати на поправочний коефіцієнт. Який відповідно до розвитку економіки, потрібно збільшувати щороку”, – підсумував Олексій Кущ.
- dsq_needs_sync:
- 1
