Днями набув чинності закон “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”. Це офіційно запускає медреформу. Одним з її нововведень стане запровадження електронного реєстру лікарняних. Попередньо озвучувалося, що це виглядатиме так: аби відкрити лікарняний, лікарю потрібно буде внести дані пацієнта до спеціального реєстру, і роботодавець в режимі онлайн зможе перевірити, чи дійсно його співробітник перебуває на лікарняному.
Пригадуючи, скільки часу і сил забирає забіг по кабінетах з неофіційною назвою “збери всі можливі підписи й печатки”, і як доводиться інколи чути від знайомих, що через неправильне оформлення цей забіг доводилося повторювати, таке нововведення здається чи не одним з найпотрібніших.
Відтак Укрінформ дізнавався, як запроваджуватимуться е-лікарняні, які можливості це відкриває та що ще при цьому потрібно врахувати.
БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ
Процес виходу на лікарняний може теж змінитися
Над створенням електронного реєстру листків непрацездатності працюють Мінсоцполітики, Міністерство охорони здоров’я та Фонд соціального страхування спільно з проектом “Разом проти корупції”. Мета — полегшити життя усім учасникам цього процесу — пацієнту, лікарю та роботодавцю, а також побороти корупційну складову — видачу фіктивних довідок. У Польщі, приміром, електронні лікарняні почали видавати ще з початку 2016 року, і передбачалося, що з 2018 року усі лікарняні стануть винятково електронними.
Концепція реєстру передбачає, що лікар зможе оформити електронний листок непрацездатності з будь-якого засобу інформатизації (комп’ютер, планшет, смартфон). Вхід лікаря до особистого кабінету в системі реєстру буде аналогічним системи банку Приват 24. У реєстрі буде відображатися час видачі листка непрацездатності, заклад охорони здоров’я та лікар.
Олександр Ябчанка, радник в.о. Міністра охорони здоров’я України розповідає, що терміни запровадження електронного реєстру лікарняних ще не визначені, але йдеться не тільки про перехід лікарняних до електронного вигляду, а й зміну процедури виходу працівника на лікарняний.
“Переведення лікарняного в електронний вигляд зробить їх трохи зручніше, але не вирішить всіх проблем цього механізму. Українці живуть вже в 21 сторіччі, а лікарняні в нас працюють так саме, як в середині 20-го. Люди ходять до медичних закладів за лікарняними, отримують печатки… Це прямо суперечить основній функції лікарняного листа — захисту людини під час непрацездатності! Важливо зрозуміти, що лікарняні — це не благодійність з боку держави. Кожен з працюючих українців сплачує соціальні внески. Якщо ми платимо — маємо отримати відповідний сервіс. Тому потрібно не тільки переведення лікарняного листка в електронний вигляд, а й приведення механізмів його видачі до європейських практик і здорового глузду. В центрі системи мають постати пацієнт і лікар. В цьому я бачу повну згоду представників МОЗ і Фонда соціального страхування, які зараз розробляють проект спільного рішення. Є повна згода щодо основ нової системи: вона має бути максимально зручною та простою для чесних користувачів і в той самий час дозволяти відстежувати тих, хто зловживає, коли люди, які не хворіючи отримують виплати з фонду, не ходять на роботу або «сидять» на лікарняних листах, щоб їх не можна було звільнити. Окремо опрацьовується питання короткотермінових лікарняних: якщо людина захворіє на звичайну вірусну інфекцію, то перші три дні хвороби вона повинна знаходитися вдома, пити теплу рідину і за потребу збивати температуру — а не сидіти в черзі до лікаря чи інфікувати колег. В багатьох країнах Європи люди мають право брати до 4 триденних лікарняних на рік без візиту до лікаря і зараз розглядається як цей досвід може бути впроваджено в Україні. Як лікар додам: якщо хвороба супроводжується запамороченням, різкою слабкістю, неможливістю встати з ліжка чи наявністю серцево-судинних хвороб, то звертатися до лікаря потрібно одразу — але цим правилам пацієнтів навчать їх лікарі, яких українці почнуть обирати з квітня цього року”.
Спочатку паралельно існуватимуть і паперові, і електронні лікарняні
Отож, хоча дата старту впровадження електронного реєстру лікарняних ще не відома, але наразі зрозуміло точно — перехід на “цифру”, як це вже давно зробили інші країни, невідворотний. Втім, залишається наболіле питання —як відбуватиметься впровадження електронного реєстру лікарняних там, де ще нема доступу до Інтернету? Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування Євген Баженков запевняє, що створення електронного реєстру листків непрацездатності буде проходити у відповідності до етапів медичної реформи.
Відтак, на першому етапі (ІІ півріччя 2018) буде реформовано первинну ланку надання медичної допомоги. Згідно з ним, передбачено забезпечення закладів охорони здоров’я засобами інформатизації, а лікарів електронним цифровим підписом. “Регіони, де відбудеться реформування закладів охорони здоров’я, будуть залучені до впровадження електронного листка непрацездатності. На першому етапі буде паралельне існування листків непрацездатності на електронному та паперовому носіях”, – коментує Євген Баженков. Він також уточнює, що і державні, і приватні заклади охорони здоров’я, які мають право видачі лікарняних, матимуть право робити це в електронному режимі.
Лікарі: електронний реєстр необхідний, вся справа – у його реалізації
Укрінформ поцікавився думкою лікарів, аби вони оцінили – наскільки це нововведення на часі та які недоліки існуючої системи воно усуває.
Роман Фіщук, лікар-отоларинголог Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні:
“Впровадження електронного реєстру листків тимчасової непрацездатності є необхідним та на часі. Але для того, щоб впроваджувати будь-які зміни, потрібно створити адекватні умови. Зокрема, без забезпечення лікарів якісними технічним засобами (комп’ютери, швидкісний інтернет, безпека даних, які вносяться в реєстр) ні про який електронний реєстр не може йтися. Іншим не менш важливим аспектом впровадження електронного реєстру листків непрацездатності є синхронізація цієї бази даних з іншими закладами та реєстрами. Простий приклад: пацієнт, який тривалий час перебуває на листку тимчасової непрацездатності і направляється на медико-соціальну експертизу (МСЕК). На сьогодні пацієнт приносить тверду копію листка непрацездатності і показує його комісії. А як бюро МСЕК зможе отримати доступ до необхідної інформації щодо перебування пацієнта на листку непрацездатності, якщо інформація буде доступна тільки онлайн? Подібні питання можуть також виникнути у працедавців”.
Максим Щербина, заступник головного лікаря з хірургії мережі “Добробут”:
“Це дуже хороша ідея, і якщо вона буде вдало втілена, то це буде зручно і лікарям, і пацієнтам. По-перше, буде створений перелік закладів охорони здоров’я, які користуватимуться цим реєстром, також буде здійснено реєстр лікарів, які видаватимуть лікарняні і матимуть доступ до попередніх лікарняних листів, що отримував пацієнт. Тобто не буде плутанини, в яких закладах раніше пацієнт відкривав лікарняний, адже це важко відслідкувати, не маючи паперових носіїв на руках.
По-друге, в державі є обмежена кількість паперових носіїв, і їхнє друкування не дешеве, оскільки вони мають різні ступені захисту. А до цього реєстру матимуть доступ Фонд соцстрахування і підприємство, що оплачує перебування на лікарняному пацієнта, і це полегшить їхню роботу також”.
Бухгалтери та ІТ-експерти: економія державних коштів та менше корупційних ризиків
Насамкінець ми не могли не опитати бухгалтерів та ІТ-спеціалістів щодо запровадження електронного реєстру листків непрацездатності і попросили їх оцінити ККД нововведення.
Марія Галелюка, керівник проекту MASTER:Бухгалтерія, позитивно оцінює таку ініціативу:
«Для лікарів та Фонду соціального страхування створення такого реєстру означає: а) економію державних коштів; б) можливість уникнути корупційних схем із продажу лікарняних; в) менше паперової роботи та витраченого часу для обробки машинонезчитуваних даних.
«Для роботодавця відсутність єдиного реєстру – це ризик стати жертвою маніпуляцій з боку працівника. Один із найпростіших прикладів – підприємство видає наказ про звільнення о 13:00, а працівник стверджує, що отримав лікарняний ще о 09:00. Завдяки реєстру роботодавці зможуть оперативно отримувати інформацію про лікувальний заклад, що видав лікарняний листок, час звернення застрахованої особи тощо».
Експерт з технологій Startup.In.UA Олександр Рябцев:
“Загалом впровадження електронних послуг у вітчизняній медицині є позитивом. Ефективно управляти ми можемо лише тим, що вимірюємо, а найлегше вимірювати електронні сервіси. Найбільш ефективним може бути впровадження реєстрів (не лише в медичній галузі) на основі сучасної децентралізованої технології блокчейн (розподілена база даних, яка підтримує перелік записів, так званих блоків, що постійно зростає. – Ред.), яка дозволяє запобігти підробкам. Але чи будуть тут використовуватися більш традиційні централізовані технології, які несуть, як корупційні, так і безпекові ризики, покаже час”.
Директор інженерного департаменту компанії “ІТ-Інтегратор” Максим Жданов:
«Впровадження такого реєстру теоретично трохи прискорить видачу лікарняного пацієнту. Але на практиці це залежатиме від того, як багато часу він до цього моменту мав “побігати” по кабінетах. Сплату за лікарняний робітнику це не прискорить, але й не уповільнить. Підприємство за такої реєстрації зможе перевіряти “чинність” лікарняного, а держава зможе заощадити кошти, що сплачуються за підробленими лікарняними. За різними оцінками, їхній обсяг становитиме від 1,5 до 2 млрд грн на рік».
Отже, думки експертів зійшлись на тому, що введення електронного реєстру лікарняних залишить бюрократичну тяганину в минулому, полегшивши життя одразу всім – пацієнтам, лікарям, бухгалтерам, працівникам соцстрахування. Це також зменшить корупційні ризики і навіть зекономить кошти. Але варто ще раз наголосити, що все перелічене стане можливими лише за правильно налагодженого процесу оформлення е-лікарняних, наявної техніки на місцях і навченого персоналу.
- dsq_needs_sync:
- 1
- dsq_thread_id:
- 6675962490
