Марушевська, Деконаїдзе йдуть кроками Саакашвілі

Не так давно в українську велику політику було залучено чималий десант досвіду та молоді. До нього відносили М.Саакашвілі, Д.Сакваралідзе та інших так званих реформаторів. На своїх посадах, вони намагалися продемонструвати увесь той досвід, який мають за своїми плечами. Однак, ці чиновники напевне забули про те, що вони в Україні, а тут буває тяжко виконати обіцяне.

На минулому тижні губернатор Одещини Міхо, не витримав всього тягара і попросився у відставку. Президент та уряд її підтримали і україський грузин звільнив своє місце.

Здається цей крок породив так звану «ланцюгову реакцію», бо вже у понеділок керівник Одеської митниці Ю.Марушевська та глава української поліції Х.Деконоїдзе майже одночасно подали у відставку.

Пані Марушевська, пояснюючи такий свій крок, заявляє про те, що – «Реформування одеської митниці зайшло в глухий кут – немає можливості впроваджувати реформи на регіональному рівні – всі ключові питання блокуються в Києві». Також вона висловлює надію, що її заява буде підписана сьогодні.

Журналістський колектив відразу ж пов’язав такі дії з бажанням Юлії піти до команди екс-губернатора Саакашвілі. На це була отримана не зовсім чітка відповідь: «Я продовжу роботу в реформуванні і в цілому підтримую озвучену програму Саакашвілі, але поки немає ні партії, ні виборів, тому з форматом співпраці поки не визначилася».

Щодо відставки керівника поліції, на разі конкретики ніхто не дає, від самої чиновниці коментарів не чути. Зараз можна лише припустити, що вона так само як і інші звільнені йде через невдоволення роботи системи влади. Чи це стало причиною, чи щось інше – дізнаємось згодом.

На сьогодні з впевненістю можна сказати те, що в Україні прослідковується початок кризи, якщо не державної влади загалом, то кадрової точно. В одних свої особисті амбіції, які вже переросли рівень керування областю, у глави держави та представників його команди дещо інші.

Вже лунають звинувачення в бік один одного. А це в скрутний час, явно не йде на користь. Чого чекати надалі, прогнозувати тяжко. Якщо чиновники, які називають себе командою реформаторів, «воюватимуть» між собою, суспільство не матиме від цього жодної користі, а держава в черговий раз зупиниться на пів дороги.

Андрій Кущенко