Прогнози на 2017 рік: популісти, безрезультативний «Мінськ» і обмежена увага ЄС

Брюссель – Виклики, що несе 2017 рік, будуть тісно пов’язані зі сплеском популізму та розчаруванням України через повільність ЄС. Водночас проблеми залишатимуться тісно пов’язані з дестабілізацією й небезпекою, яку несе Україні Кремль, а також із можливим послабленням уваги до України з боку Заходу. Тим часом у дипломатичних колах стверджують, що українці увійшли в стадію, коли вже не від них вимагають більшого, а вони цього вимагають від об’єднаної Європи. Радіо Свобода з’ясовувало, що саме у 2017 році диктуватиме Києву і ЄС зусилля в політичній, економічній та дипломатичній сферах.

На думку фахівців, Європейська співдружність переживає один із найскрутніших періодів своєї історії. Як наслідок, політологи в Євросоюзі радять державам, які плекають надії одного дня стати частиною цього проекту, набратися чималого терпіння й послідовно готуватися, трансформуючи свої держави. Причому ці перетворення, вочевидь, доведеться здійснювати із підтримкою та заохоченням із боку ЄС, які не можна навіть порівняти з тими, які отримували свого часу західні сусіди України. Брак уваги та допомоги від Брюсселя Україна особливо відчує в 2017 році, переконана аналітик із брюссельського Європейського політичного центру Аманда Поль.

На її думку, «українці, вочевидь, будуть змушені трансформуватися з меншою підтримкою від ЄС, порівняно із тим, як це робилося в минулому, треба буде готуватися до дня, коли вони будуть готові до членства».

«Зрозуміло, що віднині ЄС буде дуже обмежений в наданні своєї допомоги, принаймні на найближчий період», – вважає Поль.

Брюссельський політичний аналітик наголошує на численних великих викликах, які чекають на Україну та ЄС в наступному році. Це і незавершена ратифікація Угоди про асоціацію в Нідерландах, і «недоухвалене» скасування віз, і майбутні вибори у ключових державах об’єднаної Європи з можливим «проросійським забарвленням».

«Нідерландська декларація» – яскравий прояв популізму

Але найголовніша загроза українсько-європейському зближенню, на думку Аманди Поль, – політичний популізм, який шириться співдружністю. Всі рішення, які ухвалює ЄС, зокрема, щодо інтеграції сусідніх країн, нині критикуються політиками-популістами, і найяскравіше це продемонструвала так звана «нідерландська декларація» останнього саміту ЄС щодо України.

«Пункти, які Нідерланди вимагали підписати всіма країнами-членами для ратифікації Угоди про асоціацію, а саме: що не буде надаватися додаткових коштів, щодо безпеки, перспективи членства і так далі, – все це відобразило зростання популізму в ЄС», – додає представниця Європейського аналітичного центру.

Навіть більше: подальша реалізація цієї декларації може стати фактором нестабільності у відносинах Україна-ЄС, бо там запрограмоване подальше зволікання по всіх пунктах цих стосунків, – зі свого боку заявляє євродепутат від Литви Петрас Ауштрявичус. Політик каже, що від наступного року слід чекати чимало сумних тенденцій. Насамперед – це розчарування українців такому великому запізненню в скасуванні віз. Також викликом для України залишатиметься боротьба із корупцією та продовження реформ, бо Європейський союз не буде здатний ухвалювати щодо України швидких та ефективних рішень.

«Запізнення із безвізовим режимом щоразу пояснюють якимись політичними обставинами у Євросоюзі й не оцінюють реальної ситуації в Україні. Найгірше те, що Євросоюз вибудовує свої відносини з Україною за рахунок самої України, а не за рахунок розумного й своєчасного компромісу», – каже європарламентар.

ЄС – це «надто повільно і надто мало»

Більшість негараздів у ЄС, на думку оглядачів, справді пов’язані з його важкою і повільною бюрократичною машиною. Крім того, розбіжності у підходах окремих держав до тих чи інших, зокрема, зовнішньополітичних проблем, також гальмують їхнє вирішення. Як вже неодноразово заявляли європейські політики, які прагнуть перетворити ЄС на ефективного гравця, що мав би більшу вагу на світовій арені, «Європа реагує, як завжди, надто повільно і надто мало».

Втім, усвідомлення цього останніми роками все ж примушує Брюссель шукати шляхи підсилення позицій Євросоюзу як у закордонній, так і у внутрішній політиці. Прикладом такого зусилля став нещодавній список пропозицій та пріоритетів на 2017 рік, підписаний одразу трьома євроустановами – ініціатива доволі нова для європейської бюрократичної системи.

Ця спільна декларація, як пояснив Жан-Клод Юнкер, голова Єврокомісії, є стартовою позицією для того, аби краще та швидше вирішувати нагальні проблеми. При цьому лідери Ради ЄС, Європарламенту і Комісії Євросоюзу визначили першочергові сфери: створення робочих місць, соціальний захист, підвищення надійності безпеки громадян та реформування політики щодо міграції.

Російська військова ескалація є доволі вірогідною

Що ж до внутрішніх українських викликів, то, очима брюссельських аналітиків, ними залишатимуться боротьба з корупцією, впровадження реформ та збереження політичної стабільності. На це звертає увагу політичний директор брюссельського Центру Мартенса Роланд Фройденштайн: «Зовнішнім викликом для України залишатиметься «мінський процес», який не дає результатів, але й немає альтернативи. Тим часом можливість військової ескалації на Донбасі з боку Росії залишається доволі високою».

Підводячи підсумок, аналітик каже: «Є внутрішньо-європейська проблема, пов’язана здебільшого із популістською хвилею. Є внутрішньо-українська проблема – щодо корупції та процесу реформ. І, безумовно, залишається невідомий фактор, власне, пов’язаний із подальшими діями Росії».

Дипломати у Брюсселі, тим часом, наголошують на незмінності викликів на 2017 рік: тобто, навіть попри виборчі зміни в деяких столицях ЄС, пріоритети далі полягатимуть у відстоюванні української незалежності та зусиллях для реінтеграції Криму і територій, де наразі точиться війна з сепаратистсько-російською агресією.

Євросоюз на практиці підтримує Україну санкціями щодо Росії

Голова представництва України при ЄС Микола Точицький, формулюючи плани на наступний рік, виділяє головним пунктом зусилля для відновлення української територіальної цілісності.

«Головним завданням у співпраці з Євросоюзом було й залишається збереження нашого суверенітету, відновлення територіальної цілісності, врегулювання ситуації на Донбасі та повернення незаконно анексованого Криму й Севастополя, – каже Точицький. – На останній Європейській раді в черговий раз був залучений механізм для практичної підтримки України з боку ЄС – це продовження санкцій проти Росії».

Дипломат вважає, що Україна повинна продовжувати мобілізувати зусилля для додаткових інвестицій, грантів для реалізації реформ – «єдиної умови, що допоможе українцям стати частиною «простору ЄС», каже Точицький.

«Ми вже вимагаємо більшого, а не від нас вимагають більше» – Точицький

Разом з тим нині настав момент для переходу України до конкретних елементів співпраці зі співдружністю європейських держав. Це було наочно продемонстровано підписанням цілої низки угод в Брюсселі на засіданні Ради асоціації.

Зокрема, наступний рік буде позначений спробами залучення західних енергетичних компаній до спільної модернізації застарілих українських газотранспортних систем, використання українських газосховищ, і головне – збереження України як держави-транзитера блакитного палива до Євросоюзу. Тобто, зближення з ЄС, попри всі перешкоди, триває, вважає український посол, і це вже, так би мовити, «не повзуча інтеграція, а поступальний рух».

«Останній звіт Єврокомісії, що оцінив діяльність України, говорить про величезні успіхи в імплементації взятих нею зобов’язань, – каже Микола Точицький. – На сьогодні це чи не вперше, коли ми отримуємо схвальні оцінки. Як наслідок, ми знаходимся на стадії, коли ми вже вимагаємо більшого, а не від нас вимагають більше».

І саме у такому ключі прогнозують перебіг українсько-європейських стосунків наступного 2017 року.