Якою буде дорога Донбасу додому?

Круглий стіл про  сценарії соціально-економічної реінтеграції Донбасу пройшов у київському прес-клубі  30 листопада. Його організаторами також стали  Міністерства інформаційної політики України та Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка.

Цікавість заходу полягала у тому, що за одним столом опинилися не лише відомі спікери – політики, чиновники та експерти, але і люди з самого Донбасу, науковці, представники громадських рухів. На прямому зв`язку були експерти з Краматорська та Литви.  Саме тому до дискусії залучили  питання, які зазвичай ніхто не помічає.

Ольга Балакірєва, яка представляє Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка, розповіла про опитування мешканців  як підконтрольних так і окупованих територій Донбасу. Більше третина людей відчуває проблеми з захистом прав і безпекою. Матеріальні чинники, проблеми роботи і житла є домінуючими. Але в усіх групах різко зростає запит на мир.  Це є важливим для індексу соціальної згуртованості і примирення. Як і очікування подолання корупції, панування олігархів, відчуття позитивних змін. Детальна інформація про дослідження доступна для всіх/

Голова Української спілки промисловців і підприємців  Анатолій Кінах наголосив, що відновлення Донбасу – має загальнонаціональне стратегічне значення. До війни Донецька та Луганська області давали до 17!% ВВП,  і 27%  надходжень валюти від експорту, але зараз величезна кількість промислового і кадрового потенціалу опинилась саме  на окупованих територіях. Однак відновлювати потрібно вже іншу модернізовану економіку. Отримати доступ до світових ресурсів неможливо без підсилення державної політики у цій сфері, залучення кращих фахівців і покращення координації з місцевою владою.

Віктор Андрусів з Інституту майбутнього нагадав, що через брак професійних проектів взагалі лишились не використаними  200 мільйонів євро невідкладної  допомоги, наданої у 2015 році європейським інвестиційним банком, а з 4 млрд грн., виділених. з бюджету на відновлення Донеччини у 2015році , на початок цього року змогли освоїти лише 16 відсотків. «Виходить, що якщо не можемо вкрасти, використати кошти не спроможні?!» – резонно зауважив виступаючий. Є і брак підрядників, які можуть будувати на Донбасі. Тому, на думку  фахівця, треба починати не з коштів, а з системного навчання. Сприяло би розбудові бізнесу на Донбасі створення фонду страхування інвестицій.

Заступник Міністра тимчасово окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб України Юрій Гримчак погодився, що треба вчитись на місцях готувати проекти згідно європейських стандартів: «Місцеве самоврядування дало 600 проектів, а відібрали 8 і ті доопрацьовують… Інвестори ідуть туди, де спокійніше. А переселенців найбільше саме поблизу їхніх колишніх домівок – у таких містах, як Слов`янськ, де гарна інфраструктура, але є дефіцит робочих місць. Переселенці привернули увагу до прив’язки реєстрації і голосування, яка і раніше існувала і над подоланням якої ми працюємо».

Еміне Джапарова, перший заступник Міністра інформаційної політики, зазначила, що проблеми інформаційної політики на Донбасі вирішуються не дуже швидко  через те, що  інфраструктура регіону не готова була до окупації. 360-метрова вишка у Донецьку залишається найвищою у країні. Але проблема тепер не у тому, щоб побудувати, ще вищу. А в узгодженні сигналів з існуючими передавачами. Та поступово ситуація виправляється: у Бахмутівці нова вежа вже працює, як і на Чонгарі. Еміне також підкреслила, що соціально-економічний розвиток регіону є ключовим. Нам  треба відходити від стереотипу у всьому покладатись на владу, а розбудовувати громадянське суспільство. Не варто створювати тоталітарну пропагандистську машину на кшталт російської …

Олена Снігова – експерт Інституту суспільно-економічних досліджень – зупинилась на необхідності сучасних підходів до модернізації   машинобудування, вугільної галузі, використання морського ресурсу Донбасу.

Якими мають бути після повернення окупованих територій комунальні платежі, як використати досвід Слов`янська, що теж пережили окупацію, хоча і значно коротшу –  ці та багато інших питань треба обговорювати з людьми вже зараз .

«Говорили дуже про різне, здавалося б зовсім не по темі. Але все це насправді було по темі», – підсумував ведучий і модератор Андрій Куликов.